Партала Г.М.

Інтеграцію до Світової організації торгівлі справедливо можна вважати економічно доцільною. Однак було б неправильно звужувати інтеграцію України в Європу через СОТ лише до одного хоч і важливого економічного напряму.

Сучасна євро інтеграційна модель зовнішньої політики України ґрунтується на співробітництві з державами ЦЄЇ та поступовому входженні до нової європейської спільноти, а саме вступ до європейських структур і інститутів. Вступ до Світової організації торгівлі є безумовним досягненням зовнішньоекономічної політики нашої країни. Адже, вступ до цієї організації вже зараз розглядається, як системний фактор розвитку національної економіки, лібералізації торгівлі, створення передбачуваного прозорого середовища для залучення іноземних інвестицій, так і як вплив на економіку України в цілому. Зі вступом до Світової організації торгівлі відкриваються абсолютно нові можливості для адаптації України у світовий торговий простір.

Звідси актуальність вивчення шляхів європейської інтеграції України не зникає й по сей день. Багато питань вже з’ясовано, але постають і нові питання. Найбільшим торговим партнером України є Євросоюз і тому вступ до СОТ знімає законодавчі перепони перед українськими виробниками на шляху до найбільшого ринку своїх товарів. А членство в СОТ дає змогу приєднатися до зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, що дозволить зробити серйозний прорив України на шляху її інтеграції до світової економіки [1]. Отже, метою даного дослідження є порівняння вступу України до Світової організації торгівлі через призму економічної та політичної доцільності, а також виявлення, який з критеріїв доцільності виступає головнішим. Практичне значення даної роботи полягає у загальному огляді інтеграційних процесів та виокремленні економічної та політичної доцільності інтеграції України до СОТ.

Отже, спробуємо виділити основні докази, щодо економічної доцільності вступу України до СОТ. По-перше, від членства України в системі СОТ безпосередньо залежить перспективи збільшення іноземних інвестицій в економіку України, забезпечення технологічного оновлення та переозброєння національного виробництва, збільшення експортного потенціалу та експорту високотехнологічної продукції (диверсифікація експорту, збільшення його наукомісткості та вартості) [2]. Подальше реформування зовнішньоторговельного режиму України відповідно до норм та принципів системи СОТ являє собою фактор гарантування економічної безпеки країни, прозорості економічних реформ, привабливості нашого економічного середовища, форсування позитивного сальдо торговельного та платіжного балансу, скорочення дефіциту державного бюджету, а отже - подальшого реформування національної економіки і входження України до світового економічного співтовариства як повноправного і стабільного партнера.

Вступ України до СОТ був безперечним пріоритетом зовнішньоекономічної політики. Адже нинішнє членство України в СОТ забезпечить: а) зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів практично на всі найважливіші товарні ринки розвинутих країн світу і відповідно збільшення валютних надходжень від експорту вітчизняної; б) отримання режиму найбільшого сприяння у торговельному просторі всіх країн - членів СОТ. Крім того, членство в СОТ передусім є важливою умовою для присутності на міжнародних ринках українських товарів та послуг. Без членства в СОТ Україна втрачала комерційні вигоди через гірші умови доступу до ринків цих країн, а отже, й не кращим чином використовувала геоекономічні механізми забезпечення українських інтересів в країнах-членах СОТ, що оточують нашу країну. Тепер послідовна гармонізація законодавства з вимогами СОТ, належна законодавча база, привабливість ринкового та інвестиційного середовища, поклали початок реформуванню та проведенню глибоких структурних перебудов економіки та державному сектору зокрема, а вітчизняні підприємства поступово готуються до «гри за єдиними правилами». Недискримінація, передбачуваність, прозорість процедур та рівноправна торгівля - головна вимога і водночас, переваги СОТ, які ведуть до підвищення якості управління як приватними так і державними, а також значно зменшують можливості для корупційних дій для всіх. Вступ до СОТ є дуже суттєвим фактором формування привабливого іміджу України на міжнародній арені, що, насамперед, впливатиме на формування ефективного ділового середовища, як для національних так і для іноземних компаній, а також її економічний розвиток, оскільки членство в СОТ є ознакою надійності, передбачуваності бізнес-середовища країни, її інвестиційного клімату, гарантуватиме захист прав інвесторів в Україні та стимулюватиме створення виробництв на території нашої країни з огляду на покрашення доступу товарів вироблених в Україні на ринки країн-членів цієї організації .

Участь у СОТ сприятиме створенню ефективної системи захисту національного товаровиробника, яка відповідає загальновизнаним правилам системи СОТ. Так, завдяки повноправному членству в організації, Україна може кардинально вирішувати проблеми застосування дискримінаційних антидемпінгових торговельно-обмежувальних заходів щодо українських товарів, а також захищати потужним національних виробників від недобросовісного імпорту. До аргументів на користь до СОТ варто додати, що без приєднання до угод СОТ у сфері наукоємних товарів і прав на інтелектуальну власність досить проблематичним є подолання технологічного відставання й у перспективі вихід нашої держави на світовий ринок високих технологій, а також без вступу до СОТ неможливий життєво необхідний для країни перехід на інноваційний шлях розвитку. Крім того, від тепер, повноправне членство в СОТ гарантує визнання за Україною в антидемпінгових розслідуваннях статусу країн з ринковою економікою, який став можливим завдяки спрямованим зусиллям з боку українського уряду, Посольства України в США та представників провідних вітчизняних металургійних підприємств.

Протягом лише 2003 року Україною в рамках майбутнього вступу до СОТ було підписано одинадцять Протоколів з доступу до ринків товарів та послуг, в тому числі з ЄС, Чехією, Словаччиною, Угорщиною, Болгарією, Польщею, Естонією [3]. Серед них переважають угоди про наукове-технічне співробітництво, про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи на майно, про сприяння та взаємний захист інвестицій, про співробітництво і взаємодопомогу у митних справах та ін. [4]. В документах були відображені і ніші напрями співробітництва, зокрема питання про взаємний захист таємної інформації, про співробітництво в сфері ядерно-технічної безпеки, питання про поїздки громадян, військове співробітництво та взаємну допомогу в галузі попередження катастроф, стихійних лих, інших надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, про взаємне працевлаштування працівників, про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах тощо.

Таким чином, інтеграцію до СОТ справедливо можна вважати економічно доцільною. СОТ - це правова та інституціональна основа міжнародних торговельних відносин [5], тобто система правил, за якими всі країни здійснюють свої торговельні операції та налагоджують економічне співробітництво. В рамках питань розвитку глобальної економіки Світова організація торгівлі здійснює співробітництво з іншими міжнародними організаціями та надає технічну допомогу країнам, що розвиваються, найменш розвиненим країнам та країнам з перехідною економікою [5]. Відзначимо, що Світова організація торгівлі вимагає від України ефективного управління, конкурентоспроможності та мобільності у вирішенні найскладніших завдань[1]. Приєднавшись до СОТ, ми приєдналися до системи правил. Якщо наша країна не зможе грати за цими правилами, це дозволить іншим країнам грати проти нас.

Втім, СОТ не є панацеєю від усіх економічних проблем. Так, це чіткий шанс для держави, для української економіки здобути нові ринки і підвищити конкурентоспроможність через якість, через додаткового споживача, через додаткові технології. Але, слід наголосити, що Україну в час бурхливого розвитку міжнародної торгівля, як країну-члена СОТ сприйматимуть в світі не лише, як рівноправного гравця в економічному, а й на політичному полі. І хоча, значна кількість діючих договорів дійсно стосується саме економічних відносин, членство в СОТ - це можливість запобігання економічного тиску з боку окремих країн при вирішенні саме політичних питань (зокрема, прив’язка до переговорного процесу в рамках СОТ питань не пов’язаних з торговельною проблематикою організації, наприклад, намагання Киргистану змусити Україну погасити борг, що накопичився з радянських часів в рамках переговорного процесу, щодо вступу до СОТ).

Більш того, участь в СОТ це наступний крок, щодо подальшої інтеграції в європейський простір, зокрема до Європейського Союзу. Насамперед, для цього Україні слід створити з ЄС зону вільної торгівлі. Наголосимо, процес приєднання України до СОТ тривав понад 14 років, переговори стосовно всеосяжної та поглибленої Зони вільної торгівлі як ключового елемента угоди після завершення вступу України до СОТ були започатковані на самміті Україна-ЄС у вересні 2007 р., де у цьому контексті лідери ЄС підтвердили свою повну підтримку прогресові України на шляху до СОТ і наголосили на важливості вирішення неврегульованих питань як пріоритетного завдання. Останнім зрушенням в цьому напрямку були переговори із ЄС про зону вільної торгівлі, що почалися у лютому цього року, коли стало відомо про набуття Україною членства в СОТ. Існують думки, що Україна дійсно може розраховувати на створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом, адже повністю виконала зобов’язання щодо вступу до СОТ. Україна робить значні кроки в реалізації свого потенціалу як транзитера, підтримує розвиток авіації, транспортування, енергетичної сфери. Активно ведуться переговори про законодавчий дозвіл концесії під час будівництва доріг разом із закордонними інвесторами для ефективного використання транспортного потенціалу нашої держави [6]. Взагалі, відносини України з ЄС у транскордонному й міжрегіональному співробітництві в енергетичній, транспортній, комунікаційній та інших галузях виходять на новий рівень.

Отже, сьогоднішня українська євроінтеграційна стратегія пов’язана з розвитком відносин особливого партнерства з Європейським Союзом, і це, так би мовити, базовий елемент європейського виміру зовнішньої політики України. Європейська політика сусідства відкриває нові перспективи для партнерства, економічної інтеграції та співробітництва в інших галузях. Тому було б неправильно звужувати інтеграцію України в Європу через СОТ до одного хоч і важливого економічного напрямку. Сучасний потенціал нашої держави є набагато ширшим і різноманітним. Зі свого боку, розвиток інтеграційних процесів на європейському континенті є безпрецедентним явищем, що визначає нинішній і майбутній поступ Європи, її місце в новій системі міжнародних відносин [7]. У цьому контексті можна стверджувати, що стан практичних відносин України з ЄС віддзеркалює реальну картину наших зрушень на європейському напрямі, а вступ до СОТ відповідає й політичним цілям нашого уряду, щодо об’єднання навколо спільних європейських цінностей і т.ін.

Таким чином, в ході дослідження було з’ясовано, що інтеграція України в європейське співтовариство обумовлюється як економічної, так і політичною доцільністю. Більш того, критерії доцільності взаємозалежні і взаємодоповнюють один одного. Адже, в сучасний час, с одного боку, країна не може адекватно сприйматись у світі і на політичному рівні, коли вона не є членом багатосторонньої торгівельної системи. З іншого, наше прагнення стати повноправним членом ЄС і набути асоційованого членства продиктовано по- перше, побоюваннями держави залишитися за бортом євроінтеграційних процесів, по-друге, стратегічною метою України, щодо Євросоюзу.

Література

1. Урядовий портал: Що дасть Україні вступ до СОТ? [Цит. 08.02.2008]. - Доступний з http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=D7205BE8A74FDA37C9D9AB288A E408E4?art_id= 110906925&cat_id=33355500

2. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть / А. С. Філіпенко, В. С. Будкін, А. С. Гальчинський та ін. - К.: Либідь, 2002. - С. 414.

3. Україна погодила умови вступу до СОТ із 20 країнами. Офіційний сайт міністерства економіки з питань європейської інтеграції. [Цит. 21.01.2004]. - Доступний з www.me.gov.ua

4. Тодоров І.Я. Україна на шляху до європейської та євроатлантичної спільноти: Монографія. - Донецьк: ДонНУ 2006. - С. 17.

5. Прес-служба Мінекономіки. Богдан Данилишин: Вступ України до СОТ сприятиме зростанню реального ВВП за рахунок додаткового збільшення експорту української продукції. [Цит. 08.02.2008]. - Доступний з

6. http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=D7205BE8A74FDA37C9D9AB288A E408E4?art_id= 110906925&cat_id=33355500

7. Олексій Сищик. ЄС і Україна: будуємо мости, а не стіни. // Віче. - №3 - 2007.

8. Роман Філоненко. Україна - ЄС: остаточний вибір засад розвитку держави. // Віче. - №5 - 2007.