10 квітня цього року в Києві відбулося засідання "круглого столу"з проблемних питань застосування Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"при вирішенні адміністративних спорів, в якому взяли участь судді та працівники апарату Вищого адміністративного суду України, судді апеляційних та окружних адміністративних судів України, а також представники Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) "Сприяння торгівлі та інвестиціям" (TIBA).

Під час свого виступу на конгресі Голова ВАСУ О. Пасенюк зазначив, що жодні реформи в Україні не досягнуть своєї мети, якщо не усунути проблеми діяльності судової системи. Він акцентував увагу на важливості повноцінного функціонування в Україні адміністративної юстиції, яка відіграє ключову роль у демократизації українського державного управління. За словами Голови ВАСУ, перед вітчизняною адміністративною юстицією постає ряд проблем, які, в принципі, є інтернаціональними. Так само як і в адміністративних судах зарубіжних країн, українські судді відчувають проблему перевантаженості, їх незалежність часто утискається. Існують окремі питання щодо відмежування адміністративної юрисдикції від інших видів судової юрисдикції тощо.

Водночас Голова ВАСУ відзначив, що адміністративні суди поступово завойовують авторитет у суспільстві. Громадяни відзначають високу якість організації судових процесів, толерантну поведінку працівників апаратів адміністративних судів. Соціологічні дослідження свідчать, що зміни, які відбуваються в системі адміністративного судочинства України, загалом мають позитивну спрямованість. Головне на сьогодні, як було зазначено, зберегти та посилити існуючі позитивні тенденції.

Коментуючи своє обрання на посаду регіонального президента Асоціації

О. Пасенюк зазначив, що він докладе максимум зусиль для налагодження зв´язків та поглиблення співробітництва між юристами країн СНД, і що найближчі роки стануть багатими на різні цікаві заходи, а зустрічі з нашими колегами з інших країн стануть чудовою нагодою для обміну думками та досвідом.

"Круглий стіл" було організовано Вищим адміністративним судом України спільно з Проектом ^АГО|ТІВА та Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Перед учасниками зібрання з доповідями виступили заступник Голови Вищого адміністративного суду України Олександр Панченко, Голова Держкомпідпри- ємництва Олександра Кужель, радник з правових питань проекту сприяння торгівлі та інвестиціям ШАГО|ТІВА Зоя Гопцій, суддя ВАСУ Катерина Леонтович та директор департаменту регуляторної політики Держкомпідприємництва Олег Мірошниченко.

Метою проведення "круглого столу" стало обговорення судової практики, пов´язаної із застосуванням Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі — Закон), обмін досвідом між суддями, вироблення підходів для забезпечення правильного та однакового вирішення справ цієї категорії, а також усунення порушень у діяльності суб´єктів владних повноважень, до компетенції яких відноситься розробка й прийняття регуляторних актів.

На засіданні учасники "круглого столу" обговорили, зокрема, основні принципи здійснення державної регуляторної політики в Україні та проаналізували практику оскарження регуляторних актів у порядку адміністративного судочинства, а також окреслили повноваження адміністративних судів у розгляді спорів, пов´язаних із застосуванням Закону.

У своїй доповіді Голова Держкомпідприємництва Олександра Кужель, посилаючись на аналіз матеріалів судових справ, зроблений Дежкомпідприємництвом, повідомила, що найчастіше підставами для подання суб´єктами господарювання позовів до суду є численні порушення з боку регуляторних органів вимог Закону щодо процедури прийняття регуляторного акта, а саме: відсутність проекту регуляторного акта в плані діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, відсутність аналізу регуляторного впливу, порушення порядку оприлюднення проектів регуляторних актів, відсутність погодження проекту регуляторного акта зі спеціально уповноваженим органом тощо.

Заступник Голови ВАСУ Олександр Панченко під час свого виступу підкреслив, що розбудова України як правової держави з розвинутою ринковою економікою передбачає якісно новий рівень судового захисту прав та інтересів громадян і юридичних осіб. Тому практика судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності влади, в разі порушення нею законодавства, поступово стає традиційним елементом у системі відносин суспільства та влади.

Як зазначалося учасниками дискусії, найбільшою проблемою, як для регуляторних органів, що розробляють та приймають регуляторні акти, так і для судів, що розглядають справи щодо оскарження рішень суб´єктів владних повноважень, є визначення: чи має той або інший документ ознаки регуляторного акта?

Директор департаменту регуляторної політики Держкомпідприємництва Олег Мірошниченко докладно зупинився на питанні про визначення регуляторного акта відповідно до Закону, при цьому звернув увагу на те, що на сьогодні законодавство України не містить чітких визначень нормативно-правового акта та індивідуально- конкретного припису.

У ході "круглого столу" також зазначалося, що аналіз судової практики свідчить про те, що суди не завжди однаково тлумачать одні й ті самі норми законодавства. Крім того, інколи суд не враховує всі ознаки регуляторного акта, які містяться в статті 1 Закону. Зокрема, ігнорується загальний предмет регулювання документа (господарські чи адміністративні відносини). При такій практиці судочинства можуть бути створені загрозливі прецеденти, що стимулюють регуляторні органи до невиконання вимог Закону і прийняття нормативно-правових актів без дотримання встановленої процедури.

Ще однією важливою проблемою, яку обговорили учасники заходу в ході дискусії, стало питання застосування судами Закону при розгляді спорів щодо оскарження регуляторних актів та порядку оприлюднення проектів регуляторних актів. Так, статтею 13 Закону передбачено, що план діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього, повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу, а також звіт про відстеження результативності регуляторного акта оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а в разі їх відсутності — у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану і змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет.

Іншими словами, Законом передбачено, що документи, які стосуються регуляторної діяльності суб´єктів владних повноважень, можуть бути оприлюднені ними або у власних друкованих засобах масової інформації, або на офіційній сторінці в мережі Інтернет, або в обох цих джерелах одночасно (виходячи із одночасного застосування в правовій нормі двох сурядних сполучників "та/або"). У разі, якщо регуляторний орган не має власних друкованих засобів масової інформації, він для оприлюднення вищевказаних документів може визначити інші друковані засоби масової інформації. При цьому, згідно вимог статті 13 Закону, необхідно надавати перевагу офіційним друкованим засобам масової інформації та забезпечити відповідність сфери компетенції регуляторного органу на відповідній території сфері розповсюдження друкованого засобу масової інформації.

Наприкінці зустрічі заступник Голови ВАСУ Олександр Панченко висловив переконання, що кваліфіковане, своєчасне й результативне оскарження прийнятих із порушенням законодавства актів стане запорукою недопущення конфліктів державних або суспільних та приватних інтересів.

Підсумовуючи результати "круглого столу", його учасники дійшли висновку, що в Україні донедавна формувалася неоднозначна судова практика розгляду спорів із застосуванням згаданого Закону, що не сприяє належному захисту прав суб´єктів господарювання. Саме тому необхідно терміново вжити заходів щодо вирішення зазначених проблемних питань і саме це й повинно бути одним із важливих завдань новоствореної системи адміністративних судів.