Наукова бібліотека України

Останні надходження

Loading
СУДОВО-МЕДИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОЗНАК ДІЇ УРАЖАЮЧИХ ФАКТОРІВ ПОСТРІЛУ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ГАЗОВИХ ПІСТОЛЕТІВ
статті - Наукові публікації

А.М. Перебетюк, асистент кафедри патологічної анатомії, судової медицини та правознавства Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, судово-медичний експерт першої категорії

Н.О. Загризла, старший експерт Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВСУкраїни у Вінницькій області

Викладено наукові та практичні аспекти дослідження дії уражаючих факторів пострілу з газової ствольної зброї, а також основні принципові положення складання експертних висновків у випадках застосування сучасної газової ствольної зброї.

Ключові слова: газова ствольна зброя, іритант, фактори пострілу.

На сьогодні в Україні актуальним є питання щодо розповсюдження, придбання, зберігання і використання різних видів зброї цивільного самозахисту серед населення. Це стосується і газової ствольної зброї, що діє за принципом вогнепальної — зброї, спорядженої кристалами або ампулами речовин подразнюючої дії, так званими іритантами (лакріматорами, стернітами або речовинами змішаної дії), які під час пострілу утворюють аерозоль [1 - 11].

Для узагальнення експертних поглядів на проблему медико-криміналістичних аспектів судово-медичних характеристик уражаючої дії факторів пострілу під час застосування газової ствольної зброї проведено експериментальні дослідження з використанням поширених видів газових пістолетів, зокрема пістолетів калібру

мм — моделі ФОРТ 6ПГ та 9 мм — моделі ФОРТ 12Г (виробництва України), а також RECK Perfecta (виробництва Німеччини). За допомогою візуально-описового методу та методу мікроскопії досліджено пошкодження текстильної тканини та ушкодження шкіри біоманекенів, спричинені пострілами з газової ствольної зброї на різних відстанях (від 0 до 30 см).

Вивчення таких пошкоджень показало, що вони характеризуються феноменами, властивими пострілам впритул, частково впритул або пострілам з близької дистанції, а саме ознаками дії газів у вигляді механічних і термічних пошкоджень тканин одягу, механічних ушкоджень шкіри.

Механічні ушкодження тіла людини, що виникають під час пострілів з газової ствольної зброї, як правило, поверхневі або сліпі. Лише в окремих випадках
виникають наскрізні ушкодження (при пострілах впритул або майже впритул) у частинах тіла, що мають невелику товщину — кисть, стопа, вушна раковина. Вхідний отвір при цьому (залежно від дистанції пострілу) характеризується наявністю штанц-марки, слідів дії або наявністю додаткових факторів пострілу, іноді — інших факультативних ознак.

На вхідних отворах у тканинному матеріалі спостерігається «дефект тканини», тобто краї пошкодження не зіставляються на ділянках, форма і розміри яких залежать від відстані пострілу (переважно при пострілах від 0 до 15 см) — переважає напрям обривків волокон всередину. За допомогою мікроскопічних досліджень по краях пошкодження виявляються ознаки термічної дії порохових газів у вигляді оплавлення, скручування, зміни кольору, потовщення кінцевих ділянок окремих волокон (обідок обтирання відсутній). Дефект шкірних покривів спостерігається тільки при пострілах впритул.

На різних дистанціях пострілу різний вигляд мають і штанц-марки, різним є і співвідношення, розташування та взаємне розташування супутніх факторів пострілу або слідів їх дії як на тканинних матеріалах, так і на шкірі.

Залежно від напряму пострілу («кута») змінюється і характер відкладання кіптяви, зерен незгорілого пороху, фрагментів зерен незгорілого пороху відносно епіцентру механічного пошкодження одягу або ушкодження тіла (концентричне, ексцентричне), а також форма площини їх відкладання (тяжіє до округлої чи овальної).

Кіптява при пострілах з близьких дистанцій відкладається або безпосередньо по краях пошкодження, або на непошкоджених тканинах. Колір кіптяви, визначений із застосуванням модифікованої шкали для об'єктивізації визначення кольорів [12], відповідає темно-жовто-оранжевому, темно-оранжевому, чорнувато-жовто- оранжевому, чорнувато-оранжевому. Важливою особливістю при пострілах з газової ствольної зброї є наявність концентричних (у деяких випадках геометрично невизначених) перепадів інтенсивності відкладання кіптяви в межах зони закопчування, її відмінності кольору у різних ділянках. Крім того, наявність розсікача у кінцевому відділі ствола зброї у деяких випадках зумовлює нерівномірну інтенсивність відкладання кіптяви (відповідно просвітління проекції торця пластини).

Зерна незгорілого пороху або їх фрагменти, кількість, особливості розташування на поверхні, найбільша відстань від країв пошкодження або від умовного центру відкладання додаткових факторів пострілу також залежать від відстані пострілу, зокрема зерна незгорілого пороху або їх фрагменти відкладаються не дифузно, а на ділянках скупчення і розрідження, що корелюють з особливостями відкладання кіптяви. Подеколи спостерігаються поодинокі відбитки-сліди від зерен незгорілого пороху, що рикошетували, а на шкірі — дрібні садна.

В окремих випадках за допомогою мікроскопічних досліджень на тканині, шкірі, в рановому каналі було виявлено дрібні частки компонентів фабричного газового патрона (парафінових пижів, фрагментів пластмасових пелюсток-пижі в, осколків капсуля), а також кристаликів речовини отруйно-подразливої дії — у рановому каналі.

Вивчення пошкоджень на текстильній тканині та ушкоджень на тілі людини, спричинених пострілами з газової ствольної зброї, свідчить, що судово-медичні експертні дослідження цих пошкоджень і ушкоджень в основному можуть бути забезпечені комплексом доступних методів, що застосовуються для досліджень, пов'язаних із застосуванням вогнепальної стрілецької зброї.

Послідовне і цілеспрямоване дослідження пошкоджень текстильної тканини, спричинених пострілами з газової ствольної зброї, передбачає (після опису загальних ознак, що характеризують текстильну тканину, предмет одягу) визначення точної їх локалізації з виділенням умовного епіцентру. Далі вказується поверхня, на якій виявлено додаткові чинники пострілу (лицьова чи виворіт), відстань (у сантиметрах) умовного епіцентру від швів, бортів, ґудзиків, полів тощо. Механічні пошкодження текстильної тканини характеризують за формою і розміром, зазначаючи, чи зіставляються краї пошкодження, якщо ні — то на ділянці якої форми та яких розмірів («дефект тканини»). Зазначається основний напрямок обривків волокон тканини, описуються можливі ознаки термічної дії порохових газів по краях пошкодження.

Характеризуючи кіптяву, слід визначити колір, форму і розміри зони відкладання кіптяви, взаємне розташування пошкодження і зони закопчування з точним вимірюванням її розповсюдження від центру пошкодження у двох перпендикулярних напрямках (догори, донизу, ліворуч, праворуч). Якщо виявлено зерна незрілого пороху або їх фрагменти, ці супутні фактори пострілу слід описати за схемою: кількість, особливості розташування на поверхні тканини (найбільша відстань від країв пошкодження або від умовного центру відкладання кіптяви, пороху), місця скупчення або розрідження відкладання. Із застосуванням мікроскопічних досліджень з'ясовують форму, розміри, колір зерен незгорілого пороху або тих їх фрагментів, які зберігають риси, що характеризують цілі порошинки.

Зерна незгорілого пороху або їх фрагменти, виявлені під час дослідження одягу, слід зафіксувати парафіном або липкою стрічкою для подальшого надання на лабораторні дослідження.

При судово-медичному дослідженні ділянок тіла з ознаками дії ствольної газової зброї опис починають із зазначення наявності або відсутності ушкоджень механічного походження. За наявності таких ушкоджень встановлюють їх характер (синець, садно, рана тощо), для ран — вид (поверхнева, сліпа, наскрізна), точну локалізацію (анатомічна ділянка або анатомічне утворення, відстань від умовних топографічних точок і ліній тіла), відстань центру ушкодження від рівня підошов, форму, розміри, особливості країв ушкодження (наявність чи відсутність обідка обтирання, обідка здирання), відсутність чи наявність «дефекту тканини» (за наявності — форму і розміри дефекту).

Особливості розташування і взаємного розташування супутніх факторів пострілу — кіптяви і зерен незгорілого пороху або їх фрагментів — досліджуються у такій самій послідовності та за такими самими принципами, що і дослідження тканин одягу.

Окремо досліджуються сторонні частки, які можуть бути виявлені на поверхні шкіри або у рані мікроскопічними методами. Зокрема, при застосуванні саморобних набоїв для газової ствольної зброї можуть бути виявлені атипові снаряди (саморобний або мисливський дріб тощо), пижі, прокладки або їх фрагменти, частки «герметика» (грудочки силікатного клею, лусочки нітроемалі). У разі виявлення зазначених об'єктів їх слід детально описати, занотувавши їх розташування і взаємне розташування, зазначити лінійні та просторові характеристики. Сторонні частки слід вилучити, за необхідності — маркувати і зберегти для проведення подальших досліджень.

Зважаючи на те, що особливістю ушкоджень при застосуванні газової ствольної зброї є можлива наявність на одязі, шкірних покривах, у рановому вмісті речовин отруйно-подразливої дії, відповідні об'єкти за необхідності також повинні бути вилучені для проведення подальших хіміко-токсикологічних досліджень.

Оцінюючи ступінь тяжкості тілесних ушкоджень при застосуванні ствольної газової зброї, додатково слід враховувати можливі наслідки місцевої та загальної дії отруйних хімічних речовин подразливої дії. Ураження отруйними речовинами подразливої дії при використанні газової ствольної зброї, як правило, не становлять небезпеки для життя й оцінюються найчастіше за тривалістю розладу здоров'я. Крім того, несподіване застосування газової ствольної зброї може викликати психогенні реакції, що теж повинно бути враховано при встановленні ступеня тяжкості тілесного ушкодження. На окреме зауваження при застосуванні газової ствольної зброї заслуговують ураження органу зору у випадках, коли очне яблуко потрапляє до зони дії факторів пострілу. У таких випадках прояви подразнюючої дії аерозолю можуть поєднуватися з механічними ушкодженнями тканин ока, іноді — з укоріненням сторонніх мікрочасток (найчастіше — зерен незгорілого пороху і кристалів іри- танту) з наступним розвитком кон'юнктивіту, аж до некротичного або керато- кон'юнктивіту. Ця обставина потребує від експерта в усіх випадках застосування газової ствольної зброї з пострілом в обличчя проведення кваліфікованої консультації офтальмолога для обґрунтованого та об'єктивного встановлення характеру, походження та ступеня тяжкості тілесного ушкодження.

Список використаної літератури

Судово-медична діагностика уражень окремими видами газової зброї / [Фартушний А.Ф., Сухін О.П., Герасименко О.І. та ін.] // Український судово-медичний вісник. — 2000. — № 2. — С. 33 - 36.

Газовое оружие как разновидность огнестрельного оружия / [Исаков В.Д., Баба- ханян Р.В., Кузнецов Ю.Д. и др.] // Судебно-медицинская экспертиза. — 1995. — № 4. — С. 9 - 11.

Особенности огнестрельных повреждений, нанесенных из газового ствольного оружия / [Исаков В.Д., Бабаханян Р.В., Кузнецов Ю.Д. и др.] // Судебно-медицинская экспертиза. — 1996. — № 2. — С. 10 - 14.

Состав и характеристика распространения факторов выстрела из газового ствольного оружия / [Исаков В.Д., Бабаханян Р.В., Кузнецов Ю.Д. и др.] // Судебно-медицинская экспертиза. — 1998. — № 1. — С. 10 - 16.

Козаченко И.Н. Некоторые аспекты судебно-медицинской экспертизы повреждений, причиненных из газового оружия / И.Н. Козаченко // Актуальные вопросы судебной экспертизы. — Харьков, 1998. — С. 40 - 46.

Rothschld M.A. Cases of death caused by gas warnung firearms / Rothschld M.A., Maxeiner H., Schneider V. // Med Law. — 1994. — № 5 — 6. — P. 511 - 518.

Судебно-медицинская характеристика дробовых повреждений, причиненных из газового ствольного оружия / [Бабаханян Р.В., Исаков В.Д., Беляевская Л.И. и др.] // Судебно-медицинская экспертиза. — 1996. — № 2. — С. 14 - 17.

О химическом действии пороховых газов на биологические ткани при выстреле в упор / [Попов В.Л., Исаков В.Д., Бабаханян Р.В., Карнасевич Ю.А.] // Судебно-медицинская экспертиза. — 1992. — № 3. — С. 22 - 26.

Современное состояние и перспективы развития судебно-медицинской токсикологии / [Томилин В.В., Лужников Е.А., Рубцов А.Ф., Бабаханян Р.В.] // Судебномедицинская экспертиза. — 1989. — № 3. — С. 17 - 22.

Томилин В.В. Газовое оружие — новая проблема судебной токсикологии / Томилин В.В., Бабаханян Р.В., Муковский Л.А. // Судебно-медицинская экспертиза. — 1995. — № 1. — С. 8 - 10.

Энциклопедия вооружений [Электронный ресурс]. — М. : CD-компания «Кирилл и Мефодий», 1998.

Моканюк О.І. Об'єктивізація визначення кольорів в судово-медичних дослідженнях : моногр. / О.І. Моканюк. — Вінниця : Велес, 2001. — 52 с.




Пошук по ключовим словам схожих робіт: