Наукова бібліотека України

Останні надходження

Loading
НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ (ТЕХНІКО-КРИМІНАЛІСТИЧНІ) ЗАСОБИ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ПІД ЧАС ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ВИБУХІВ
статті - Наукові публікації

М.В. Кобець, кандидат юридичних наук, доцент Київського національного університету внутрішніх справ

Наведено класифікацію науково-технічних засобів, які застосовуються під час попередження та розслідування кримінальних вибухів.

Ключові слова: науково-технічні засоби, вибухові пристрої, вибухові речовини, кримінальний вибух.

Наукову основу криміналістичного дослідження вибухових речовин, вибухових пристроїв та їх слідів становлять відповідні положення фундаментальних (фізики, хімії, математики, механіки тощо) і прикладних наук (піротехніки, військової справи, конструювання і технології виготовлення вибухових речовин, боєприпасів та вибухових пристроїв). У криміналістичному дослідженні вибухонебезпечних об'єктів застосовуються також загальні положення криміналістики, зокрема щодо механізму утворення слідів вибуху, ідентифікації об'єкта за слідами, установлення цілого за частками тощо, а також знання із судової медицини, насамперед у галузі дослідження впливу вибуху на тіло людини та її одяг [1, с. 5] тощо. Криміналістична практика, як зазначає І.Ф. Пантєлєєв, спонукає природні та технічні науки шукати нові своєрідні шляхи дослідження криміналістичних об'єктів. У процесі цього пошуку і виникають нові криміналістичні методи та засоби, зароджуються нові галузі криміналістичної техніки [2, с. 58].

Зрозуміло, що проведення криміналістичних досліджень вибухонебезпечних об'єктів потребує використання певних наукових знань. При цьому зв'язки криміналістичних досліджень з існуючими науковими знаннями, що застосовуються для їх проведення, мають різнобічний характер. В одних випадках ці зв'язки безпосередні, якщо наукові положення використовуються для криміналістичних досліджень без відповідного доопрацювання або переопрацювання (наприклад, наукові положення про теорію і практику вибуху, властивості вибухових речовин і засобів вибуху, способи поводження з ними і характер протікання процесу вибуху). В інших випадках ці зв'язки опосередковані, коли наукові положення перетворюються і на їх основі розробляються спеціальні методи, прийоми та засоби виявлення, фіксації, вилучення, зберігання і дослідження матеріальних носіїв інформації про обставини вибуху та інші обставини, пов'язані з ним. Для того, щоб
знати, які засоби і прийоми та в яких випадках найбільш доцільно і раціонально застосовувати, а також яку інформацію у результаті цього можна одержати, ці засоби і методи криміналістики необхідно певним чином класифікувати (систематизувати).

У прикладному значенні науково-технічні засоби, які застосовуються під час попередження і розслідування кримінальних вибухів, доцільно класифікувати за походженням, загальним призначенням і конструктивними особливостями, а також за функціональним призначенням.

Взявши за основу класифікацію технічних засобів, яка існує у криміналістиці, за таким критерієм, як походження, пропонуємо структурувати їх з «нахилом» до криміналістичного вибухознавства. Тобто науково-технічні засоби слід поділяти на:

загально-технічні (запозичені з інших галузей науки і техніки);

пристосовані для вирішення вибухотехнічних завдань;

спеціально розроблені.

До загальних науково-технічних засобів, що застосовуються у криміналістичних дослідженнях вибухонебезпечних об'єктів, слід віднести криміналістичні засоби загально-технічного призначення, а також прилади, апаратуру, обладнання, допоміжні технічні засоби і матеріали, які без будь-яких змін застосовуються для вирішення завдань вибухотехнічних досліджень. До них належать: освітлювальні засоби; фото- та відеотехніка для наочно-образної фіксації; засоби фіксації вербальної та графічної інформації (аудіотехніка, комп'ютерна техніка тощо).

До пристосованих науково-технічних засобів, тобто доопрацьованих (з деякими змінами) для криміналістичного вибухознавства, належать хімічні реактиви та обладнання (наприклад, для тонкошарової та газорідинної хроматографії), засоби рентгенографії і рентгеноскопії, прилади та обладнання для вивчення елементного складу речовини (наприклад, метод емісійного спектрального, лазерного мікро-спектрального, нейтронно-активаційного, рентгеноструктурного аналізу), засоби та обладнання для дослідження металографії металевих осколків корпусів вибухових пристроїв, комп'ютерна техніка зі спеціальним програмним забезпеченням, ендоскопічне обладнання (фіброскопи, бароскопи) тощо.

Спеціально розроблені науково-технічні засоби — це різні типи науково-технічного обладнання, приладів та інструментів, які пройшли сертифікацію, рекомендовані для практичного застосування і прийняті на оснащення у вибухотехнічні підрозділи правоохоронних органів. До них можна віднести спеціальні вибухоза- хисні костюми для спеціалістів-вибухотехніків (наприклад, «КС-1» українського виробництва), спеціальні засоби руйнування вибухонебезпечних предметів, спеціальні вибухозахисні контейнери для безпечного транспортування вибухових речовин і вибухових пристроїв, детектори парів та часток вибухових речовин, спеціальний інструмент у немагнітному та іскробезпечному виконанні, робото- технічні комплекси (наприклад, «Сапер ДКА-6» українського виробництва), спеціальні механічні маніпулятори, спеціальні протиосколкові ковдри тощо.

Залежно від загального призначення і конструктивних особливостей науково- технічні засоби, які насамперед використовуються для виявлення вибухових речовин, вибухових пристроїв та їх слідів, доцільно поділяти на:

засоби пошукової техніки (металодетектори або металошукачі);

магнітомеханічні засоби;

прилади візуально-оглядового спостереження;

апаратуру з проникаючим випромінюванням;

детектори парів та часток вибухових речовин (газоаналізатори, засоби хімічного аналізу);

електротехнічні прилади тощо.

За функціональним призначенням науково-технічні засоби і методи можна класифікувати на такі групи:

Науково-технічні засоби і методи для виявлення вибухонебезпечних об'єктів, розробка (або пристосування вже існуючих) яких значною мірою залежить від властивостей та особливостей вибухонебезпечних об'єктів, що є предметами пошуку експертів-криміналістів [3, с. 91]. Різновиди науково-технічних засобів такого призначення було наведено вище. Причому такі технічні засоби і методи можуть застосовуватися як для виявлення традиційних криміналістичних слідів на місці вибуху і його окремих об'єктів (відбитків пальців рук, слідів взуття, слідів інструментів, мікроволокон, часток будь-якої речовини й інших слідів, що мають важливу інформацію для слідства), так і для виявлення вибухових пристроїв, вибухових речовин та їх залишків після вибуху. Зокрема, для виявлення прихованого вибухового пристрою, що не спрацював, або осколків пристрою, що вибухнув, можуть застосовуватися металодетектори типу «ГАММА», «GARRETT» тощо, магніто- підйомники типу «МИП», магнітошукачі типу «ПМП-1», військові міношукачі типу «ИМП-2» тощо.

Виявлення осколків вибухового пристрою, що застрягли у різних предметах, здійснюється за допомогою портативної рентгенівської установки типу «ФП-1», «ФП-2» (Росія) та її аналогів.

Пошук вибухових пристроїв (вибухових речовин) може здійснюватися за допомогою спеціально тренованих службово-розшукових собак, а також газоаналізаторів (детекторів), що реагують на молекули вибухових речовин у повітрі, наприклад, газового хроматографа «Кристал-2000» російського виробництва, який використовується для експрес-аналізу різних речовин, виявлених на місці події, та портативного газоаналізатора «МО-2» російського виробництва, що використовується для виявлення парів вибухових речовин тощо.

Засоби і методи криміналістичної фіксації доказової інформації (відповідно до різних способів такої фіксації — вербальної (словесної), графічної, предметної, наочно-образної).

Вербальна (словесна) фіксація є найпоширенішою і здійснюється шляхом складання протоколів окремих слідчих дій і звукозапису із застосовуванням технічних засобів, наявних у слідчій валізі, а також органолептичних засобів.

Різні прилади, апарати, інструменти та матеріали використовуються і для доволі поширеної у криміналістичному дослідженні вибухонебезпечних об'єктів графічної форми фіксації, за якої шляхом складання планів, схем, креслень, малюнків тощо можна відобразити ті чи інші властивості, сторони та якості об'єкта [4, с. 35 - 38].

Зважаючи на те, що вибухові речовини змінюють свої властивості під дією кисню (що відбивається на їх збереженні (консервації), а у подальшому — і на якості їх дослідження та транспортуванні), важливе значення має застосування фото- та відеозаписувальної апаратури, за допомогою якої фіксуються образ об'єкта, його ознаки і властивості, недоступні для безпосереднього сприйняття. Ця форма фіксації доказової інформації дозволяє наочно відтворити місце події для подальшого його аналізу суб'єктами судового розгляду і забезпечує високу точність та об'єктивність відтворення місця злочину.

Технічні засоби і методи вилучення слідової інформації. Вилучення вибухонебезпечних об'єктів, які знаходяться у твердому, пастоподібному або рідинному стані, здійснюється, як правило, за допомогою набору інструментів, що є у спеціальній валізі (наприклад, «ВК-1», «ВК-2», «ВК-5», «ВК-8»), після чого вони упаковуються у чисті герметичні контейнери, ємності, пакети, коробки, пробірки тощо. З об'єктів, які не можна вилучити через їхню громіздкість чи неможливість транспортування, проводять змиви тампонами.

Науково-технічні засоби дослідження вибухонебезпечних об'єктів. Усі технічні засоби такого призначення поділяються на:

засоби, які використовуються для аналізу окремих складових досліджуваного об'єкта;

засоби, які полегшують порівняльне дослідження об'єктів;

засоби, які полегшують оцінку даних, одержаних під час дослідження [5, с. 215].

Різноманіття технічних засобів, що застосовуються для дослідження вибухонебезпечних об'єктів, зумовлюється різноманіттям конструкції вибухових пристроїв та матеріалів, з яких вони виготовлені. Так, хімічний склад вибухової речовини, якою було споряджено вибуховий пристрій, досліджується за допомогою газового аналізатора (наприклад, прилад типу «EGIS», США). Для складних і точних досліджень вибухових речовин та їх слідів у лабораторних умовах можуть застосовуватися газові хроматографи, рентгенофлуоресцентні аналізатори тощо.

При проведенні металознавчих досліджень, які дозволяють визначити марку металу, з якого виготовлено вибуховий пристрій, оцінити потужність вибухової речовини за зміною (у результаті вибухового навантаження) структури металу, застосовуються хімічні реактиви та обладнання для тонкошарової і газорідинної хроматографії вибухових речовин; засоби рентгенографії та рентгеноскопії; прилади та обладнання для дослідження елементного складу речовини методом емісійного спектрального, лазерного мікроспектрального, нейтронно-активаційного, рентгеноструктурного аналізу; засоби та обладнання для дослідження металографії металевих осколків і корпусів вибухових пристроїв тощо.

До технічних засобів, які полегшують проведення порівняльного дослідження вибухонебезпечних об'єктів, дозволяють наочно і швидко порівняти їх за якісними і кількісними характеристиками, належать мікроскопи, лупи, освітлювальні прилади тощо.

Оцінка даних, отриманих під час дослідження вибухонебезпечних об'єктів, проводиться з використанням комп'ютерної техніки зі спеціальним програмним забезпеченням, що дозволяє автоматизувати процес дослідження.

Науково-технічні засоби і методи, що використовуються для запобігання злочинам, які вчинюються із застосуванням вибухових пристроїв. Залежно від характеру профілактичних адміністративних заходів із цією метою можуть застосовуватися ті самі прилади, інструменти, пристрої, що і для виявлення, огляду, фіксації, вилучення і дослідження вибухонебезпечних об'єктів. Так, для проведення огляду і спеціального контролю на режимних об'єктах застосовуються стаціонарні та інші засоби металовиявлення, детектори парів вибухових речовин тощо (наприклад, в аеропортах проводиться контроль багажу із застосуванням рентгенотелевізійної техніки; аналогічна апаратура використовується для виявлення вибухових пристроїв і засобів, що імітують їх, у поштовій кореспонденції, посилках тощо). Перевірка важкодоступних місць в автомобілях, будівельних конструкціях, каналах вентиляції здійснюється із застосуванням оглядових дзеркал та ендоскопів. Застосування блокувачів радіопідривачів («Персей» (Росія), «Завада» (Україна), «Форт» (Білорусь) тощо) дозволяє запобігти вибуху відповідних пристроїв, керованих радіоканалом.

У випадку застосування на автотранспортних засобах мін-пасток з магнітним кріпленням («МПМ», «СПМ» тощо) доцільно використовувати систему «Талос» (Великобританія), що має високу стійкість до завад і перемінних магнітних полів.

Завершуючи класифікаційний розподіл науково-технічних засобів для попередження та розслідування кримінальних вибухів, наведемо деякі статистичні дані, отримані під час опитування (анкетування) експертів- вибухотехніків, які дозволяють більш повно встановити спектр їх застосування. Так, під час огляду місця злочину зазначеної спрямованості найчастіше застосовуються такі технічні засоби:

металошукачі (різних видів) (59,4 %);

магнітомеханічні засоби (58, 1 %);

засоби хімічного аналізу (53,9 %);

газоаналізатори (18,9 %);

рентгенівські прилади (16,2 %);

прилади візуально-оглядового спостереження (56,7 %);

робототехнічні засоби і системи (25,6 %).

Ефективність застосування зазначених засобів залежить від багатьох чинників, у тому числі наявності їх у достатній кількості, своєчасності технічного обслуговування і ремонту.

Наведена класифікація науково-технічних засобів і методів, які використовуються для попередження і розслідування кримінальних вибухів, має важливе значення для створення нових і удосконалення вже існуючих засобів, а також для підготовки навчально-практичної літератури щодо застосування засобів і методів криміналістичної техніки такої спрямованості.

Створення ефективних засобів та методів виявлення, вилучення, дослідження та знешкодження вибухонебезпечних об'єктів дозволить підвищити рівень матеріально-технічного забезпечення підрозділів сучасними науково-технічними засобами (комплексами), і це питання потребує вирішення на державному рівні.

Список використаної літератури

Действие взрыва на организм человека (патоморфологические, судебномедицинские и криминалистические аспекты) / [Аполлонов А.Ю., Гальцев Ю.В., Исаков В.Д. и др.] / Актуальные вопросы теории и практики судебной медицины : тезисы науч.- практ. конф. — СПб. : Изд-во СПб мед. ун-та, 1996. — С. 4 - 7.

Пантелеев И.Ф. Теоретические проблемы советской криминалистики : учеб. пособ. / И.Ф. Пантелеев. — М. : Изд-во ВЮЗИ, 1980. — 96 с.

Криминалистика : учеб. пособ. / [Дулов А.В., Грамович Г.И., Лапин А.В. и др.] ; под ред. А.В. Дулова. — Минск : Экоперспектива, 1998. — 415 с.

Огляд місць подій за фактами вибухів : довідк.-метод. посіб. / [Пащенко В.І., Ткаченко Є.М., Грущенко С.А., Кобець М.В.]. — К : ДНДЕКЦ МВС України, 2004. — 69 с.

Топорков А.А. Собирание и исследование объектов взрывотехники / А.А. Топорков // Записки криминалистов. — М., 1994. — Вып. 4. — С. 213 - 220.




Пошук по ключовим словам схожих робіт: