Василь АНДРІЙЦЬО,

голова Закарпатського окружного адміністративного суду, кандидат юридичних наук, доцент, заслужений юрист України

The article is devoted to the peculiarities of administrative cases considering (according to the Ukrainian elective legislation). According to Administrative legal proceeding Code, elective legislation implementation was referred to Superior Administrative Court, courts of administrative appeal, district administrative courts and in some cases — to local courts jurisdiction. The author tries to analyze the s. problems in this sphere, gives some propositions to its deciding.

Однією з важливих передумов забезпечення єдиної судової практики під час розгляду виборчих справ є стабільність виборчого законодавства. Норми процесуального права, що регулюють розгляд виборчих спорів на нинішньому етапі, є відносно стабільними. Наявні позитивні напрацювання судової практики розгляду таких спорів, не зазнало суттєвих змін і матеріальне виборче право. Це особливо важливо підкреслити з огляду на недалеку практику минулого, коли з різних мотивів безпосередньо перед самими виборами вносилися суттєві зміни як у процесуальні, так і в матеріальні норми регулювання цієї сфери суспільних відносин. Тоді за практичного розгортання виборчого процесу суди вимушені були в екстремальних умовах, в умовах браку часу і в терміновому порядку вивчати та аналізувати складні, а часом і суперечливі проблеми застосовування нововведень у виборче законодавство [2]. У середовищі суддівського корпусу це вносило стан зайвої напруги та навіть невпевненості.

Із набранням чинності Кодексу адміністративного судочинства України процедура оскарження рішень, дій чи бездіяльності учасників виборчого процесу зазнали істотних змін. Відправним моментом у цьому стало віднесення цим Кодексом питань врегулювання спорів у сфері виборчих правовідносин до компетенції адміністративних судів та визначення особливостей провадження у виборчих справах із уврахуванням специфіки виборчих правовідносин [3].

У результаті здійснення правосуддя у виборчих справах було віднесено до компетенції Вищого адміністративного суду України, апеляційних адміністративних судів, окружних адміністративних судів і тільки в окремих випадках — загальних місцевих судів як адміністративних.

Особливості провадження у виборчих справах визначені окремими статтями Кодексу адміністративного судочинства (ст.ст. 172-175, 177-179). Це пов´язано з тим, що правовідносини, які стосуються виборчого процесу, з огляду на їх правову природу та наслідки, є складними і надзвичайно важливими, оскільки в результаті судового розгляду виборчих справ дається правова оцінка діяльності учасників цього процесу [3]. Крім того, Кодекс адміністративного судочинства України встановив нетривалі строки розгляду та апеляційного перегляду судових рішень у цих справах, визначив судові рішення, які взагалі не підлягають оскарженню, порядок апеляційного перегляду судових рішень, який не передбачає направлення справи на новий розгляд.

Законодавець не обмежився цими нововведеннями. У ході виборчої кампанії до виборчих законів, а також до

Кодексу адміністративного судочинства були внесені зміни, які сприяли організації та проведенню виборів, однак ускладнили роботу учасників виборчого процесу та суддів при застосуванні й реалізації виборчого законодавства.

Аналіз судової практики вказує на те, що при розгляді справ, пов´язаних із виборчим процесом, мала місце проблема із застосуванням Кодексу адміністративного судочинства та виборчих законів стосовно визначення підвідомчості та підсудності цих справ. Насамперед це було пов´язано із наявністю колізій між нормами окремих нормативних актів [4].

Щодо особливостей провадження у справах, оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, окремих членів цих комісій, то Кодекс адміністративного судочинства України передбачає, що право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій та їх членів мають суб´єкти виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб´єкти ініціювання референдуму. Виборець (громадянин, який має право голосу у відповідних виборах) може оскаржити рішення, дію чи бездіяльність виборчої комісії, членів цих комісій, якщо таке рішення (дія чи бездіяльність) порушує виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі його особисто.

Позовна заява, в якій є декілька пов´язаних між собою вимог у спорі щодо виборчого процесу чи процесу референдуму, що не підсудні одному суду, на стадії відкриття провадження у справі в частині, яка не підсудна відповідному суду, повертається позивачеві, а в іншій частині вирішується питання про її прийняття та про відкриття провадження. У разі, якщо порушення правил предметної підсудності виявилось на стадії судового розгляду справи, то за правилами статті 22 КАС України суд зобов´язаний передати позовну заяву в частині, яка йому непідсудна, до іншого належного адміністративного суду, якому в зазначеній частині вимог підсудна дана справа. Так само суд повинен вчинити якщо після відкриття провадження, але до початку судового розгляду, буде виявлено, що провадження у справі за частиною позовних вимог відкрито без дотримання правил територіальної підсудності. Позовні заяви з вимогою стосовно спору, пов´язаного з виборчим процесом чи процесом референдуму, та з вимогою, не пов´язаною з цими процесами, які підсудні одному адміністративному суду, не можуть розглядатися разом, а тому суди в порядку, встановленому статтею 116 КАС України, повинні роз´єднати такі вимоги в самостійні провадження. Оскільки відповідно до частини другої статті 6 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена Кодексом адміністративного судочинства, то порушення правил підсудності може бути однією з підстав для скасування судового рішення.

Рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії Автономної Республіки Крим, обласної виборчої комісії, Київської чи Севастопольської виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів Київського чи Севастопольського міського голови; територіальних (окружної) виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України; обласних комісій з референдуму, а також членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії. Всі інші рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, членів цих комісій оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.

Одночасно законодавством передбачено чіткі терміни розгляду скарг виборців. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів цих комісій можуть бути подані до адміністративного суду у п´ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали місце до дня голосування, можуть бути подані до адміністративного суду у п´ятиденний строк, але не пізніше двадцять четвертої години доби, що передує дню голосування. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, дільничної комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали місце в день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, можуть бути подані до адміністративного суду у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

Важливо звернути увагу на те, що суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи, суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених Кодексом адміністративного судочинства[3].

Кодекс адміністративного судочинства вказує на особливості провадження адміністративних справ щодо уточнення списку виборців. Зокрема, право звернутися з адміністративним позовом про уточнення списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, має кожен, хто володіє правом голосу на відповідних виборах.

Адміністративні спори щодо уточнення списку виборців розглядає місцевий загальний суд як адміністративний суд за місцезнаходженням відповідної комісії. Позовна заява про уточнення списку виборців подається до адміністративного суду без сплати судового збору. Позовну заяву може бути подано не пізніше як за два дні до дня голосування. Суд вирішує адміністративні справи щодо уточнення списку виборців у дводенний строк після надходження позовної заяви, але не пізніше ніж за два дні до дня голосування, а якщо позовна заява надійшла за два дні до голосування, — невідкладно. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Постанови адміністративного суду щодо встановлення змін у списках виборців виконуються негайно.

Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, що порушують законодавство про вибори, мають виборча комісія, кандидат, партія (блок), місцева організації партії (блок місцевих організацій партій), які є суб´єктами відповідного виборчого процесу (ст. 174) КАСУ.

Виборець може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових і службових осіб, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність порушують виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі його особисто.

Позовна заява подається до місцевого адміністративного суду відповідно до статей 18, 19 Кодексу адміністративного судочинства. Позовна заява щодо дій чи бездіяльності засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, що порушують законодавство про вибори, подається до місцевого загального суду адміністративного суду за їх місцезнаходженням.

Право оскаржувати дії чи бездіяльність кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), їхніх посадових та уповноважених осіб, спостерігачів від суб´єктів виборчого процесу, що порушують законодавство про вибори, мають кандидат, партія (блок), місцева організація партії (блоку місцевих організацій партій), які є суб´єктами відповідного виборчого процесу. Виборець може оскаржити дії чи бездіяльність суб´єктів, якщо ці дії чи бездіяльність порушують виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі його особисто.

Щодо особливостей судових рішень за наслідками розгляду справ, пов´язаних з виборчим процесом та їх оскарженням, то суд, встановивши порушення законодавства про вибори, визначає у постанові спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону. У разі виявлення порушень, що можуть бути підставою для притягнення до відповідальності, суд встановлює окрему ухвалу з повідомленням про наявність таких порушень і надсилає її до органів чи осіб, уповноважених вжити у зв´язку з цим заходи, встановлені законом. Копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі їх апеляційного оскарження

— з моменту проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення Вищого адміністративного суду України набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. В той же час, судові рішення, ухвалені за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 172, 174, 175 Кодексу адміністративного судочинства, у період від двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування, до шостої години дня голосування, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Судові рішення за наслідками розгляду справ, визначених статтями 172-175 Кодексу, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у дводенний строк з дня їх проголошення, а судові рішення, ухвалені до дня голосування, — не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування.

Судами апеляційної інстанції є відповідні апеляційні адміністративні суди. Судом апеляційної інстанції у справах, розглянутих відповідно до частини третьої статті 172 Кодексу окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, є Вищий адміністративний суд України. Суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду не може повернути справу на новий розгляд. Судове рішення суду апеляційної інстанції є остаточним.

Законодавець передбачив також особливості здійснення представництва у справах, пов´язаних з виборчим процесом, та особливості обчислення строків у справах, пов´язаних з виборчим процесом, та наслідки їх порушення.

Особа, яка згідно з чинним законодавством про вибори зареєстрована як уповноважений представник або довірена особа кандидата, діє як представник відповідного кандидата у справах, пов´язаних з виборчим процесом, без додаткового уповноваження. Також особа, яка в установленому порядку зареєстрована як уповноважена особа (представник) партії (блоку) місцевої організації партій (блоку місцевих організацій партій), у справах, пов´язаних з виборчим процесом, діє без додаткового уповноваження. Документом, що підтверджує повноваження вказаних представників є відповідне посвідчення.

Судове рішення, яке постановляється за результатами розгляду справи як акт правосуддя повинно відповідати всім вимогам, що пред´являються до судових рішень по справах позовного провадження. Разом із тим, враховуючи специфіку справ, які виникають із виборчого процесу, особливе значення має обов´язковість рішення суду. Так, обов´язковість судових рішень повинна розглядатись як безумовна вимога до суб´єктів, яким вона адресована, та виключати можливість з боку виборчої комісії розглядати повторно питання, яке вирішене судом.

Дослідження правової природи справ, які виникають із застосування законодавства про вибори, дозволило дійти висновку про те, що у цих справах також розглядається спір про право. Позов у справах, що виникають із законодавства про вибори, — це процесуальна вимога заявника до суду про захист публічного права чи охоронюва- них законом інтересів шляхом вирішення правового конфлікту між суб´єктами публічно-правових відносин з приводу законності правового акта, рішення, дії органів державної влади тощо з метою відновлення порушених прав та свобод, що вирішується в межах єдиної цивільної процесуальної форми. Це має практичне значення для застосування інститутів цивільного судочинства [5, 6].

Результати узагальнення судової практики щодо розгляду спорів, повя- заних із виборчим процесом засвідчили, що випадки неоднакового вирішення виборчих спорів були пов´язані з нестабільністю та суперечностями в нормативному регулюванні виборчих правовідносин [7].

Для належної організації розгляду адміністративних справ, пов´язаних з виборчим процесом, у Вищому адміністративному суді України утворено Консультативну раду по застосуванню виборчого законодавства. Із суддями адміністратвиних судів система %<%- тично проводяться семінари, на яких приділяється велика увага процесуальним особливостям розгляду виборчих спорів та аналізу судової практики застосування матеріального права під час розгляду спорів щодо правовідносин, повязаних з виборчим процесом.

Використані джерела:

1. Конституція України. Основний Закон України // ВВР України — 1996. — № 30. — С. 141

2. Воробйов О., Кальченко С., Ковтунець В. Особливості розгляду справ про оскарження результатів місцевих виборів: аналіз правозастосовчої практики суддів у 2002-2003 роках // Часопис Київського університету права. — 2006. — № 4.

3. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV // Офіційний вісник. — К., 2005. —С. 127

4. Аналіз судової практики судів України по вирішенню адміністративних справ за 2002 р. — Архів Верховного Суду України за 2002 р.

5. Барабаш О., Воробйов О., Кальченко С., Ковтунець В. Вибори народних депутатів України 2002 року: правозасто- совна практика судів та виборчих комісій. — К.: Нора-друк, 2003.

6. Жушман М. Предмет судової діяльності у справах про захист виборчих прав // Право України. — 2005. — № 1.

7. Судова практика Вищого адміністративного суду України: Зб. норм. актів / за заг. ред. О.М. Панасюка. — К.: Юрін- ком Інтер, 2007.

Концепція судово-правової реформи в Україні // ВВР України. — 1992. — № 30. — С. 426