О.А. Макієнко

На початку XXI ст. в умовах нових інформаційних викликів значної актуальності набувають питання взаємодії та координації зусиль спеціалістів інформаційно-комунікаційної сфери, в тому числі й архівних працівників, на шляху вироблення узгодженої стратегії дій для підвищення ефективності забезпечення інформаційних потреб суспільства та держави. Непересічну роль у налагодженні співпраці архівістів, документознавців, істориків та ін. фахівців на пострадянському просторі відіграють наукові форуми (конференції, симпозіуми, круглі столи тощо), ініційовані державними архівними службами Росії, України, Білорусі та ін.

Важливою подією в житті наукової громадськості Білорусі й суміжних країн стало проведення 20-21 травня 2009 р. у Мінську Міжнародної наукової конференції «Минуле та сучасне: архіви в системі гуманітарного знання», присвяченої 100-річчю від часу створення Вітебської ученої архівної комісії. Науковий захід було організовано за участі Департаменту з архівів та діловодства Міністерства юстиції Республіки Білорусь, Білоруського науково-дослідного інституту документо- знавства та архівної справи (БілНДІДАС), Національного архіву Республіки Білорусь, а також спонсорської підтримки ЗАТ «Техносервъ А/С» - однієї з провідних російських компаній у сфері автоматизації діяльності архівних установ. До роботи конференції були залучені архівісти, документознавці, вчені-історики Білорусі, Росії та України, які представляли центральні та місцеві архіви, бібліотеки, науково-дослідні установи, вищі навчальні заклади тощо. Всього у програмі конференції було заявлено 70 доповідей та повідомлень.

Урочисте відкриття конференції відбулося 20 травня у модерному комплексі Національної бібліотеки Республіки Білорусь, де з серпня 2007 р. розміщується й Національний архів Республіки Білорусь. З вітальним словом до учасників конференції звернулися директор Департаменту з архівів та діловодства Міністерства юстиції Республіки Білорусь, к.і.н., доцент В. Адамушко та директор БілНДІДАС, к.і.н. А. Рибаков.

На пленарному засіданні було заслухано дві ґрунтовні доповіді - «Полтора десятилетия в действии (к 15-летию Закона Республики Беларусь «О Национальном архивном фонде и архивах в Республике Беларусь»)» (к.і.н., доцент В. Адамушко), у якій голова державної архівної служби Республіки Білорусь охарактеризував здобутки та проблеми розвитку архівної галузі країни, та «Ученые архивные комиссии как историко-культурный феномен» (к.і.н., доцент М. Шумейко), де було підсумовано досвід різнопланової діяльності перших провінційних науково-історичних товариств, що мали пріоритетні завдання у сфері архівного будівництва. Обидва доповідача відзначили спадкоємність багатьох традицій у діяльності учених архівних комісій та сучасних державних архівних служб країн пострадянського простору. В межах пленарного засідання начальник відділу загальносистемних і конструкторських розробок ЗАТ «Техносервъ А/С» М. Дуплинський здійснив огляд програмно-технічних рішень компанії у сфері автоматизації діяльності відомчих архівів Росії, підкресливши перспективність впровадження сучасних інформаційних технологій в архівній галузі.

Після перерви робота конференції була продовжена у складі трьох секцій.

У межах засідань секції «История архивов» (керівники секції - М. Шумейко, В. Поздняков;

17 доповідей) домінувала проблематика розвитку архівів та архівної справи на території Білорусі, Росії та України у XVIII - на початку XXI ст. Значний інтерес викликали доповіді В. Голубєва (Мінськ) щодо проблем виявлення та наукового опрацювання архівної спадщини Великого князівства Литовського в архівах та бібліотеках Польщі, О. Саніна (Москва) про роль Московського архіву Колегії закордонних справ у становленні російської історичної науки XVIII ст., Н. Хіміної (Москва) щодо тенденцій розвитку архівної справи в Російській імперії на початку ХХ ст., В. Лебедєвої (Гомель) про оцінку сучасниками проекту архівної реформи Д Самоквасова, О. Макієнка (Київ) про долю земських архівів в Україні у 1920-х роках та ін.

Увагу учасників секції «История и архивы» (керівники секції - С. Жумарь, Д. Яцкевич;

22 доповіді) було зосереджено на характеристиці інформаційних можливостей документальних матеріалів архівів та бібліотек Білорусі, Росії, Німеччини, Франції для вивчення широкого кола проблем історії країн Центрально-Східної Європи. Провідне місце у наукових доповідях було відведено огляду документів архівних фондів центральних та місцевих архівів Республіки Білорусь (доповіді О. Ліцкевича (Мінськ), Д. Лісейчикова (Мінськ), В. Врублевського (Мінськ), І. Рябухіної (Гродно), З. Антонович (Мінськ), М. Скиданової (Мінськ), Г. Алєксєйченко (Гомель), К. Карпекіна (Вітебськ), Г. Карапузової (Брест), С. Кулинка (Мінськ).

Найбільшу кількість доповідей було заслухано на секції «Роль архивов в современном обществе» (керівники секції - А. Рибаков, В. Федосов;

29 доповідей), де обговорювалися актуальні проблеми експертизи цінності документів, комплектування архівів, обліку, зберігання й використання архівних документів, правові та організаційно- методичні аспекти діяльності архівних установ. Прикметною ознакою поступового впровадження у практику архівних установ цифрових технологій стала наявність значної групи доповідей спеціалістів Білоруського науково-дослідного центру електронної документації, які були присвячені особливостям роботи архівістів з електронними документами (доповіді Д. Кривошеї, О. Кукушкіної, О. Жук, Н. Шеки, О. Барталевич, О. Пашкевича, Л. Сигневич, В. Ковтуна, А. Замойського та ін.).

На заключному пленарному засіданні було підбито підсумки роботи секцій.

Після завершення офіційної частини співробітники Національного архіву Республіки Білорусь ознайомили учасників конференції з організацією й сучасним технічним устаткуванням архівної установи.

Для закордонних гостей з Росії та України було організовано цікаву екскурсійну подорож до меморіального комплексу «Хатинь».

Матеріали конференції будуть надруковані окремим збірником наукових праць, який стане важливим підсумком теоретичних і практичних на- працювань сучасних архівістів, документознавців та істориків Білорусі, Росії та України.