Н. Д. Олійник
м. Тернопіль

Визначаються домінантні ритмомелодійні елементи у віршовому тексті Роберта Бернса «Verses to J. Rankine»на прикладі метрико-ритмічної організації віршового твору у перекладі Василя Мисика «До Дж. Ренкіна» (1794.)

У даному дослідженні робиться спроба визначити домінантні ритмомелодійні елементи на прикладі метрико-ритмічної організації віршового сатиричного твору, проаналізувати взаємодію метра і ритму в структурі віршового тексту. Поняття ритмомелодійної домінанти, враховуючи метрико-ритмічну організацію віршового твору, потребує певного обгрунтування в нашому дослідженні. Проблема ритмомелодики і відтворення її у перекладних творах ще потребує детального опрацювання, витлумачення як у теорії, так і в компаративістиці.

Мета цієї статті - визначити на прикладі метрико-ритмічної організації вірша Роберта Бернса «Verses to J. Rankine» поняття ритмомелодійної домінанти у віршовому тексті, у перекладі В. Мисика «До Дж. Ренкіна» (1794). Аналіз буде проводитись на основі принципів, викладених у працях

В. Брюсова [2], С. Б. Бурага [3], М. Л. Гаспарова [4], Б. П. Гончарова [5],

В. М. Жирмунського [7], Ю. Г. Еткінда [6], С. В. Калачової [8], Г. К. Сидоренко [10], Л. І. Тимофеєва [11], у яких поетичний текст інтерпретується як єдиний комплекс взаємопов’язаних елементів. Зауважимо, що ми розглядаємо проблему ритмомелодики та її відтворення у перекладі, виходячи із розуміння структури віршового твору як складно побудованого змісту, враховуючи, що ритмомелодійні елементи вірша не тільки сприяють утворенню упорядкованої організації поетичного мовлення, а й увиразнюють його змістовно-експресивні акценти. Ю. Г. Еткінд наголошує, що в контексті вірша «звукова матерія мовлення набуває особливої змістовності. Ритм, рима, звукопис відображають естетичний зміст, котрий іншими засобами передати неможливо [6, с.3]. Тому на сьогодні на менш актуальним залишається визначення шляхів та способів відтворення ритмомелодики вірша.

З цією метою нам необхідно розробити і практично обґрунтувати диференційний підхід до перекладу поезії та його аналізу. Він полягає у врахуванні відповідних рівневих взаємозв’язків віршового твору та у визначенні домінантних ритмомелодійних елементів, що відтворені у перекладі. Г. К. Сидоренко зауважує, що «ритмічна структура вірша охоплює різноманітні елементи словесного художнього образу, починаючи від завершених смислових уривків і закінчуючи звуками» [10, с.6]. В. Брюсов відзначає, що метрико-ритмічний лад набуває свого повного пояснення лише в зв’язку з розглядом змісту віршів [2, с.133].

Розглянемо особливості віршованої структури вірша Р. Бернса «Verses to J. Rankine» (1784), спробуємо визначити домінантні ритмомелодійні елементи на прикладі метрико-ритмічної організації віршового твору, проаналізуємо взаємодію метра і ритму в структурі віршового тексту, розглянемо модель структури вірша і семантику вокабуляра. Проаналізуємо сатиричний вірш Р. Бернса з точки зору звукопису, метрико-ритмічної організації і семантики вокабуляра, і розглянемо окремі рівні поетичного тексту: ритмічний, стилістичний, ідіома-тичний, продемонструємо, що кожний з цих рівнів виконує важливу функцію, і це сприяє оформленню тексту як єдиного цілого [8, с.80].

Розглянемо спершу метрико-ритмічну організацію і семантику вокабуляра сатиричного твору Р.Бернса [14, с.310]. У Р. Бернса:

З перших рядків вірша визначаємо форму оригіналу: чотиристопний ямб, порядок рим: аабб (крім 4-ї строфи).

З 1784 року в антирелігійній поезії Бернса все голосніше звучать соціальні мотиви. З болем і глибоким сарказмом поет говорить про те, що єдиним другом бідняка є смерть, яка припиняє його страждання. Протест проти злиднів широких мас знедолених і багатства купки нероб, проти суспільної несправедливості - основна тема цього віршового твору.

У першій строфі спостерігаємо повторення співзвучних слів: carl - warl, рима точна, чоловіча, sguad - lad, рима неточна, кінцева. Ритмічність у цій строфі виражена частотністю таких голосних звуків: [e] - 5 разів; [о] - 5 разів; [і] - 3 рази; а також приголосні: [d] - 6 разів; [l] - 5 разів; [m] - 5 разів; [t] - 7 разів; [r] - 4 рази; [s] - 5 разів. Автор використовує такі епітети: grusome - огидний, motley - кольоровий; метафоричний образ Смерті (Death), яка зібрала всіх грішників для покарання.

З другої строфи ми дізнаємося детальніше про тих, хто опинився в тенетах Смерті: Black gowns of cach denomination (ченці, попи), thieves (злодії), bitches (жінки „легкої” поведінки). У другій строфі спостерігаємо повторення співзвучних слів: denomination - station, рима точна, чоловіча; garter - halter - рима точна, чоловіча, кінцева. Ритмічність у цій строфі виражена частотністю таких голосних звуків: [e] - 4 рази; [x] - 5 разів; [i] - 9 разів; [о] - 4 рази; а також приголосні: [f] - 3 рази; [l] - 3 рази; [s] - 5 разів; [t]

Третя і четверта строфи - кульмінація вірша, коли Смерть (Death) як головний сатиричний персонаж цього твору, вибирає собі чесну і порядну людину (a honest man). У третій строфі спостерігаємо повторення співзвучних слів: wretches - bitches, рима неточна, чоловіча; them - then - рима точна, чоловіча, кінцева. Ритмічність виражена частотністю таких голосних звуків: [e] - 7 разів; [i] - 11 разів; [о] - 5 разів; а також приголосні: [b] - 4 рази; [l] - 4 рази; [m] - 6 разів; [n] - 6 разів; [r] - 7 разів; [s] - 7 разів; [t] - 7 разів.

Четверта строфа написана шестистопним ямбом, порядок рим: aabcdd. У цій строфі спостерігаємо повторення співзвучних слів: man - clan, рима неточна, чоловіча; faith - breath - рима неточна, чоловіча, кінцева. Не зважаючи на те, що у третьому і четвертому рядках ми не спостерігаємо співзвучних слів, ритм і мелодика строфи, на наш погляд, не порушені. Ритмічність виражена частотністю таких голосних звуків: [x] - 11 разів; [i] - 11 разів; [о] - 5 разів; а також приголосних: [d] - 6 разів; [h] - 3 рази; [g] - 3 рази; [k] - 3 рази; [l] - 7 разів; [n] - 12 разів; [s] - 7 разів; [t] - 9 разів. Отже, у Бернса строфа - завершене, емоційно образне ціле, будова вірша становить собою єдину семантичну структуру, у якій і ритм, і мелодика, і синтаксис, і словник є основними елементами в структурі віршового тексту [7, с.76]. Наведемо приклад перекладу з Бернса [1, с.161]. У В. Мисика (1794) [1]:

1. Прийшовши в Адамхілл, гука:

- Ну, слава богу - є така!

- Махнула мимохідь косою 5 І Ренкіна взяла з собою. 6

Визначаємо форму перекладу. Вірш написаний чотиристопним ямбом (крім четвертої строфи). Порядок рим: аабб. У першій строфі В. Мисика спостерігаємо повторення слів: отару - кару - рима точна, жіноча, перехресна; людців - ченців - рима неточна, чоловіча, кінцева. У цій строфі ритмічність виражена такими голосними: [а] - 8 разів; [о] - 6 разів; [е] - 4 рази; [і] - 6 разів; [и] - 3 рази; а також приголосними: [в] - 5 разів; [к] - 5 разів; [л] - 4 рази; [н] - 5 разів; [п] - 3 рази; [р] - 5 разів; [т] - 3 рази. У другій строфі спостерігаємо повторення слів: шановних - чиновних - рима точна, чоловіча, перехресна; двірських - застиг - рима неточна, чоловіча, кінцева. Ритмічність виражена такими голосними звуками: [а] - 4 рази; [о] - 11 разів; [і] - 7 разів; [и] - 8 рази; а також приголосними звуками: [в] - 7 разів; [д] - 4 рази; [к] - 3 рази; [л] - 4 рази; [н] - 7 разів; [п] - 4 рази; [р] - 3 рази; [с] - 5 разів; [т] - 3 рази; [х] - 5 разів.

У третій строфі спостерігається повторення слів: зграю - знаю - рима неточна, жіноча, перехресна; нікчем - творцем - рима неточна, чоловіча, кінцева. Ритмічність виражена такими голосними звуками: [а] - 5 разів; [о] - 5 разів; [е] - 7 разів; а також приголосними звуками: [в] - 3 рази; [д] - 4 рази; [з] - 3 рази; [л] - 3 рази; [н] - 5 разів; [п] - 3 рази; [р] - 4 рази. Четверта строфа передана В. Мисиком з оригіналу шестистопним ямбом, порядок рим: ааббсс. У цій строфі спостерігається повторення слів: єдину - людину - рима неточна, жіноча; гука - така - рима неточна, жіноча; косою - собою - рима точна, жіноча, кінцева.

Ритмічність виражена такими голосними звуками: [а] - 12 разів; [о] - 10 разів; [і] - 4 рази; [и] - 6 разів; [у] - 9 разів; а також приголосними: [в] - 4 рази; [д] - 7 разів; [к] - 5 разів; [л] - 4 рази; [м] - 5 разів; [н] - 8 разів; [п] - 3 рази; [р] - 3 рази; [с] - 3 рази; [х] - 4 рази. Отже, строфи у В. Мисика

витримані у перехресній римі, ритм і мелодику перекладу майстерно передано з оригіналу. В. Мисик зберігає думку, головну ідею і звукову структуру першотвору. Ми бачимо, що в звуковій структурі оригіналу і перекладу текстів особлива роль належить римі, яка тісно пов’язана з різними звуковими явищами вірша: ритмічною структурою, лексикою та інтонаційно-синтаксичною системою. Рима є «основним звуковим елементом» вірша [5, с.12]. Саме через особливе звучання оригіналу і перекладу ми спостерігаємо їх смислові і змістовні особливості. Проаналізувавши віршові тексти, робимо висновок, що «звук є невід’ємним елементом» [7, с.214] у ритмічній організації віршового тексту.

Слово як одиниця семантичного ритмічного членування яскраво виражає ритмічність віршового твору, враховуючи, що «вірш - це мова з фіксованою паузою» [12, с.65]. Ритм вірша сприймається нами як сукупність усіх рядів ритмічного членування, зокрема членування на фрази (інтонаційне), що тісно взаємопов’язане з мелодикою вірша. Склад є мовним елементом віршового твору, бо він є «найпослідовнішим, і його можна простежити в усьому віршовому творі» [2, с.353]. Ритмічний малюнок вірша допоміг нам визначити ритмічне членування поетичного тексту на композиційні рівні, які у свою чергу формують загальний зміст вірша. Мелодійне переплетіння сонатів, носових і чистих, довгих і коротких голосних утворюють художню домінанту вірша.

Таким чином, виходячи з того, що всі елементи віршового твору тісно взаємопов’язані і це сприяє оформленню тексту як єдиного цілого, доходимо до висновку, що ритм та мелодика також поєднані між собою зв’язками підрядності. Отже, ритмічні та мелодійні компоненти функціонують у структурі вірша не ізольовано, а у постійній взаємодії, творячи єдиний ритмомелодійний комплекс. Отже, узагальнюючи наведені вище ознаки мелодики та ритму, неважко встановити, що спільною їх характеристикою є функціональний аспект, тобто - змістовно-емоційна роль. Враховуючи не тільки злиття, а й взаємодію змістовно-експресивних елементів у структурі віршового твору, розглядаємо комплексне поняття ритмомелодики як засіб увиразнення змістовно-експресивних акцентів вірша, що полягає у повторенні певних елементів у співвідносних рядах одного або різних рівнів у віршовому тексті.

Бібліографічні посилання

1. Бернс Р. Вибране. - Д., 1959. - 254 с.

2. Брюсов В. Опыты по метрике и ритмике // В. Брюсов. Собр. соч. Т. 6. - М., 1975. - С.191-374.

3. Бурага С. Б. Мелодия стиха: Монография. - К., 1939. - 350 с.

4. Гаспаров М. Л. Современный русский стих. Метрика и ритмика. - М., 1998. - 380 с.

5. Гончаров Б. П. Звуковая организация стиха и проблема рифмы. - М., 1973. - 199 с.

6. Еткінд Ю. Г. Актуальні проблеми українського художнього перекладу. - К., 1971. - 116 с.

7. Жирмунский В. М. Теория стиха. - М., 1975. - 664 с.

8. Калачева С. В. Стих и ритм. (О закономерностях стихотворения). - М., 1978. - 96 с.

9. Лотман Ю. М. Анализ поэтического текста. Структура стиха. - Л., 1972. - 270 с.

10. Сидоренко Г. К. Теория и история стихосложенияа. - М., 1958. - 127 с.

11. Тимофеев Л. И. Очерки теории и истории русского стиха. - М., 1958. - 140 с.

12. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. - Чернівці, 2001. - 476 с.

13. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р.Т.Гром’як. - К., 2007. - 752 с.

14. Wordsworth Poetry Library. The Works of Robert Burns, Wordsworth Edition. - L., 1994. -390 р.