Наукова бібліотека України

Останні надходження

Loading
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДАКТИЛОСКОПІЮВАННЯ ТРУПІВ З НЕУШКОДЖЕНИМИ ШКІРНИМИ ПОКРИВАМИ РУК
статті - Наукові публікації

І.Ю. Кожакарь, старший експерт Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Чернівецькій області

Розглянуто підстави та практичні аспекти дактилоскопіювання трупів як під час огляду місця події, так і в лабораторних умовах, звернуто увагу на техніку безпеки при дактилоскопіюванні трупів.

Ключові слова: дактилоскопіювання, автоматизована дактилоскопічна інформаційна система, інтегральна ознака, папілярний узор, засоби дактилоскопіювання трупів, ідентифікація.

Забезпечення прав і свобод людини - один з пріоритетних напрямів функціонування правоохоронних органів розвинених держав. У світлі цього пріоритету ідентифікацію особи у світовій практиці виокремлено як інститут, що набув статусу обов’язкового елемента в системі доказування під час провадження по кримінальних справах та проведення оперативно-розшукових заходів.

Найдешевшим та найефективнішим засобом ідентифікації сьогодні є дактилоскопія. Гарантією успішності ідентифікації особи з використанням можливостей дактилоскопії є якісне дактилоскопіювання особи (чи трупа).

Теоретичні засади цього виду діяльності в сучасній криміналістиці (особливо щодо трупів) науковцями країн СНД розроблено ще недостатньо.

Вітчизняна криміналістика визначає дактилоскопіювання як механічний процес з отримання зразків [2, с. 93; 4, с. 77]. Оскільки дактилоскопіювання трупів є однією з форм загального дактилоскопіювання, то розглянемо їх спільні засади.

По-перше, дактилоскопіювання - це діяльність, яка має здійснюватися у межах закону з використанням спеціальних технічних засобів за чітко визначеною методикою.

По-друге, об’єктом цієї діяльності є ділянки рук живих осіб, трупів та їх частин, які містять папілярний узор.

У-третє, ця діяльність проводиться спеціальним суб’єктом.

По-четверте, дактилоскопіювання проводиться з метою отримання зразків-відо- бражень для перевірки фактичних даних, які мають значення в межах заходу.

Отже, на підставі окреслення основних засад дактилоскопіювання можна сформулювати визначення, яке враховує різні аспекти (технічний, теоретичний та нормативний) цього процесу.

Дактилоскопіювання - це діяльність, що здійснюється в межах закону з використанням спеціальних технічних засобів за чітко визначеною методикою спеціально уповноваженими особами з метою отримання зразків-відображень ділянок рук живих осіб, трупів та їх частин, що містять папілярний узор. Вона проводиться для отримання чи
перевірки фактичних даних, що мають значення для успішного проведення заходу (у рамках кримінальної справи чи оперативно-розшукового заходу).

За об’єктом проведення дактилоскопіювання передбачає:

дактилоскопіювання живих осіб;

дактилоскопіювання трупів;

дактилоскопіювання частин трупів.

Загальне визначення дактилоскопіювання стосовно дактилоскопіювання трупів виглядає так. Це діяльність, що здійснюється у межах закону з використанням спеціальних технічних засобів за чітко визначеною методикою (технічні засоби та методика обираються відповідно до стану шкірних покривів трупа) спеціально уповноваженими особами (слідчим, оперативним працівником із залученням судово-медичного експерта і криміналіста) з метою отримання зразків-відображень ділянок рук трупів та їх частин, які містять папілярний узор. Вона проводиться для отримання чи перевірки фактичних даних, що мають значення в межах заходу (у рамках кримінальної справи чи оперативно-розшукового заходу).

Підставами для дактилоскопіювання трупів є:

виявлення трупа невстановленої особи на місці події;

виявлення частин тіла трупа (трупів) на місці події чи катастрофи;

виявлення трупа, відносно якого є сумніви стосовно достовірності визначення його особи;

необхідність перевірки особи померлого на причетність до вчинення злочинів;

виключення слідів трупа потерпілого з числа слідової інформації, вилученої з місця злочину;

перевірка за наявними дактилокартами невпізнаних трупів слідів, вилучених з місця роботи та місця проживання безвісті зниклих осіб;

встановлення інших фактів про особу трупа (факту перебування особи в конкретному місці, належності цій особі конкретних речей, встановлення факту використання засобів та знарядь під час вчинення злочину тощо).

Залежно від місця проведення заходу дактилоскопіювання трупів поділяється на такі види:

дактилоскопіювання трупа під час проведення огляду місця події (проводиться слідчим чи оперативним працівником із залученням криміналіста та (за необхідності) судово-медичного експерта);

дактилоскопіювання трупа в лабораторних умовах (проводиться слідчим чи оперативним працівником із залученням криміналіста та (за необхідності) судово-медичного експерта).

За умов розкриття злочинів за «гарячими слідами» звичним явищем під час проведення першопочаткових оперативно-розшукових заходів та слідчих дій, як відомо, є брак часу. У цьому випадку будь-яка інформація є важливою, а тим більше інформація про особу трупа. Тому питання щодо процедури дактилоскопіювання трупів на місці події є актуальним.

Відомі методичні рекомендації [3, с. 577] вказують на доцільність проведення дактилоскопіювання в лабораторних умовах (у приміщенні моргу) через можливість втрати інших слідів (мікрооб’єктів, піднігтьового вмісту трупа тощо).

Однак з урахуванням реального стану речей можна стверджувати, що існує більше шансів втратити вказані об’єкти під час транспортування трупа (навіть за умов убезпечення кистей рук від стороннього впливу), ніж під час дактилоскопіювання. Це твердження базується на великій проблемі щодо транспортування трупів, оскільки воно проводиться всіма доступними методами насамперед з огляду на практичність, а не на збереження доказової інформації.

Тому для з’ясування можливості оперативного забезпечення отримання інформації про особу трупа чи з’ясування інших важливих обставин справи під час огляду місця події необхідно ретельно проаналізувати ситуацію, звернувши увагу на такі обставини:

умови роботи на місці події (чи можливий вільний доступ до тіла без порушення навколишньої обстановки місця події; чи місце розміщення тіла або наявність інших факторів загрожують життю та здоров’ю осіб, які проводять огляд);

стан шкірних покривів та тіла трупа (чи можливе дактилоскопіювання звичайними методами; чи необхідна попередня підготовка в лабораторних умовах; повне виключення можливості дактилоскопіювання).

За наявності належних умов роботи на місці події та неушкодження шкірних покривів рук можна спробувати провести дактилоскопіювання трупа на місці події.

Це можна здійснити трьома способами:

повне контактне дактилоскопіювання трупа;

обмежено контактне дактилоскопіювання трупа;

безконтактне дактилоскопіювання трупа.

Повне контактне дактилоскопіювання трупа передбачає попередній огляд рук трупа з метою вилучення всієї можливої інформації. Його може організувати особа, яка проводить огляд самостійно чи за рекомендацією одного із спеціалістів, що залучаються до проведення огляду. Перед початком дактилоскопіювання доцільно провести попередні заходи з фіксації та вилучення предметів, мікрооб’єктів, речовин та об’єктів, піднігтьового вмісту, а також інших слідів та об’єктів з кистей рук трупа. Після цього можна проводити дактилоскопіювання всіх пальців та долонь рук трупа з використанням різних способів за відповідною схемою.

Обмежено контактне дактилоскопіювання трупа передбачає два різновиди.

Перший - дактилоскопіювання від 1-го до 3-го пальців рук трупа з попереднім проведенням підготовчих заходів з фіксації та вилучення предметів, мікрооб’єктів, речовин та об’єктів або без такого. Це зумовлено тим, що завдяки використанню автоматизованих дактилоскопічних інформаційних систем (АДІС) з’явилися нові можливості у дактилоскопічній ідентифікації, які дозволяють навіть за слідом одного пальця, який буде містити інтегральні особливості папілярного узору (центр, дельта) та не менше десяти його ознак, проводити його перевірку [5, с. 191].

Результати дактилоскопіювання (у разі отримання одного-двох-трьох відтисків чи відбитків пальців рук трупа) заносяться до АДІС у двох паралельних режимах: у вигляді слідів і у вигляді дактилокарти.

Другий різновид обмежено контактного дактилоскопіювання проводиться з використанням скельця, яке притуляється до пальців однієї чи обох рук трупа, після чого відтиски виявляються дактилоскопічним порошком чи фотографуються.

Безконтактне дактилоскопіювання трупа також передбачає два різновиди. Перший - використання масштабного фотографування кожного пальця руки трупа цифровим фотоапаратом (можна проводити без попереднього огляду рук трупа з метою вилучення всієї можливої інформації). Фотографування здійснюється у порядку від великого пальця правої руки до мізинного пальця лівої руки. Після цього проводиться занесення фотозображень нігтьових фаланг до АДІС (попередньо або під час цього процесу фотозображення переводяться у дзеркальний стан) та перевірка за базою дактилокарт, що є в АДІС.

Другий різновид безконтактного дактилоскопіювання полягає у визначенні безпосередньо на місці події з використанням криміналістичної лупи та відповідної таблиці розрахунку (якомога точніше) дактилоскопічних основної та додаткової формул трупа [6, с. 191]. Це можна зробити і за фотознімками.

Дактилоскопіювання трупа в лабораторних умовах (як правило, у приміщенні моргу) проводити значно легше, ніж на місці події.

Перед початком дактилоскопіювання проводиться низка підготовчих заходів із залученням відповідальної особи (у разі порушення кримінальної справи це слідчий, який фіксує результати огляду в протоколі огляду трупа згідно зі ст. 192 КПК України; у разі проведення оперативно-розшукових заходів це оперативний працівник, який фіксує та долучає виявлені об’єкти до документів, що супроводжують відповідний оперативно-розшуковий захід, згідно зі ст. 199 КПК України).

Спочатку необхідно провести огляд з фотофіксацією специфічних нашарувань чи ушкоджень на руках трупа, після чого провести вилучення предметів, мікрооб’єктів, речовин та об’єктів, піднігтьового змісту (якщо це не зроблено раніше).

Бажано помити руки трупа з милом у холодній, а потім у теплій воді або витерти вологими серветками. Відоме твердження про необхідність знежирення шкірних покривів рук трупа за допомогою ацетону, бензину, етилового спирту чи інших органічних розчинників [1, с. 10] сьогодні викликає певні сумніви. Це зумовлено тим, що дактилоскопіювання трупів проводиться не тільки друкарською фарбою, але і спеціальними засобами для дактилоскопіювання (про складові друкарської фарби та барвника цих засобів можна лише здогадуватись). Тому у разі застосування знежирення доцільно кожну партію фарби чи спеціального засобу перевіряти на хімічну сумісність з обраним розчинником, бо можливі випадки «відторгнення» друкарської фарби чи барвника спеціального засобу для дактилоскопіювання. Це зазвичай не призводить до тяжких наслідків, однак потребує додаткового часу на те, щоб вимити шкіру рук трупа від небажаного розчинника або зачекати, доки він випарується.

Після завершення підготовчих заходів проводиться дактилоскопіювання (для випадку невпізнаних трупів дактилокарта виготовляється в трьох примірниках, для інших випадків досить і одного).

Відбитки нігтьових фаланг отримують шляхом «прокочування» нігтьової фаланги по паперовій заготовці (або паперової заготовки по фаланзі), а відтиск долонь - шляхом використання статичного контакту.

Негативним моментом виготовлення дактилокарт трупів є відсутність контрольних відтисків.

Це, по-перше, може призвести до плутанини при виготовленні дактилокарти менш досвідченими працівниками або внаслідок машинальних помилок (якщо дактило- скопіювання проводиться на клаптику паперу, що в подальшому кріпиться до бланка за допомогою клею), по-друге, це означає відсутність відображення основної та середньої фаланг у дактилокарті.

І якщо плутанини при виготовленні дактилокарти можна уникнути, якщо при перевірці по АДІС внести її відбитки як сліди, то виявивши на місці події сліди основної чи середньої фаланг рук або сліди папілярних ліній, локалізацію яких визначити неможливо, встановити їх належність особі, труп якої було дактилоскопійовано, вже не вдасться.

Тому виготовлення контрольних відтисків все ж необхідне. Воно не займе багато часу, однак допоможе уникнути окремих непорозумінь.

Для проведення цієї процедури потрібні гладка пластина, яка б відповідала розміру кисті руки, та чистий аркуш паперу, що на ній закріплюється. Інший варіант - рівна полімерна папка з пристосуванням для кріпленням аркушів.

Ще один важливий аспект у дактилоскопіюванні трупів - заходи безпеки. Огляд та дактилоскопіювання трупа завжди пов’язані з небезпекою.

Елементами небезпеки є:

хвороби (які передаються повітряно-крапельним, контактним шляхом або через рідини організму);

комахи, які можуть бути транспортерами інфекцій;

похідні трупних процесів, що тривають у тілі трупа і можуть спричинити отруєння чи алергічні реакції;

забруднення інструментів та одягу, що може призвести до хвороб (тому неприпустимо здійснювати дактилоскопіювання живих осіб та трупів одними і тими ж інструментами);

обробка трупа спеціальними хімічними засобами (формалін тощо), що може призвести до подразнення дихальних шляхів та очей;

необхідність зберігання дактилокарт невпізнаних трупів.

Слід зазначити, що від дактилоскопіювання трупів необхідно обов’язково усунути осіб з ослабленим імунітетом (тих, хто хворіє, чи недавно переніс важку хворобу; нервово чи фізично виснажених), хворих на застуду, осіб з ушкодженнями шкірних покривів (рук та обличчя).

З огляду на викладене вище, можна запропонувати такий порядок дактилоскопіювання трупів:

по можливості встановити на які хвороби хворіла особа (якщо немає змоги, то вжити усіх можливих засобів захисту) і коли проводилася хімічна обробка трупа (якщо не більше, ніж чотири години тому, то дактилоскопіювання слід відкласти або одягти протигаз чи проводити дактилоскопіювання на відкритому просторі);

приготувати інструменти;

одягти спецодяг (халат, фартух та головний убір; якщо це місце події і спецодягу немає, то щільно закрити верхній одяг або вдягти дощовик);

оглянути свої руки на предмет виявлення відкритих ушкоджень і у разі їх виявлення - відмовитися від проведення дактилоскопіювання (з дорученням цього іншій особі) або обробити руки етиловим спиртом та, закривши медичним пластиром ушкоджені ділянки, вдягти щільні гумові рукавиці.

Після проведення дактилоскопіювання:

обробити інструменти та рукавиці (якщо вони багаторазового використання) етиловим спиртом, після чого скласти в окремий пакет;

скласти у конверт і в поліетиленовий пакет відбитки та відтиски, отримані під час дактилоскопіювання трупа;

зняти спецодяг та провести його дезінфекцію;

прийняти душ;

провести клеєння дактилокарти у спеціально відведеному місці з використанням спеціально відведених для цього інструментів з подальшою їх обробкою;

забезпечити зберігання та пересилання дактилокарт трупів у поліетиленових файлах чи прозорих поліетиленових пакетах, які щільно заклеїти липкою стрічкою чи спеціальною застібкою;

після сканування дактилокарти для введення її у АДІС провести спеціальну де- зінфікуючу обробку сканера.

Підсумовуючи викладене вище, слід зазначити, що порушені питання знаходяться лише у стадії вирішення, оскільки розробки у цьому напрямі лише набирають обертів. З огляду на потреби практики, першочергового вирішення потребують такі завдання:

нормативне закріплення дактилоскопіювання трупів;

визначення спеціального суб’єкта, який буде здійснювати дактилоскопіювання трупів, та його статусу;

удосконалення та систематизація існуючих методів дактилоскопіювання трупів та оформлення їх у чітку обов’язкову систему правил, зумовлених процедурою дактилоскопіювання, з обов’язковим дотриманням заходів безпеки.

Список використаної літератури

Кисин М.В. Особенности дактилоскопирования и идентификации трупов / М.В. Кисин, В.А. Снетков. - М. : НИИ милиции МООП РСФСР, 1963. - 40 с.

Криміналістичне дослідження слідів рук / [Дубовий О.П., Лукашенко В.Я., Рибалко Я.В. та ін.] ; за ред. Я.Ю. Кондратьєва. - К. : Атіка, 2000. - 150 с.

Разумов Э.А. Осмотр места происшествия / Э.А. Разумов, Н.П. Молибога. - К. : РИО МВД Украины, 1994. - 672 с.

Криминалистическое исследование следов кожного покрова человека : учебн. пособ. / [под ред. И.В. Кантора]. - Волгоград : ВА МВД России, 2003. - 204 с.

Брусенцова И.В. Установление личности по неопознанному трупу с использованием АДИС / И.В. Брусенцова // Судебная экспертиза на рубеже тысячелетий : межвед. науч.-практ. конф., 21-22 мая 2002 г. : в 3 ч. - Саратов : СЮИ МВД России, 2002. - Ч. 1. - С. 191-195.

Фокин В.И. Проблемы идентификации неопознанных трупов с использованием специальных познаний в дактилоскопии и судебной медицине / В.И. Фокин, Ю.П. Часовский // Современные проблемы судебной экспертизы : межвуз. науч.-практ. конф. - Волгоград : ВА МВД России, 2004.




Пошук по ключовим словам схожих робіт: