В.М.Нікольський

Період 1937 - 1938 рр. має в радянській історіографії назву «велика чистка». Партійна верхівка, застосовуючи органи держбезпеки, проводила небачену до того масову операцію, метою якої було створення монолітної, жорстко підпорядкованої організаційно, морально і політично держави.

У 1937 р. тільки на території Донецької області (за тогочасним адміністративно- територіальним поділом) органами НКВС було репресовано 27042 ос., а загальна кількість репресованих в Україні становила 159573 ос. [1].

Репресії охопили всі верстви населення. Їх учасниками були партійні функціонери, штатні та «позаштатні» співробітники органів держбезпеки, різного роду «активісти; певну участь в приймали й працівники засобів масової інформації.

Питання щодо участі журналістів - співробітників газет та журналів у репресіях періоду «великої чистки» ще не були об´єктом дослідження істориків, правознавців, політологів [2].

Документальну основу нашого дослідження складає повний комплект обласної газети «Социалистический Донбасс» за 1937 р. В тексті ми використовуємо, окрім загальноприйнятої назви газети, її скорочення, що побутувало на Донеччині - «Соцдонбас»

Метою цієї наукової розвідки є з´ясуванні ролі зазначеної газети в розгортанні масових репресій 1937 р. на Донеччині. Наші узагальнення зроблено за хронологічною послідовністю газетних публікацій.

3 січня 1937 р. газета друкує офіційну інформацію про нагородження одного з працівників центрального апарату НКВС СРСР Я.Серебрянського за особливі заслуги по боротьбі з контрреволюцією» найвищею державною нагородою - орденом Леніна. Загалом на протязі 1937 р. газета «Социалистический Донбасс» надрукувала дванадцять офіційних повідомлень про нагородження «чекістів» за «мужню боротьбу проти контрреволюції. Кількість нагороджених цієї категорії перевищувала кількість нагороджених робітників, колгоспників, військовослужбовців, відомості про яких друкувалися у пресі.

6 січня провідна обласна газета передруковує передову статтю газети «Правда» «Революционная бдительность и подъем партийной работы» [3]. Ця публікація мала директивний характер та фактично накреслювала перспективи подальшого розгортання політичних репресій в країні. Ідеологічне підґрунтя репресій були розроблені «вождем и учителем». Воно було сформульовано так: «Товарищ Сталин учит :«Рост мощи советского государства будет усиливать сопротивление последних остатков умирающих классов. Именно потому, что они умирают и доживают последние дня, они будут переходить от одних форм наскоков к другим, более резким формам наскоков, аппелируя к отсталым слоям населения и мобилизуя их против советской власти. Нет такой пакости и клеветы, которую бы эти бывшие люди не возвели на советскую власть и вокруг которых пытались бы мобилизовать отсталые элементы. На этой почве могут ожить и зашевелиться разбитые группы старых контрреволюционных партий эсеров, меньшевиков, буржуазных националистов центра и окраин, могут ожить и зашевелиться осколки контрреволюционных оппозиционных элементов из троцкистов и правых уклонистов. Это, конечно, не страшно. Но все это надо иметь в виду, если мы хотим покончить с этими элементами быстро и без особых жертв» [4].

Таким чином, була визначена нова соціально-політична категорія населення - «колишні люди», проти яких й було спрямоване вістря репресій. Практично, передова стаття «Правди», передрукована в «Социалистическом Донбассе», мала за мету підготувку населення до майбутніх потрясінь.

За два тижні на першій сторінці обласної газети друкується офіційне повідомлення такого змісту: «В Прокуратуре СССР. Органами НКВД закончено следствие по делу троцкистского «параллельного» центра в составе Пятакова Ю.Л., Радека К.Б., Сокольникова Г.Я. и Серебрякова Л.П., созданного в 1933 году по указанию Л.Троцкого, находящегося в эмиграции..» [5].

З 24-го січня основний акцент у публікаціях «Соцдонбасу» було зроблено на висвітленні судового процесу. В газеті введено нову рубрику «Процесс антисоветского троцкистского центра», яка щоденно (до 6 лютого) заповнюється різноманітним матеріалом. Першою публікацією був передрук повного тексту «Обвинувального висновку», що займав всю третю шпальту та половину четвертої [6]. 26 січня газета передруковує передову статтю «Правды» «Торговцы родиной», яка визначала неминучість найвищого заходу покарання для обвинувачених. У наступних випусках «Социалистического Донбасса» друкується стенограма процесу. У тому ж випуску розпочалася публікація матеріалів, що нібито були реакцією мешканців Донеччини на злочини підсудних. Ось лише їх назви: «Расстрелять подлых изменников родины - требуют трудящиеся Донбасса», «Кого троцкисты убили на нашем заводе. Письмо рабочих горловского Азотно-тукового завода о взрывах в начале 1934 и конце 1935 гг.», «На свалку человеческий сор!», «Никакой пощады врагам народа!», «Изменников родины расстрелять как собак».. .[7].

27 січня газета друкує власну передову статю «Голос народного гнева», 29 січня передруковується передова стаття «Правды» «Троцкист - вредитель - шпион» [8].

Журналісти редакції друкують матеріали «Охранять жизнь вождям, как знамя на поле битвы», «Бухарина, Рыкова, Угланова - на скамью подсудимых»[9].

30 січня «Социалистический Донбасс» друкує дві повні шпальти виступу на процесі державного обвинувачувача А.Вишинського та вирок, підписаний головою воєнної колегій Верховного Суду СРСР Ульріхом. Узагальненням цього процесу була передова стаття «Соцдонбасу» «Голос народа» [10] .

1 лютого розпочинається публікація матеріалів, що нібито свідчили про одноголосну підтримку народом «справедливого вироку»: передова «Правды» «Страна приветствует справедливый приговор», репортаж з мітингу на Красній площі Москви (з участю секретаря Московського обласного та міського комітетів ВКП(б) Хрущова, голови ВЦРПС Шверніка президента Академії наук СРСР Комарова та ін.), резолюції мітингів на московських заводах ім..Орджонікідзе, «Серп і молот», ім.Сталіна, а також на підприємствах Донбасу - шахтах ім..Ворошилова, ім.Сталіна... [11]

2 лютого передруком звернення трудящих московського заводу «Серп і молот» до всіх робітників СРСР «Большевистской энергией ликвидируем последствия вредительства» починається кампанія з пошуку фактів на винуватців шкідництва на виробництві. Газета «Социалистический Донбасс» вводить рубрику «Трудящиеся Донбасса единодушно приветствуют приговор. Быстрее ликвидировать последствия вредительства». Саме там було надруковано заклик робітників шахти ім.Ворошилова з Ворошиловградщини «Каждый рабочий будет чекистом!» [12].

Газета друкує статтю Телеграфного агентства Радянського Союзу (ТАРС) «Сделать все выводы из процесса», передову статтю «Правды» «Враги человечества, поджигатели войны» [13].

3 «Правды» передруковуються матеріали на допомогу пропагандистам «Цели и методы лютых врагов народа - троцкистов» та «Что троцкисты готовили рабочим» [14].

4-го, 5-го та 6-го лютого на шпальтах «Социалистического Донбасса» з´ являються підборки матеріалів «Угольщик ! Стахановской работой возместим стране урон, нанесенный врагом!» та «Быстрее ликвидировать последствия вредительства !»[15]. Зазначимо, що у подальшому подібні матеріали на сторінках газети на з´ являлися.

8 лютого газета друкує статтю «Почему в Чистяково врагам народа жилось вольготно» [16], за підписом М.Ромина. До цього публікації в газеті «Социалистический Донбасс», спрямовані проти «ворогів народу», були реакцією на події в «центрі», тобто журналісти виконували роль коментатора подій, з певними елементами використання власних матеріалів. Стаття М.Ромина була новим явищем, оскільки ініціювала пошук «ворогів» на місцях.

6 березня 1937 р. газета публікує повідомлення такого змісту «На днях окончился Пленум ЦК ВКП(б). Пленум обсудил вопрос «О задачах партийных организаций в связи с предстоящими выборами Верховного Совета СССР на основе новой конституции. Пленум принял соответствующую резолюцию, публикуемую ниже. Пленум обсудил далее вопросы хозяйственного и партійного строительства и принял соответствующее решение. Пленум рассмотрел также вопрос об антипартийной деятельности Бухарина и Рыкова и постановил исключить их из рядов ВКП(б)». 12 березня друкується доповідь секретаря ЦК ВКП(б) А.Жданова «Подготовка парторганизаций к выборам» (йшлося про вибори до Верховної Ради СРСР першого скликання, у відповідності до Конституції СРСР, прийнятої 5 грудня 1936 р.). 22 березня було надруковано доповідь А.Жданова про підсумки пленуму ЦК ВКП(б). 29 березня у газеті з´являється доповідь Й.Сталіна «О недостатках партийной работы и мерах по ликвидации троцкистских и иных двурушников», проголошена на пленумі 3 березня. І, нарешті, 1 квітня газета друкує заключне слово Й.Сталіна на Пленумі ЦК ВКП(б).

Цей пленум, що отримав назву «лютнево-березневий», відбувався з 23 лютого по 5 березня 1937 р., і був тим поштовхом, що розпочав «велику чистку» СРСР. Матеріали пленуму були опубліковані в журналі «Вопросы истории» тільки у 1992 - 1995 рр. Порядок денний включав розгляд шести питань: 1)Справа тт.Бухаріна і Рикова; 2)Підготовка партійних організацій до виборів у Верховну Раду СРСР за новою виборчою системою та відповідна перебудова партійно-політичної роботи; 3)Доповідь комісії Пленуму ЦК ВКП(б) з підготовки резолюції у справі Бухаріна і Рикова; 4)Уроки шкідницько-диверсійної та шпигунської діяльності японо-німецько-троцькістських агентів по народним комісаріатам важкої промисловості та шляхів сполучення; 5)Уроки шкідницько-диверсійної та шпигунської діяльності японо-німецько- троцькістських агентів по народному комісаріату внутрішніх справ; 6)Про партійне виховання партійних кадрів та заходи боротьби з троцькістськими та іншими дворушниками у партійних організаціях [17].

З публікацій газети «Социалистический Донбасс», наведених вище, видно, що вони торкаються далеко не всіх питань, розглянутих на лютнево-березневому пленумі ЦК ВКП(б).

Значний розрив у часі між завершенням пленуму та публікацією виступу Й. Сталіна є свідченням того, що існували якісь проблеми, що потребували певного корегування.

20 березня, в обласній газеті друкується інформація про збори активу донецької організації КП(б)У, на яких з доповіддю про підсумки пленуму виступив перший секретар обкому партії С.Саркісов; текст доповіді газета надрукувала 22 березня (7 липня 1937 р. його було заарештовано та засуджено до розстрілу, як ворога народу, керівника троцькістської організації в Донбасі) [18]. На зборах виступили секретар обкому партії А.Холохоленко, секретар Макіївського міському І.Ісаєв, завідувач відділом обкому партії Д.Сталь, керуючий трестом «Будьоніввугілля» С.Володарський, парторг шахти ім.Сталіна тресту «Серговугілля» М.Дюканов [19]. А.Холохоленка органи держбезпеки заарештували 7 липня 1937 р., засуджений до розстрілу; І.Ісаєва заарештували 11 серпня 1937 р., розстріляно; Д.Сталь був заарештований 12 квітня 1938 р., засуджений на 10 років таборів, помер в ув´язненні; С.Володарський був заарештований 6 жовтня 1937 р., засуджений до страти [20].

Редакція «Социалистического Донбасса» використовує у своїй діяльності прямі доноси на колег. 16 вересня була надрукована замітка «Недопустимая близорукость»: «Вполне понятен огромный интерес, проявляемый широкими массами трудящихся к проходящему сейчас в Тельманово судебному процессу троцкистско-бухаринской фашистской банды. Вскрываемая советским судом картина гнусных преступлений фашистских наймитов из троцкистско-правого отребья вызывает бурю негодования среди рабочих и колхозников, требующих уничтожения этой банды. Широкое освещение процесса в Тельманово имеет особое значение для газет, обслуживающих колхозное село. Тем большее недоумение вызывает отношение к этому процессу редакции газеты «Колгоспник Донеччини». Более чем скромный по размеру отчет о процессе редакция «Колгоспника Донеччини» поместила вчера на четвертой странице, набрав его самым мелким шрифтом. Проявляя непонимание политической важности процесса, редакция пытается пустить пыль в глаза своим читателям, создать видимость того, что она всерьез занимается освещением процесса. Достигается это путем весьма несложных манипуляций. Довольно скудную информацию облРАТАУ, рассылаемую всем газетам, редакция «Колгоспника Донеччини» сопровождает надписью «от нашего специального корреспондента». Внизу для большей убедительности печатается подпись «М.М-ский». И странное явление: подпись таинственного корреспондента «Колгоспника Донеччини» очень напоминает фамилию редактора ОблРАТАУ «М.Минского» [21].

Окремо виділяються статті, підписані керівниками органів держбезпеки: «О некоторых методах и приемах иностранных разведывательных органов и их троцкистско-бухаринской агентури» - Л.Заковским, начальником УНКВД по Ленинградской области [22], «Уметь распознавать врага. О некоторых методах шпионско-диверсионной и вредительской работы агентов иностранных разведок в Донбассе» - Д.Соколинським, начальником УНКВД по Донецькій області. [23]. Обидва керівника були засуджено до розстрілу: Л.Заковського - 29 серпня 1938 р., Д.Соколинского - 19.01.1940 р. [24].

Окреме місце в діяльності газети займало висвітлення відкритих судових процесів. Їх підготовку та проведення було ініційовано директивою ЦК ВКП(б) [25]. 12 вересня 1937 р. в газеті «Социалистический Донбасс» було надруковано повідомлення «Разоблачение троцкистско-бухаринской фашистской банды в Тельмановском районе», до складу якої нібито входили колишній голова районного виконкому, директор Остгеймської МТС, колишній інструктор райпарткому, колишній голова Луківської сільради і колишній голова колгоспу «Рот фронт». Матеріали про хід процесу друкувалися 15, 16, 17 та 18 вересня. Водночас друкувалися резолюції, прийняті на мітингах в колгоспах. Газета друкує промову на процесі облпрокурора Р.Руденка та вирок спецколегії облсуду.

26 вересня в обласній газеті вміщується повідомлення про початок процесу контрреволюційної шкідницької організації в обласній конторі «Заготзерно»: до суду притягувалися колишній заступник облуповноваженого контори, заступник начальника елеваторно-складського сектору, начальник сектору оперативної звітності та завідувач групи технічної експлуатації. Щодня газета друкувала репортажі з судового засідання та резолюції мітингів трудящих. Вже традиційно на шпальтах вміщувались виступ на засіданні обласного прокурора та вирок суду.

До кінця року газета надрукувала матеріали з відкритих процесів над «шкідницькою організацією» артемівського пункту «Заготзерно», «шкідницькою шайкою» з радгоспу ім. Фрунзе Чистяківського району, «контрреволюційною бандою правих» у місті Красний Луч, «троцькістською шайкою» з краматорського тваринницького радгоспу, троцькістсько-бухаринською шкідницько-диверсійною бандою в Облземвідділі та «троцькістсько-бухаринською контрреволюційною бандою в тресті «Будьоніввугілля». Матеріали по цих судових процесах друкувалися за вже апробованими штампами.

Короткі висновки з нашого дослідження полягають у наступному. По-перше, газетні публікації, про які йшлося у цій статті, є цінним, на жаль ще недостатньо дослідженим, джерелом вивчення політичних репресії періоду «великої чистки». Подруге, наведені факти свідчать, що обласна газета «Социалистический Донбасс» була складовою частиною репресивного механізму та зробила свій внесок у створення в країні атмосфери страху. Журналісти видання, використовуючи специфічні засоби своєї діяльності, не тільки слухняно виконували вказівки партійних органів та держбезпеки, а й проявляли ініціативу, завзятість тощо.

Подальше дослідження питань участі засобів масової інформації в організації та проведенні політичних репресій радянських часів, на наш погляд, потребують комплексного підходу їз застосуванням документів відповідних архівних фондів, у тому числі - редакційних матеріалів.

ПОСИЛАННЯ ТА ПРИМІТКИ:

1. Див.: Нікольський В.М. Репресивна діяльність органів державної безпеки СРСР в Україні (кінець 1920-х - 1950-ті рр.). Історико-статистичне дослідження. - Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2003.- С.338.

2. Див.: Політичні репресії в Україні (1917 - 1980-ті рр.). Бібліографічний покажчик. - Київ - Житомир: «Полісся», 2007.- 456 с.

3. В Донецькій області у 1937 р. видавалися три обласні газети - «Социалистический Донбасс», «Колгоспник Донеччини» та «Комсомолец Донбасса».

4. «Социалистический Донбасс».- 1937, 6 січня (текст подається із збереженням тогочасної орфографії).

5. Там само. - 20 січня.

6. Там само. - 24 січня.

7. Там само. - 24 - 27 січня.

8. Там само. - 27 - 29 січня.

9. Там само.

10. Там само.

11. там само. - 2 лютого.

12. Там само.

13. Там само.

14. Там само. - 4 та 16 лютого.

15. Там само. - 4, 5, 6 лютого.

16. Там само. - 8 лютого.

17. Див.: Вопросы истории.- 1992 - №№2-3, 4-5, 6-7, 8-9, 10, 11-12; 1993.- №№2, 5, 6, 7,

8, 9; 1994.- №№1, 2, 6, 8, 10, 12; 1995.- №№ 2, 3, 5 - 6, 7, 8, 10, 11-12.

18. Архів тимчасового зберігання документів Управління Служби безпеки України в Донецькій області.- Справа6362-пф.

19. Социалистический Донбасс, 1937.- 20 березня.

20. Архів тимчасового зберігання документів Управління Служби безпеки України в Донецькій області.- Спр.4600-пф., спр.1785-пф, спр.6459-пф.

21. Социалистический Донбасс.- 16 вересня.

22. Там само. 1937,- 3 липня.

23. Там само.- 13 липня.

24. Петров Н.В., Скоркин К.В. Кто руководил НКВД, 1934 - 1941.- М.: Звенья, 1999.- С. 199, 385.

25. Див.: Нікольський В.М. Вказ. праця.- С.85; Шаповал Ю.І.Україна 20-х - 50-х років: сторінки ненаписаної історії, - К., 1993.- С .211-212.