Наукова бібліотека України

Останні надходження

Loading
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ІЛЮСТРУВАННЯ КНИГИ
статті - Наукові публікації

Сафонова Тетяна Василівна, старший викладач Мистецького інституту художнього моделювання та дизайну

У статті досліджуються концептуальні основи ілюстрування книги для дітей відповідно до питань ролі історичних та культурно-мистецьких надбань у творчому процесі художника, стилістичні особливості та техніки виконання ілюстрації у розкритті задуму художника на прикладах відомих російських художників кінця ХІХ - початку ХХ століття.

Ключові слова: історичні та культурно-мистецькі надбання, види ілюстрацій, авторський стиль, репродукція, композиція ілюстрації, техніка виконання, психологічні відчуття.

The article looks into concepts of the illustration of books for children. It also shows the role of historical, cultural and artistic heritage in the creative work of the artist, stylistic features and techniques of making illustrations in revealing artist’s idea in terms of the Russian artists of the late XIX - early XX century.

Keywords: historical, cultural and artistic heritage, types of illustrations, the style of the author, a reproduction, a composition of an illustration, a technique of the execution, psychological sensations.

Творчій процес створення книги складається з декількох етапів, їх можна назвати, але інколи неможливо відділити один від одного, тому що вони взаємопов’язані між собою, у творчому процесі плавно перетікають з одного в інший.

Створення книги, її об’ємно-просторового образу, ілюстрування у кожного художника починається по-різному. На перший погляд, цей процес вважається легкою справою, але так може сказати людина, яка не розуміється на цьому питанні, не фахівець.

Багато авторів присвятили свою роботу дослідженню архітектоніки книги: Праці В. Пахомова, Б. Валуєнка, Н.Гончарової, Н. Таранова - це структурований матеріал, який допомагає орієнтуватися у конструкції книги, елементах її оформлення та нормативних документах щодо оформлення книги.

Мета статті - дослідити концептуальні основи ілюстрування книги для дітей відповідно до питань ролі історичних та культурно-мистецьких надбань у творчому процес художника, стилістичні особливості та техніки виконання ілюстрацій у розкритті задуму художника на прикладах відомих російських художників кінця ХІХ - початку ХХ століття.

У оформленні книги і, особливо, видань для дітей проявляли свої творчі здібності кращі художники: Б. Зворикін, І. Білібін, В. Васнецов, Д. Буторин, Ю. Васнецов.

Ілюстратор починає творчій процес з прочитання авторського літературного твору. Художник обирає і жанр твору для оформлення та ілюстрування за своєю внутрішньою готовністю, відчуттям, баченням, які мають велике значення у подальшому творчому процесі.

Художник А. Мухін писав, на підставі чого він обрав для ілюстрування книгу Н. Лєскова "Левша": "мне нравится сильный русский дух повествования, быт, обычаи, костюмы, различные сюжеты, интерьеры, пейзажи с архитектурой, возможность рисовать корабль, море, многофигурные действия, мотивы житейские, трагические, русские и зарубежные, изображение всех сословий, мудрость устоев народной жизни" [1,28]. У яскравому вислові майстра-ілюстратора присутня широта мислення, потужність думки і бажання творити.

Перші пошукові кроки у розробці книги полягають у розподілі літературного твору на сцени, на особливо важливі та цікаві моменти. Крім цього, всю текстову частину необхідно рівномірно розподілити відповідно до ілюстрацій. Інколи у "жертву" можна принести одну-дві сцени для того, щоб книга набула належної побудови. Від цієї роботи залежить майбутній об’єм книги. Важливим моментом є вибір формату видання, у чому допомагають існуючі нормативні документи. При цьому потрібно знати цільову аудиторію, врахувати її вік, загальний розвиток, професійне спрямування.

У книзі В. Пахомова "Книжное искусство" (1961) видання для дітей поділяються на декілька груп:

книги для дітей дошкільного віку;

книги для дітей молодшого шкільного віку;

книги для підлітків (середній та старший шкільний вік) [2, 174 ].
Особливості створення видань для дітей передбачають вміння автора не тільки малювати ілюстрацій, а й розуміти рівень можливостей психологічного сприйняття ілюстративного матеріалу дітьми різної вікової категорії. Орієнтування у цих питаннях дає можливість художнику спрямувати свій творчій пошук на відповідний зображувальний напрямок ілюстрації. Він може носити, залежно від змісту тексту, художньо-образний та пізнавальний характер.

Для книги М. Рожавіна для дітей молодшого шкільного віку "Восемь ступеней в невидимый мир" художник С. Василенко створив пізнавальну ілюстрацію з використанням морфологічного методу - гіперболи. Автор скрупульозно відобразив перший мікроскоп та муху. Ілюзія лупи передана завдяки використанню сегмента кола та поєднанню різних масштабів зображувальних форм, що викликає певні асоціації, підкреслює функціональне призначення мікроскопу і загалом носить пізнавальний характер.

Зовсім інший підхід використовується при створенні книжкової ілюстрації для дітей молодшого віку, особливо дошкільного, в яких абстрактне мислення ще не розвинуте. Тут ілюстрація може бути тільки приємною плямою або зрозумілим природним нескладним орнаментальним малюнком, начерком. Такий підхід використано у збірці віршів "Вийшли вранці ми" (1974 р., художник А. Пономаренко) та у книзі М. Костянтинівського "Вот какие хитрые" (1982 р., художник А. Аземіна).

Художники, які тільки починають свою діяльність як ілюстратори книги, звертаються до пошуку зображувальної мови, стилю, манери та техніки виконання, які дійсно будуть співзвучними текстовій частині або жанру літературного твору.

Аналіз творчої діяльності художників, у яких є творчі напрацювання в ілюструванні літературних творів, дозволяє стверджувати, що одні з них створюють свій особистий стиль і репродукують його, використовуючи у нових книгах, а інші зберігають особистий графічний почерк і водночас постійно знаходять нові зображувальні та технічні вираження.

Літературний твір для майбутньої книги для дітей молодшого шкільного віку та підлітків має нести у собі пізнавальний, моральний, естетичний початок. Завдання ілюстратора - текст, його зміст по можливості розкрити чесно, широко, з використанням необхідних прийомів створення емоційної образності героїв, національних характерних рис, особливо, з орієнтацією на історичний момент, стиль епохи та культуру. Нерозуміння цих моментів може призвести до еклектичності ілюстрації, що, на думку автора статті, не сприятиме чесному пізнавальному її сприйняттю дитиною. З точки зору художнього аналізу та оцінки еклектика може бути використана художником тільки для протиставлення, порівняння та підкреслення смаків героїв.

Щоб передати історичну достовірність та інші аспекти буття, більшість майстрів ілюстрації звертаються до джерел народного мистецтва, намагаючись "увійти в образ", дослідити та вивчити культуру народу, фольклор, обряди, побут, одяг.

Художники звертаються до історії мистецтв часів та народів, до мистецьких стилів, вивчають, що створено людьми - майстрами архітектури, образотворчого мистецтва, графіки. У книгах з мистецтва все упорядковано, послідовно та логічно викладено і художнику необхідно дослідити матеріал, щоб відрізняти періоди однієї епохи або культури від іншої. Велика праця мистецтвознавців дозволяє нам сьогодні розуміти особливості кожного стилю: романського, готики, Відродження, бароко, рококо, класицизму тощо. А щоб їх розрізняти, потрібно знати і розуміти характерний вигляд, різновид будь-чого представленого, що виражається у певних ознаках, властивостях художнього оформлення. Все це допомагає майбутнім ілюстраторам книги у вивченні орнаментальних побудов, стилістичних особливостей конкретного стилю. У наш час дослідження доповнюють здобутки культурології, яка висвітлює питання культури та ролі людини у неї.

У кінці ХІХ - на початку ХХ століть більшість російських художників минулого напрацьовували творчий багаж. Вони робили замальовки, вивчали природу, мандрували, зверталися до історії культурного розвитку своєї та інших країн. Згадаємо, що відомі майстри минулого, такі як Б. Зворикін (1872-1942), І. Білібін (1876-1942), В. Васнецов (1848-1926) та Д. Буторин (1891-1960), займались ілюструванням книг для дітей.

Наприклад, Б. Зворикін оформив багато книжок і в тому числі для дітей, особливо, книг казок О.Пушкіна: "О золотом петушке", "О мертвой царевне", "О рыбаке и рыбке", "Сказка о царе Салта- не". За характером зображення, графічною мовою та стилістикою ілюстрацій можна відразу впізнати авторський почерк Б. Зворикіна. Його любов до російської старовини - до історії, легенд і фольклору, декоративно-прикладного мистецтва, іконопису, дерев’яного зодчества, каліграфії, орнаментики та книжкової мініатюри -можна побачити у сюжетних сценах, оточуючому середовищі, зображенні храмів, одязі, переданих з історичною достовірністю. В оформленні книг присутня ритміка, чергування ілюстрацій та тексту. Ілюстрації Зворикіна виконані у декоративному стилі. Їм притаманні яскраві кольори, які, на перший погляд, неначе виступають на перший план, а відчуття багатоплановості, тобто перспективна глибина зображувальної сцени, відсутнє. Але художник вдало використовує масштабне зображення об’єктів та образів для передачі ілюзорної перспективи, а також ритмічно-метричні чергування текстурних зображень квітів на землі, горизонтальних ліній води, покрівель будинків та храмів. Вражає розмаїтість орнаментального оформлення у трактуванні національно-історичного характеру прикрашання одягу, будівель у фольклорних сюжетах. Підхід Б. Зворикіна до створення авторських орнаментів старої Русі нагадує пластичні стилізовані рослинні орнаменти часів ар нуво чеського ілюстратора Альфонса Мухи (1860-1939). Такий підхід можна помітити у багатьох художників та майстрів того часу. Пол Кларк у книзі "Дизайн" пише про одного з перших стилістів міжнародного класу Роберта Адама (1728-1792): "По ходу великих итальянских путешествий с 1755 по 1757 год юный Роберт узнал: во-первых, все стили классической древности; во-вторых, как грамотно рисовать; в-третьих, как правильно изображать елементы декора"[3, 28 ].

Упродовж 1899-1902 рр. Іван Якович Білібін яскраво проявив свій талант в ілюструванні книг і став відомим, оформивши такі народні казки, як "Царевна-лягушка" (1901), "Василиса Прекрасная" (1902), "Марья Моревна" (1903). Існує думка, що ілюстрації казок "Василиса Прекрасная" І. Білібіна та "Золотой петушок" Б. Зворикіна дуже схожі. Втім, важко сказати, хто на кого своєю творчістю впливав більше. Митці спілкувалися, мандрували разом, творили. У декількох літературних джерелах йдеться про особистий стиль І. Білібіна, який і називають "білібінським", який породив немало підробок [5]. Але творчість Б. Зворикіна не є плагіатом. Їх схожість лише вказує на загальні для двох художників витоки, які походять від системи образного творення Олени Полєнової. Питання схожості стилів художників давно є об’єктом дослідження.

"Стиль представляется как качество определенной культуры, отличающее ее от всякой другой, как конструктивный принцип построения культуры. Стиль - типологическая целостность, принцип организации художественного мира, видимый знак эстетического единства", - пише професор Ю. Борев [6, 218]. Стиль створюють фахівці високого класу (їх витвори - архітектурні будівлі, живописні полотна), а також майстри художніх об’єднань та шкіл, - всі вони своєю потужною роботою знаходили ті особливості головного та деталей, які потім унаслідувалися, поширювалися та з’являлися у різних сферах мистецтва.

"Білібінський" стиль - це переосмислення набутого досвіду замальовок та начерків, відображення особистого мислення та сприйняття світу. Білібінський стиль можна зрозуміти на прикладі його ілюстрації до поеми О. Пушкіна "Руслан и Людмила" (1917). Пластика контурних ліній зображень у поєднанні з ретельною проробкою всіх деталей та елементів композиції створюють ажурний об’ємний малюнок. Використання Білібіним масштабних перебільшень у розмірах та пропорціях деяких зображень у порівнянні з реалістичними надають малюнку фантастичності.

Ілюстрацію "Вольга з дружиною" (1905) до билини "Вольга" виконано у поєднанні ретельного контурного малюнку та техніки акварелі. Зображувальний вид - декоративний, із заповненням фарбою графічного контурного малюнку. Про передачу об’єму форм у даній техніці виконання не йдеться, тому що контурна силуетна лінія завжди підкреслює пласкість малюнку, і лише за допомогою додавання штрихів у конкретних місцях, наприклад, при зображення м’ язів коня, І. Білібін створює ілюзію об’єму форми на папері (народна казка "Василиса Прекрасная", ілюстрація "Красный всадник", 1904-1905 р). Особливість оформлення ілюстрації І. Білібіним в одному вирішенні проявляється у ритмічних повторах лінійних орнаментальних мотивів вздовж верхнього або нижнього краю сторінки, а в іншому - у подібності до іконного обкладу, коли орнамент розташовано по периметру сторінки.

Орнаментика І. Білібіна - це школа російського орнаменту ХХ століття, яка розкриває дітям та дорослим світ геометричного, пластично-стилізованого, реалістичного, та символічного зображення штучних та природних форм, який поглинає глядача, дає поштовх для роздумів, викликає насолоду.

Творчість В. Васнецова, на думку автора статті, частково також можна віднести до ілюстративної. У джерелах знаходимо інформацію, що він "русский художник, мастер живописи на исторические и фольклорные сюжеты". Але у ранньому періоді (1869-1873) він займався гравюрою і літогравюрою та підготував ілюстрації до книги В. Водолазова "Детские рассказы и стихотворения", до збірки "Новая книга для маленьких детей", казок "Конек-Горбунок", "Жар-птица" та ін.

В.Васнецов працював у різних жанрах, які стали цікавими етапами його творчої еволюції (казкові фантазії; станковий та монументальний живопис; від "передвижников" до прообразу стилю модерн). Вивчаючи дух стародавньої Москви, В. Васнецов поєднував у своїй творчості історичне та художнє. У роботах художник передає загадкову романтичність, атмосферу старовини, фантастичність, його образи овіяні потаємністю ("Аленушка", 1881 р.), є втіленням руської богатирської сили ("Богатыри", 1881-1891 рр.). Співзвучність поетичності та історичності отримала розвиток у таких ілюстраціях, як "Песнь про купца Калашникова" (1891) та "Песнь о вещем Олеге" (1899). В останньому творі, на одній з ілюстрацій художник зобразив у центрі композиції Олега, який опустив голову на шию свого коня. Автор побудував сцену у дуже приближеному крупному плані, зображення нижньої частини композиції намальовані у край сторінки, а вся сцена наче зажата по краях, навіть деякі образи обрізані. Така композиція викликає відчуття безвиході, зосереджує на психологічному стані героїв, не дозволяє оку глядача розглядати пейзаж, ставить нас перед фактом події. Рисунок однотоновий, чорно-біле зображення, тобто все підпорядковано тому, щоб підкреслити смуток Олега.

У картинах В. Васнецова відчувається захоплення народною творчістю, руським фольклором: "Ковер-самолет" (полотно, масло, 1880), "Битва славян со скифами", "Три царевны подземного царства" (полотно, масло, 1884), "Аленушка" (полотно, масло, 1881). Ці картини написані на теми літературних творів, мають продуману композицію малюнку кожної сцени. Характер зображення образів героїв, їх поз та стилю одягу, зображення пейзажу, орнаментальне оздоблення створює у глядача враження, що це ілюстрації. Безумовно, використання у оформленні книги казок картин відомого художника, в яких з такою щирістю передано і поетичність, і національна історичність, є доцільним, але в такому випадку мова буде йти про репродукції, а не ілюстрації.

Д. Буторин (1891-1960) - російський художник, один з майстрів палехської лакової мініатюри, іконописець, художник-монументаліст, який охопив велике коло казкових, історичних та сучасних тем свого часу. З точки зору оформлення особливо цікаві його роботи для книги Афанасія Нікітіна "Хождение за три моря" (1960). Книга має тверду палітурку червоного кольору (у центрі якої зображений мандрівник), титульний аркуш, першу сторінка, старовинний лист, ілюстрації та карта з маршрутом мандрів. Розвороти книги, які створюються текстовою частиною, та ілюстрації метрично чергуються таким чином, що текст розміщується, наприклад, на лівому боці книги, а ілюстрація на правому, вона заповнює весь формат сторінки і відповідає даній посторінковій текстовій змістовності. Розташування ілюстрації на повний формат сторінки дозволило Д. Буторину розгорнути сценічні дії. Виходячи зі стилю написання малюнків, їх насиченості, автор розгорнувся у творчому пошуку сюжетної змістовності, живописної розповіді про героїв. Всі ілюстрації виконані у стилі лакового розпису шкатулок. Наявність заставки початкової полоси, буквиці, орнаментального оформлення кожної сторінки свідчить про завершений стиль всього оформлення видання. Оригінальною деталлю у структурі книги є сторінка з текстом старовинного листа із записами мандрівника, а також зображення шляху Афанасія Нікітіна на географічній карті, що викликає у читача відчуття справжніх мандрів, - він поринає у середовище героїв, відчуває захоплення подіями, які відбуваються. Кількість, щільність, багатогранність всіх зображувальних елементів композиційної побудови кожної ілюстрації дає можливість з кожним разом знаходити все нові та нові деталі, які спочатку можна не помітити: елементи одягу, зображення хмар і дерев, пози героїв та їх відносини, побут і, особливо, орнаменти, які змінюються на кожній сторінці, але одночасно об’єднують стилістично авторський задум.

Принципи ілюстрування книги закладені у знаннях та розумінні підходів до творчого процесу. Вибір та прочитання літературного твору, його зміст спрямовує художника до літературних джерел для вивчення достовірних історичних подій, мистецьких артефактів, для пізнання особливостей національного фольклору, народної самобутньої культури. Творчість художників кінця ХІХ - початку ХХ століття у галузі ілюстрування книг для дітей свідчить про правильність та доцільність використання таких підходів. Авторський стиль - це творчий доробок наполегливої праці, він постійно розвивається, шліфується і проявляється у зображеннях книжних героїв, у техніці виконання, загальній стилістиці книги та її архітектоніці.

Література:

Журнал "Юный художник". - 1998. - №1. - С. 34.

Пахомов В. В. Книжное искусство [Текст] / В. В. Пахомов. - М. : Искусство, 1961. - 422 с.

Кларк П. Дизайн [Текст] / П. Кларк ; пер. с англ. А. Броновицкой -М. : Издательство АСТ : Издательство Астрель, 2003. - 144 с. : ил. - (Открытие).

Валуєнко Б. В. Архітектура книги [Текст] / Б. В. Валуєнко. - К. : Мистецтво, 1976. - 195 с.

Молюков М. Сказочные иллюстрации - Борис Зворыкин [Електронный ресурс] / М. Молюков. - Режим доступу : Шр://т.-ткіре&а.о^Мікі/Зворыкин,_Борис_Васильевич

Борев Ю. Эстетика [Текст] / Ю.Борев ; 4-е изд., доп. - М. : Политиздат, 1988. - 496 с. : ил.




Пошук по ключовим словам схожих робіт: