К. О. Галка

Психологічний чинник протягом усієї історії людства був украй важливим у перебігу війн. Стан суспільної свідомості, що воювали, неодноразово ставав вирішальним фактором перемоги чи поразки країн у збройному протистоянні. Формування образу ворога у свідомості населення напередодні війни у всі часи було могутнім засобом ведення психологічної війни. Особливо ефективним став цей засіб у тоталітарних державах з їх могутнім апаратом масової пропаганди. Однією з таких держав був СРСР у 1930-х роках. Починаючи з моменту приходу Гітлера до влади, саме Німеччина стала розглядатись як найбільш вирогідний ворог країни, і це одразу відбилося в офіційній пресі. Упродовж майже всього передвоєнного десятиріччя виходить велика кількість публікацій, які формували негативний імідж Німеччини в очах радянських громадян. У 1939 р. найбільш важливими чинниками, які вплинули на характер зображення Німеччини в офіційній радянській пропаганді, та, відповідно, пресі стали розв’язання нацистами бойових дій проти західних країн та підписання радянсько-німецького пакту про ненапад.

У радянській історіографії був відсутній критичний підхід і до аналізу радянської пропаганди в цілому, і до ролі преси зокрема [1-2]. Переглядаючи такі погляди, сучасні автори наголошують, зокрема, на повній несамостійності преси в досліджуваний період, наявності грубих пропагандистських помилок радянського партійно- державного керівництва [3]. Із сучасних праць найбільший інтерес становлять роботи російських дослідників, присвячені вивченню «образу ворога». О.Сенявська, яка в низці праць розробляє проблематику воєнної антропології, простежує динаміку образу ворогу в громадській думці російського та радянського суспільства у війнах ХХ століття [4]. А.Фатєєв аналізує систему формування такого образу в державній пропаганді СРСР у повоєнний період 1946-1954 рр. [5]. Спеціально ж тема образу нацистської Німеччини в пресі Донбасу напередодні війни ще не розглядалася.

Мета статті - проаналізувати характер, особливості та еволюцію зображення Німеччини у донецькій пресі від підписання радянсько-німецького пакту про ненапад (серпень 1939 р.) до початку Великої Вітчизняної війни (червень 1941 р.).

В якості джерела використано обласну масову щоденну суспільно-політичну газету «Социалистический Донбасс» - орган Сталінського обкому, Сталінського горкому КП(б)У, Сталінського обласного виконавчого комітету. Проаналізовано матеріали газети. за період серпень 1939 - червень 1941 рр.

Протягом досліджуваного періоду на сторінках газети «Социалистический Донбасс» були опубліковані численні матеріали, пов’язані з Німеччиною: виступи державних посадовців, статті, замітки, репортажі, нариси, звіти, огляди іноземної преси тощо. Більшість з них була опублікована у рубриці «За границей». За змістом їх можна поділити на наступні групи.

Найбільш важливою була перша група - це публікації, присвячені радянсько- німецьким договорам. Поява цих матеріалів, як і самих домовленостей, була повною несподіванкою для читачів. Адже, ще за кілька днів до першого з договорів, радянські газети піддавали Німеччину нищівній критиці. 24 серпня 1939 р. серпня газети обмежились констатацією факту підписання договору про ненапад між країнами та наведенням його тексту [6].

Але вже 26 серпня у донецьких газетах була передрукована з «Правды» стаття «Советско-германский договор о ненападении». Вона була покликана пояснити читачам причини такої несподіваної зміни курсу радянського керівництва. У статті, по- перше, ішлося про припинення багаторічної ворожнечі між двома країнами. Наголошувалося, навіть, що розбіжності в ідеології не можуть бути перешкодою для добросусідських відносин між країнами. Також увага читачів зверталася на те, що ця ворожнеча була результатом «старань ворогів Німеччини та СРСР».

По-друге, підкреслювалося, що насправді ніяких принципових змін у радянській політиці не відбулося. Головною метою цією політики було назване «збереження справи миру», а, отже, налагодження зв’язків зі всіма країнами, які поділяють цю мету.

З цієї заяви випливало, що Німеччина після підписання договору з СРСР відмовлялася від своєї агресивної політики, розкриття якої займало значну частину зарубіжної хроніки попередніх років.

По-третє, відзначалося, що договір був подією міжнародного масштабу. Головною у статті була думка, що пакт дозволить розрядити напругу не тільки у відносинах двох країн, але й у всьому світі [7].

Тема відносин із Німеччиною займала настільки важливе місце у радянській пресі, що 1 вересня 1939 р. у передовій статті «Социалистического Донбасса» було повідомлення про ратифікацію радянсько-німецького договору [8].

До другої групи віднесені публікації, які розкривали участь Німеччини у бойових діях другої світової війни. Слід зазначити, що радянська преса не використовувала терміну «світова війна». Іноді, дуже рідко, використовувався термін «Друга імперіалістична війна» [9], але в цілому публікації в донецькій пресі справляли враження, що Німеччина бере участь у кількох, мало пов’язаних між собою, конфліктах: з Польщею, з Англією та Францією, з Бельгією та ін. Тон публікацій був переважно нейтральним. Зазвичай, наводилися повідомлення обох сторін про ті чи інші бойові епізоди. Так, у випуску «Социалистического Донбасса» за 12 жовтня 1939 р. було надруковано повідомлення німецького командування про бомбардування англійських кораблів німецькими літаками, яке призвело до важких пошкоджень англійських крейсерів. У тому ж самому номері публікувалося й повідомлення англійського міністерства авіації про той самий епізод. У ньому зазначалося, що англійські кораблі не отримали жодних ушкоджень [10-11].

Поступово тон публікацій стає більш дружнім до Німеччини. На сторінках газет з’являються інтерв’ю з німецькими офіцерами, учасниками боїв [12]. Також з’ являються публікації, які мали удавано нейтральний тон, але саме противників Німеччини виставляли у негативному світлі. Наприклад, стаття «Бомбардировка германских городов английской авиацией» у номері «Социалистического Донбасса» за 1 червня 1940 р. розповідала про те, що тактика англійських бомбардувальників спричинює численні жертви серед мирного населення [13].

У третю групу об’єднані статті, що висвітлюють виступи німецьких лідерів. Ще за кілька днів до підписання договору про ненапад публікація виступу нацистського вождя у радянській пресі була б нечуваною. Єдиним можливим виключенням було використання цитат Гітлера для підтвердження його агресивних планів. Але на цьому етапі такі публікації стали звичним явищем. Слід зазначити, що вони мали виключно дружнє до Німеччини забарвлення. Основною ідеєю цих статей було прагнення Німеччини до миру.

Так, 8 жовтня 1939 р. було опубліковане інтерв’ю Й. фон Ріббентропа з японським кореспондентом. У ній німецький міністр закордонних справ зазначав, що радянсько- німецький пакт був «широким виступом на користь миру». Також він наголошував, що війну нав’ язали Німеччині Велика Британія та Франція попри всі пропозиції фюреру, та Німеччина все ще готова до підписання перемир’я [14].

Широко була висвітлена чергова промова Гітлера в рейхстагу 6 жовтня 1939 р. Йшлося про те, що Польща як держава була повним банкротом та припинила існування. Це означало, що війна Великої Британії та Франції проти Німеччини більше не мала ніяких виправдань та була безцільним кровопролиттям. Також наводилися такі слова Гітлера: «Я заявил о нашей готовности заключить мир. Германия не имеет никаких оснований вести войну на западе. Западные государства начали войну по смехотворным причинам» [15-17]. Подібним був і зміст інтерв’ю Гітлера з американським журналістом. У ньому фюрер наголошував, що мир між Старим та Новим світом міг стати ідеальною основою для миру в усьому світі [18].

16 травня 1941 р. було опубліковане повідомлення про переліт Р.Гесса до Великої Британії. Повідомлялось, що він «вважав за можливе, проявивши особисту ініціативу, добитися миру між Німеччиною та Англією» [19].

Четверта група - це статті, що засуджували агресивні дії Великої Британії та Франції проти Німеччини та цитати з німецьких засобів масової інформації, які засуджували подібні ж дії щодо СРСР. Так, після поразки Польщі наголошувалося, що Велика Британія та Франція ігнорують пропозиції Гітлера про підписання миру: «Можно было бы предполагать ввиду этого, что правительства Англии и Франции, подчеркивающие в своих декларациях свое стремление к миру, серьезным и деловым образом отнесутся к возможности быстрой ликвидации войны. Однако отклики английской и французской прессы на заявление Гитлера пока не свидетельствуют об этом» [20]. У січні 1940 р. вийшла ціла низка статей, в яких йшлося про засудження німецькою пресою спроб Великої Британії та Франції підштовхнути Швецію та Норвегію до війни з СРСР на боці Фінляндії [21-24].

П’ ята група включає поточні повідомлення з Німеччини: публікації про економічні відносини Німеччини з іншими країнами, внутрішню ситуацію у Німеччині.

І, на відміну від попереднього періоду, коли такі публікації були майже виключно негативними, тепер ці повідомлення мали нейтральне або навіть позитивне забарвлення.

Так, у номері газети «Социалистический Донбасс» від 27 серпня 1939 були розміщені одразу дві статті, присвячені економічним відносинам Німеччини із Болгарією та Польщею [25-26]. 28 січня газета писала про постановку російських опер «Князь Ігор», «Борис Годунов» та «Мазепа» у Німеччині [27]. Ціла серія публікацій була присвячена встановленню повітряного сполучення між Москвою та Берліном [2830].

Поступово розповсюдженим явищем стає публікація цитат з німецької преси, які підтверджували досягнення СРСР у різних галузях. Так, 16 січня 1940 р. повідомлялося, що німецька газета «Цвельфурблатт» на помітному місті розмістила статтю про підготовку криголамів «Седов» та «Й. Сталін» до повернення на батьківщину. Підкреслювалось, що німецьке видання визнає великий науковий внесок судовців [31]. А 20 січня цитувалась уже інша газета - «Націонал цейтунг», у якій вийшла стаття, присвячена Москві. Йшлося про те, як швидко може змінитися обличчя сучасного міста: «Москва стала другой. Кто будет ее описывать, тот не будет говорить больше о церквах и башнях, а скажет о благоустроенных асфальтированных площадях,

о красивых светлых домах, широких проспектах, о величественных мостах и гранитных набережных Москвы-реки» [32].

Таким чином, темами основних груп публікацій у донецькій пресі, що були покликані формувати образ Німеччини у свідомості радянських громадян, були такі:

- договори між СРСР та Німеччиною;

- бойові дії другої світової війни;

- виступи німецьких лідерів;

- засудження Великої Британії та Франції;

- висвітлення поточних події у Німеччині.

Головними ідеями публікацій в донецькі пресі в 1939-1941 рр. були:

- дружні відносини між СРСР та Німеччиною;

- агресивні дії Англії та Франції, щодо;

- засудження Німеччиною агресивних випадів Великої Британії та Франції щодо СРСР;

- намагання Німеччини заключити мир.

Отже, якщо у публікаціях 1933-1939 рр. Німеччина поставала як головний агресор у Європі та світі, як країна, що постійно загрожує Радянському Союзові, а також держава з украй важким життям власних мешканців, то після підписання радянсько- німецького договору про ненапад, напередодні Великої Вітчизняної війни тон преси змінюється і формується зовсім інший образ Німеччини.

Такий образ формувався виходячи із зовнішньополітичних цілей радянського керівництва та, як мінімум, не відповідав дійсному стану речей. Довга та системна кампанія радянської пропаганди зі створення образу Німеччини як ворога, що велася раніше, була припинена. Це призвело до певної психологічної «демобілізації» радянських громадян, їх неготовності до війни та дезорієнтації після нападу Німеччини 22 червня 1941 р.

ПОСИЛАННЯ ТА ПРИМІТКИ:

1. Кузнецов И., Мишурис А. История партийной и советской журналистики. - М.: Политиздат, 1979. - С. 65.

2. Білоцерківський В.Я. Комуністична партія - організатор культурної революції на Україні. - Х.: вид-во Харків. держ. ун-ту, „Вища школа”, 1985. - 176 с.

3. Овсепян Р. История новейшей отечественной журналистики.-www.gumer.info.

4. Сенявская Е.С. Противники России в войнах ХХ века. Эволюция образа врага в сознании армии и общества. - М.: РОССПЭН, 2006. - 287 с.

5. Фатеев А. Образ врага в советской пропаганде. 1945-1954. - http://psyfactor.org/lib/propaganda.

6. Заключение советско-германского пакта о ненападении// Социалистический Донбасс. - 1939. - 24 августа.

7. Советско-германский договор о ненападении(Передовая правды от 24 августа)// Социалистический Донбасс. - 1937. -26 августа.

8. О ратификации советско-германского договора о ненападении// Социалистический Донбасс. - 1940. - 1 сентября.

9. Война эксплуататоров// Социалистический Донбасс.- 1940. - 1 января.

10. Сообщение верховного командования германской армии// Социалистический Донбасс. - 1939.12 окт 234(2169)39Соц Донб -

11. Сообщение английского министерства информации армии// Социалистический Донбасс. - 1939. - 12 октября.

12. Рассказ командира германской эскадрильи// Социалистический Донбасс. - 1940. - 6 января.

13. Бомбардировка германских городов английской авиацией// Социалистический Донбасс. - 1940. - 1 июня.

14. Беседа Риббентропа с японским корреспондентом// Социалистический Донбасс. - 1939. - 8 октября.

15. Иностранная печать о речи Гитлера// Социалистический Донбасс. - 1939. - 9 октября.

16. Мир или война(Передовая «Известий» от 9 окт)// Социалистический Донбасс. - 1939. - 10 октября.

17. Выступление Гитлера// Социалистический Донбасс. - 1939. - 12 октября.

18. Интервью Гитлера американскому публицисту Виганду// Социалистический Донбасс. - 1940. - 17 июня.

19. Сообщение германского информационного бюро о Гессе// Социалистический Донбасс. - 1941. - 16 мая.

20. Мир или война(Передовая «Известий» от 9 окт)// Социалистический Донбасс. - 1939. - 10 октября.

21. Германская печать о попытках англо-французского блока создать новые очаги войны // Социалистический Донбасс. - 1940. - 14 января.

22. Германская печать о попытках англо-французского блока втянуть Скандинавию в войну// Социалистический Донбасс. - 1940. - 16 января.

23. Германская печать об англо-французских планах расширения войны// Социалистический Донбасс. - 1940. - 20 января.

24. Германская печать разоблачает английские планы вовлечения в войну третьих стран// Социалистический Донбасс. - 1940.- 26 января.

25. Германо-болгарские экономические переговоры// Социалистический Донбасс. - 1939. - 27 августа.

26. Польско-германские торговые отношения// Социалистический Донбасс. - 1939. -27 августа.

27. Русские оперы на германской сцене// Социалистический Донбасс. - 1940. - 28 января.

28. Второй рейс советского самолета на международной линии Москва-Берлин // Социалистический Донбасс. - 1940. - 17 января.

29. На авиалинии Москва-Берлин// Социалистический Донбасс. - 1940. - 22 января.

30. Рейсовые полеты Москва-Берлин // Социалистический Донбасс. - 1940. - 25 января.

31. Германская газета об экспедиции «Седова»// Социалистический Донбасс. - 1940. - 16 января.

32. Газета «Националь цейтунг» о пролетарской столице// Социалистический Донбасс. - 1940. - 20 января.