Наукова бібліотека України

Останні надходження

Loading
ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС ВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВИХ КРИМІНАЛІСТИЧНИХ ОБЛІКІВ
статті - Наукові публікації

А.Е. Волкова, старший експерт Науково-дослідного експертно-криміналістичногоцентру при ГУМВС України в Сумській області

Розглянуто основні напрями впровадження комп’ютерних технологій для створення і ведення інформаційно-довідкових криміналістичних обліків. Проаналізовано стан автоматизації обліків, запропоновано шляхи створення нових та можливості адаптації існуючих автоматизованих інформаційно-пошукових систем для ведення картотек і колекцій.

Ключові слова: інформаційно-довідкові криміналістичні обліки, автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази даних, комп’ютерні технології, судова експертиза.

Раціональна організація діяльності судово-експертних установ в умовах сьогодення нерозривно пов’язана з упровадженням в експертну практику новітніх досягнень науково-технічного прогресу та подальшим поліпшенням якості інформаційного забезпечення наукових досліджень.

Вирішення завдань щодо організації та ефективного пошуку інформації неможливе без застосування комп’ютерних технологій і глобальної комп’ютерної мережі Інтернет. Одним з основних напрямів впровадження комп’ютерних технологій в експертну діяльність є автоматизація інформаційно-довідкових обліків, які функціонують в експертних підрозділах. Питанням впровадження комп’ютерних технологій у систему криміналістичної реєстрації присвячені наукові роботи Є.П. Іщенка, П.П. Іщенка, Р.С. Бєлкіна, В.Б. Вєхова, В.В. Бірюкова, А.Н. Криворотова, І.В. Горбачова, С.М. Коло- тушкіна. Більшість учених-криміналістів вважають, що розвиток інформаційних технологій теперішнього часу істотно змінює всю систему криміналістичної реєстрації, при цьому змін зазнає сама технологія збору, накопичення, обробки і передачі криміналістично значимої інформації. З’являються унікальні можливості для збільшення обсягів облікових відомостей [1].

Більшість розробок і публікацій з питань комп’ютеризації інформаційного забезпечення розкриття та розслідування злочинів присвячені проблемам автоматизації оперативно-пошукових криміналістичних обліків (зокрема дактилоскопічних, балістичних, габітоскопічних). У зв’язку з цим слід розглянути питання щодо впровадження комп’ютерних технологій для створення і ведення криміналістичних обліків довідкового призначення.

На думку В.В. Бірюкова та І.Н. Горбанєва, комп’ютерні технології сьогодні успішно застосовуються для вирішення експертних завдань з таких напрямів:

створення і функціонування банків даних та автоматизованих пошукових систем для роботи з ними;
розробка програмних комплексів для забезпечення автоматизації при вирішенні експертних завдань;

можливість використання інформації з баз даних інших систем (за наявності підключення до комп’ютерних мереж) [2].

Проте, враховуючи темпи сучасного розвитку комп’ютерних технологій, їх можливості для ведення криміналістичних обліків є значно ширшими, а отже, перелік напрямів їх використання можна визначити так:

створення автоматизованих інформаційно-пошукових систем (далі - АІПС) за конкретними об’єктами обліку;

розробка систем автоматизованого аналізу зображень;

розробка апаратно-програмних комплексів для вирішення експертних завдань з використанням довідкових баз даних;

створення комп’ютерних програм для обробки великих масивів інформації, адаптованих для ведення інформаційно-довідкових обліків;

створення АІПС експертних методик;

розробка інтегрованих криміналістичних обліків, систем і комплексів;

створення мобільних комплексів для доступу до баз даних;

використання глобальної комп’ютерної мережі Інтернет.

На думку більшості авторів, одним з основних напрямів впровадження комп’ютерних технологій в експертну діяльність є створення АІПС. Загальновизнаною сьогодні вважається концепція, згідно з якою інформаційний пошук у таких системах невід’ємний від проведення експертизи, оскільки без нього багато експертних завдань було б не вирішено. До таких завдань, наприклад, належать: визначення виду холодної зброї, скла фар, типу і виду транспортного засобу, взуття за слідами, барвника, з якого складається речовина сліду, та інших об’єктів інформаційно-довідкових обліків. Говорячи про рівень автоматизації експертних досліджень, Н.С. Польовий зазначає, що за їх допомогою можна і необхідно виконувати «...будь-яку кількість операцій, що формалізуються, залишаючи за експертом ті частини дослідження, які потребують його творчих здібностей» [3].

У теоретичному, методичному і науково-технічному аспектах на сьогодні вже багато зроблено для створення АІПС. Наприклад, вироблено принципи створення банків даних, тобто встановлено, з яких об’єктів, ким і яким чином здійснюється комплектування інформаційних фондів, як і на якій конкретно технічній базі вони організовуються, як з точки зору методики і технології здійснюються інформаційний пошук і видача запитуваних даних (у тому числі інформаційно-пошукової мови) в тій або іншій системі. Також відпрацьовано й інші питання, у тому числі правового характеру.

Основою створення бази даних для автоматизації інформаційно-довідкових обліків є механізм формування інформаційно-довідкового забезпечення. Будь-який об’єкт - плоский (двомірний) чи об’ємний (тривимірний) - є комплексною системою точок у просторі. Саме комплексна система дозволяє експертам визначати об’єкт як сукупність властивостей, що виділяють його серед інших. Сучасні програмно-технічні комплекси базуються на новій технології ідентифікації. В її основу покладено не «комплекс властивостей» об’єкта, а «комплекс точок об’єкта». Саме комплекс просторово розташованих точок формує об’єкт, його зовнішню поверхню, що сприймається суб’єктами пізнання - експертами-криміналістами. Чим більшою кількістю точок (у математичній системі координат ХД Z) відображається пізнаваний об’єкт (слід пальця руки, відтиск печатки, підпис або тривимірний портрет людини), тим вище ступінь його ідентифікації у базі даних (визначення групи, роду і встановлення шуканого).

При ідентифікації з використанням інформаційно-пошукових систем її ступінь виражається у відсотках. Якщо число індивідуальних ознак, що збіглися, мале, то ступінь імовірності (у відсотках), що це саме той шуканий об’єкт, а не інший, буде доволі невисокий. Збільшення числа введених ознак (ідентифікаційних точок) та їх збігів закономірно призводить до збільшення ступеня імовірності (у відсотках) того, що об’єкт, знайдений у базі, характеризується як той самий - шуканий (що ідентифікується) [4].

Отже, створення бази даних для АІПС вимагає формування такого опису об’єкта, який пов’язаний з виділенням його стійких ознак (властивостей) в обсязі, достатньому для його ідентифікації. В.І. Шаров наводить приклад послідовності (методики) формалізації опису матеріальних об’єктів під час формування довідкової бази даних протекторів шин для АІПС, що складається з таких етапів:

визначення типу описуваного об’єкта, сукупності властивостей, що відображають певну інтеграційну властивість (ніби сторону об’єкта). У цьому випадку зі всього розмаїття можливих сторін об’єкта (шина автомобіля) вибирається лише одна сторона (малюнок протектора);

виявлення ознак і створення їх розгалуженої класифікації (ієрархічної системи), коли найбільш спільна ознака деталізується декількома більш специфічними і, за необхідності, результатами вимірів;

дослідження експериментальним шляхом закономірностей слідоутворення і відображення ознак протекторів шин у сліді, а також можливості їх виділення у сліді. Йдеться про перевірку адекватності отриманих результатів умовам реальності;

кореляційний аналіз отриманої системи ознак з метою мінімізації кількості її елементів;

кодування системи ознак системою знаків. При цьому бажано, щоб відстежувалася ієрархія ознак. У такому разі отриманий знаковий опис легше «читатиметься» [5].

Слід зазначити, що для створення складніших АІПС введення інформації та її кодування здійснюються в автоматичному режимі, що забезпечує швидкодію пошукової системи і вищу достовірність отримуваних результатів. За таким принципом працюють більшість автоматизованих дактилоскопічних систем типу «Папілон», «Сонда», автоматизованих балістичних інформаційних комплексів (АБІК), наприклад, «Арсенал», «ТАІС», «Кондор», автоматизованих габітоскопічних систем «Сова», «Порт- рет-пошук» тощо.

Меншою мірою автоматизовано інші криміналістичні обліки, особливо інформаційно-довідкового призначення (окрім балістичних об’єктів). Є також системи автоматизації довідкових обліків зразків документів, грошей, наркотиків, боєприпасів і вибухових речовин, скла, полімерів і деяких інших об’єктів експертизи [6].

Проте за більшістю напрямів інформаційно-довідкового забезпечення судових експертиз комп’ютерні технології упроваджуються недостатньо. Йдеться перш за все про актуальні на сьогодні трасологічні види обліку. Можна говорити лише про впро- вадження у практику такої АІПС, як електронна картотека слідів взуття «OttiskSled». Вона містить у собі дві бази даних: картотека слідів взуття, вилучених з місць нероз- критих злочинів, та відтиски взуття, отримані у затриманих осіб, які використовуються як довідковий масив зразків взуття різних виробників і дозволяють за типом малюнка, що відображається у відтиску підошви взуття затриманого, знайти сліди взуття з аналогічним типом малюнка. У системі передбачено каталогізацію, опис і пошук за запитами, введення зображень зі сканера та з файлу тощо. Кодування сліду або відтиску доволі зручне, дозволяє швидко кодувати найскладніші малюнки підошви взуття.

Є декілька причин того, що автоматизація криміналістичних обліків розвивається ще недостатньо. Це пов’язано зі створенням власне самих обліків, ефективністю їх використання (в ручному режимі), вирішенням організаційних, правових, методичних, і, звичайно, технічних питань. Слушною є думка В.І. Шарова про те, що криміналістиці не слід чекати розробки «своїх» інформаційних технологій, придатних для вирішення завдань автоматизації ведення інформаційно-довідкових обліків, а використовувати досягнення інформаційних технологій, які стають усе більш універсальними, дозволяють вирішити одне і те саме завдання декількома способами. Універсальність інформаційних технологій також полягає в тому, що вони являють собою інструмент з широкими можливостями для вирішення не одного, а групи завдань. Це зобов’язує користувача самому формулювати завдання і проводити його формалізацію. Отже, тенденції розвитку інформаційних технологій свідчать про те, що криміналістиці слід адаптувати свої знання до наявних методів інформатики.

Інший шлях полягає у розробці специфічних технологій, спеціально сконструйованих для вирішення криміналістичних завдань. Прикладом такої системи є розробка фірми «Папілон» під назвою «Растр», в якій об’єднано можливості програм для реєстрації, обробки, аналізу і зберігання зображень. Система «Растр» поєднує у собі функції порівняльного мікроскопа і можливості потужного графічного редактора, а також має засоби для організації та підтримання довільної кількості баз даних. До таких програм належать також системи «Облік об’єктів» і «Віток-3Х». Заради справедливості слід зазначити, що такий шлях вирішення проблем автоматизації у криміналістиці доволі проблематичний, адже інформаційні технології розвиваються специфічним шляхом, дуже далеким від проблем криміналістики. Тому без серйозного управління цим процесом змін не відбудеться, навіть чисто з організаційних і економічних причин [5, с. 20].

З огляду на зазначене, краще йти шляхом адаптації вже існуючих систем для вирішення потрібних завдань, а також використовувати універсальні пошукові системи інформаційного призначення. Так, наприклад, Ф.Г. Амнієв зробив спробу адаптувати відому пошукову систему «Портрет» (розробник - ТОВ «Портланд», м. Томськ) до роботи зі слідами та відтисками взуття: провів зміну пошукових полів основної програми, ввів у неї нові трасологічні довідники, а також розроблені автором класифікації загальних та індивідуальних ознак підошов взуття. Система дозволила здійснювати пошук текстових характеристик схожих за малюнком слідів підошов взуття, вилучених з різних місць подій, систематизувати картки за способами скоєння злочину та іншими особливостями [7]. І хоча у цьому випадку не досягається високого ступеня автоматизації цього виду довідкового обліку, адаптація вже створених дактилоскопічних, балістичних і габітологічних систем та комплексів цілком може забезпечити високу комп’ютерну технологічність багатьох інших видів обліку.

«Комплекс точок об’єкта», покладений в основу ідентифікації в сучасних системах, може вводитися та оброблятися в комп’ютерній системі стосовно будь-якого об’єкта. Так, тестові випробування дактилоскопічної системи «ДЕКС», раніше встановленої в Науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі при ГУМВС України в м. К- ві, довели її придатність для вирішення ідентифікаційних завдань практично за будь- якими зображеннями об’єктів (паперових грошей, бланків документів, рукописних записів, фотографій осіб, малюнків підошов взуття тощо) [8].

Для забезпечення оперативності використання довідкової криміналістичної інформації в рамках розкриття злочинів «за гарячими слідами» під час попереднього дослідження слідів на місці події важливу роль відіграють створення і впровадження мобільних комп’ютерних комплексів типу «Папілон-М» [9]. Крім того, для більш ефективного використання довідкових криміналістичних обліків доцільно було б їх інтегрувати та об’єднати в єдину систему, яка дозволить у сумарному обчисленні підвищити загальний обсяг баз даних регіональних картотек і забезпечити до них доступ всіх зацікавлених підрозділів. Також під час формування довідкових обліків слід використовувати величезні масиви інформації, яка зосереджена на сайтах глобальної мережі Інтернет [10].

Таким чином, широке впровадження комп’ютерних технологій за вказаними напрямами дозволить підняти на більш високий рівень інформаційне забезпечення судових експертиз і підвищити ефективність роботи з розкриття та розслідування злочинів.

Список використаної літератури

Ищенко П.П. Криминалистические учеты: свойства объектов и развитие системы / П.П. Ищенко ; отв. ред. А.Г. Филиппов // Вестник криминалистики. - М. : Спарк, 2008. - Вып. 2 (26). - С. 84 - 88.

Бирюков В.В. Компьютерные технологии в судебной экспертизе / В.В. Бирюков, И.Н. Горбанев // Сучасні судово-експертні технології в кримінальному і цивільному судочинстві : міжнар. наук.-практ. конф., 14 - 15 бер. 2003 р. - Харків : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. - С. 45 - 48.

Полевой Н.С. Компьютерные технологии в юридической деятельности / Н.С. Полевой, В.В. Крылов. - М. : БЕК, 1994. - С. 195.

Зайцев В.Ф. Информационные технологии при создании и использовании учетно-регистрационных данных, направленных на раскрытие преступлений, как современный способ идентификации / В.Ф. Зайцев // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. - 2008. - № 5. - Ч. 1. - С. 86.

Шаров В.И. Методологический аспект внедрения информационных технологий в деятельность по раскрытию и расследованию преступлений / В.И. Шаров // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. - 2007. - № 2. - Ч. 3. - С. 19.

Шляхтина С.А. Компьютеры на службе криминалистики [Электронный ресурс] / С.А. Шляхтина// Компьютер-Пресс. - 2003. - № 7. - С. 20 - 25. - Режим доступа : http: //www.computerpress. ru/ article.aspx?id=11305&iid=447.

Амниев Ф.Г. Комплексное использование экспертно-криминалистических учетов в информационном обеспечении расследования и раскрытия преступлений : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук / Ф.Г. Амниев. - Уфа, 2001. - С. 22.

Нижник А.В. Автоматизовані дактилоскопічні комплекси типу DEX та їх використання в експертній діяльності [Електронний ресурс] / А.В. Нижник. - Режим доступу : http://www. naiau.kiev.ua/tslc/pages/biblio/ visnik/nomer3/all nigh.html.

Шербаковський М.Г. Використання натурних колекцій при проведенні попередніх та перевірочних досліджень / М.Г. Шербаковський, А.Е. Волкова // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2007. - № 38. - С. 66 - 71.

Волкова А.Э. Использование глобальной компьютерной сети Интернет для повышения уровня информационного обеспечения экспертизы / А.Э. Волкова // Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку : міжнар. наук.-практ. конф., 16 - 17 трав. 2009 г. - Суми : Фабрика друку. - 2009. - С.305 - 307.




Пошук по ключовим словам схожих робіт: