Наукова бібліотека України

Останні надходження

Loading
ДО ПИТАННЯ ЩОДО СЛІДЧОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ І ЙОГО СПІВВІДНОШЕННЯ З ВІДТВОРЕННЯМ ОБСТАНОВКИ ТА ОБСТАВИН ПОДІЙ
статті - Наукові публікації

О.В. Бишевець, асистент Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Г.Ю. Нікітіна, студентка Київського національного університету імені Тараса ШевченкаА.А. Нікітіна, начальник відділу Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України у Вінницькій області

Висвітлено співвідношення слідчого експерименту і відтворення обстановки та обставин подій, розкрито їх спільні та відмінні риси. Запропоновано та науково обґрунтовано зміни до чинного кримінально-процесуального законодавства.

Ключові слова: слідчий експеримент, відтворення обстановки та обставин події.

Захист прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб та суспільства в цілому неможливий без належно врегульованої та організованої процедури розгляду кримінальних справ.

Належна організація роботи, зокрема на початкових етапах кримінального провадження, має надзвичайно велике значення для забезпечення винесення судом законного й обґрунтованого вироку. Тому до основних концептуальних підходів необхідно внести суттєві корективи з метою усунення недоліків, підвищення їх ефективності, посилення гарантії прав суб’єктів кримінального процесу, забезпечення повноти та об’єктивності дослідження обставин кожної справи.

Система теоретичних положень і практичних рекомендацій з організації та планування розслідування, визначення оптимальної лінії поведінки осіб, які проводять розслідування, з урахуванням їх стосунків і взаємодії з іншими учасниками розслідування на основі норм і принципів кримінального процесу становить один з розділів криміналістики - криміналістичну тактику. Основне завдання її полягає в найбільш ефективній організації криміналістичної діяльності відповідно до цілей слідчих дій, оперативно-розшукових та інших заходів і розслідування в цілому на основі найбільш раціональної побудови системи взаємин і взаємодій учасників процесу [1].

Процес розслідування злочинів - це пізнавальна діяльність слідчого, в якій діалектично пов’язані чуттєве і логічне як ступені єдиного процесу пізнання. Однак, як відомо, пізнання має виключно суб’єктивний характер, тобто схильне втрачати критерій істинності, який дозволяє дійти висновку про об’єктивність наявних знань. Отже, з огляду на викладене вище, забезпечення принципу об’єктивності дослідження обставин справи можливе лише у випадку перевірки цих знань на практиці. У процесі проведення передбачених у кримінально-процесуальному законі слідчих дій
здійснюється перевірка результатів пізнання обставин вчинення конкретного злочину, встановлюється критерій їх істинності.

До слідчих дій, які дозволяють з’ясувати природу вчиненого злочину, встановити взаємозв’язки між виявленими доказами і з’ясованими обставинами справи, належить відтворення обстановки та обставин події. Вказана слідча дія має експериментальний характер і є одним із засобів виявлення причин та умов, які сприяли вчиненню злочинів.

У кримінально-процесуальних кодексах (далі - КПК) окремих республік колишнього СРСР ця процесуальна дія закріплена як слідчий експеримент і є самостійним видом слідчих дій. Так, у ст. 207 КПК Республіки Білорусь законодавчо закріплено положення про те, що з метою перевірки та уточнення даних, що мають значення для кримінальної справи, слідчий, дізнавач мають право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дії, обстановки або інших обставин певної події. При цьому перевіряється можливість сприйняття яких-небудь фактів, здійснення певних дій, настання якої- небудь події, а також виявляється послідовність події, що сталася, і механізм утворення слідів [2]. Схоже за змістом положення міститься також у ст. 181 КПК Російської Федерації [3] та у ст. 239 КПК Республіки Казахстан [4]. Як самостійна слідча дія слідчий експеримент передбачено і у новому проекті КПК України, згідно з якою «...з метою перевірки та уточнення даних, які мають доказове значення, слідчий, державний обвинувач мають право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.».

У чинному КПК України не вживається термін «слідчий експеримент». Законодавець вкладає його у зміст поняття «відтворення обстановки та обставин події», що в свою чергу дозволяє розуміти слідчий експеримент як тактичний прийом.

Слідчий експеримент і відтворення обстановки та обставин події за своїм цільовим призначенням часто вирішують однакові та спільні завдання - перевірити достовірність показань, одержати нові докази для встановлення істини у справі. Проте, незважаючи на однаковий для обох процесуальних дій експериментальний метод, вони суттєво різняться між собою.

У науковій літературі наводяться такі критерії для розмежування слідчого експерименту і відтворення обстановки та обставин події:

Слідчий експеримент (англ. - investigatory ехрегітеп^ проводиться у спеціально створених умовах для перевірки та уточнення даних, що мають доказове значення у справі [5]. Він передбачає неодноразове проведення дій, що перевіряються, в цій ситуації. При цьому умови їх проведення можуть змінюватися в певних межах, що диктується логікою або заданою альтернативністю умов ситуації [6]. Обов’язково забезпечується максимальне наближення створених умов до умов, в яких відбувалися конкретні дії. Умови проведення експерименту визначаються характером і метою дій, що перевіряються. Критерієм імовірності результатів досліджуваних дій є неодноразовість їх проведення і стабільність отриманих результатів.

При відтворенні обстановки та обставин події відбувається лише перевірка відповідності зафіксованих у матеріалах справи даних фактичній обстановці події, не відбувається жодного відступу від реальних умов та не припускаються їх варіювання.

Присутність особи, показання якої перевіряються під час слідчого експерименту, не є обов’язковою, а відтак проведення слідчого експерименту не прив’язано до її волевиявлення, тому слідчий може об’єктивно оцінити отримані під час розслідування докази та має можливість їх перевірити [7].

Під час відтворення обстановки та обставин події така особа відіграє особливо важливу та активну роль. При цьому пояснення і роз’яснення такої особи слід розглядати як продовження її показань. Оскільки надавати пояснення і показання відповідно до кримінально-процесуального законодавства це право, а не обов’язок особи, то перевірка показань при відтворенні обстановки та обставин події можлива лише за умови її добровільної на це згоди. Отримання такої згоди, як правило, відбувається шляхом встановлення слідчим контакту з особою, показання якої перевіряються. Слід зазначити, що чинне законодавство України не передбачає відповідальність особи за відмову брати участь у перевірці показань на місці при проведенні відтворення обстановки та обставин події.

3. Метою проведення відтворення обстановки та обставин події є одержання фактичних даних, які б спростували чи підтвердили отримані раніше показання. Шляхом відтворення обстановки та обставин події можуть бути перевірені показання обвинувачених, підозрюваних, свідків і потерпілих, результати оглядів, упізнання та інших слідчих дій. Іноді метою цієї слідчої дії є уточнення окремих обставин досліджуваної події.

Слідчий експеримент найчастіше спрямований на перевірку вже зібраних у справі доказів. Необхідність його проведення може виникнути тоді, коли з’явилися або надалі можуть з’явитися сумніви в можливості існування яких-небудь фактів, явищ, подій або ж здійсненні яких-небудь дій у певних умовах, що мають істотне значення для розслідуваної події.

Під час слідчого експерименту проводяться лише спостереження і фіксація процесу дослідних дій і отримуваних результатів. Його мета - наочна демонстрація можливості чи неможливості дії або події, що перевіряється. Дослідним шляхом можуть також перевірятися й дані, отримані не процесуальним шляхом, наприклад, у результаті опе- ративно-розшукових заходів, а також припущення слідчого щодо тих чи інших обставин вчиненого злочину, тобто здійснюється перевірка слідчих версій. Дослідницький характер проведених під час експерименту дій дозволяє виокремити його відмінні риси. Досліди, проведені в рамках слідчого експерименту, не вимагають для з’ясування їхньої суті й результатів спеціальних знань і доступні для сприйняття всіма учасниками експерименту.

Дослідивши природу слідчого експерименту і його співвідношення з відтворенням обстановки та обставин події, можна дійти висновку, що зводити розуміння поняття слідчого експерименту до відтворення обстановки та обставин події є науково некоректним і необґрунтованим, а отже, доцільно формулювання ч. 1 ст. 194 КПК України [8] викласти в новій редакції з урахуванням таких положень:

вживання терміна «відтворення обстановки та обставин події» є умовним; правильніше буде говорити про реконструкцію обстановки та обставин події, що означає створення умов, схожих до тих, за яких відбувалася подія, що досліджується, або вчинявся злочин;

реконструкція обстановки та обставин події не є кінцевою метою слідчого експерименту, а лише в деяких випадках необхідною умовою правильного та ефективного його проведення, тобто може розглядатися як тактичний прийом, який застосовується під час слідчого експерименту;

метою слідчого експерименту є не лише перевірка достовірності доказів, отриманих у результаті проведення інших слідчих дій, та оцінка висунутих версій, але й отримання нових доказів у справі;

особливою, притаманною лише слідчому експерименту, ознакою є його експериментальний характер, тобто він обов’язково передбачає досліди, експерименти та дослідження як методи пізнання, що надають слідчому можливість поєднати чуттєвий та логічний рівні своєї пізнавальної діяльності.

Крім того, КПК України слід доповнити новою главою, яка б називалася «Слідчий експеримент, уточнення показань на місці», де передбачити положення, які б визначали поняття таких слідчих дій, як слідчий експеримент та уточнення показань на місці. Їх розміщення в главі 17 чинного КПК України є недоречним, оскільки, по-перше, вони не є різновидами слідчого огляду, як, наприклад, огляд місця події, огляд трупа на місці його виявлення чи освідування, яким присвячена ця глава; по-друге, їх спільною ознакою є перевірка та уточнення доказів, отриманих у справі.

Підсумовуючи зазначене вище, ч. 1 ст. 194 КПК України [8] слід викласти в такій редакції: «З метою перевірки, уточнення доказів, отриманих у процесі проведення допитів свідків, потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого, огляду місця події та інших слідчих дій, а також отримання нових даних, що можуть мати значення для справи, слідчий має право провести слідчий експеримент у присутності понятих, а в необхідних випадках - спеціаліста, свідка, потерпілого, підозрюваного чи обвинуваченого шляхом здійснення реконструкції обстановки та обставин події і (або) проведення необхідних експериментальних дій (досліджень, випробувань, експериментів)».

Забезпечення належного реформування кримінального процесу України та впровадження наукових досліджень у практику дозволить забезпечити кращу реалізацію його завдань і неухильне дотримання основного з них - здійснення ефективного кримінального переслідування осіб, винуватих у вчиненні злочину, недопущення притягнення до відповідальності невинуватих, а також забезпечення належного правопорядку в державі, захисту прав та інтересів як окремих громадян, так і суспільства в цілому.

Список використаної літератури

Криминалистика : учебник / [под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова]. - М. : Юрид. л-ра, 1988 г. - 329 с.

Кримінально-процесуальний кодекс Республіки Білорусь [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.pravo.by/webnpa/text.asp?RN=HK9900295.

Кримінально-процесуальний кодекс Російської Федерації [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.consultant.ru/popular/upkrf.

Кримінально-процесуальний кодекс Республіки Казахстан [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.pavlodar.com/zakon/?dok=00147&ogl=all.

Тихомирова Л.В. Юридическая энциклопедия / Л.В. Тихомирова, М.Ю. Тихомиров. - М., 2001. - 794 с.

Аверьянова Т.В. Криминалистика : учебник для вузов / Аверьянова Т.В., Корухов Ю.Г., Белкин Р.С. - М., 2007. - 645 с.

Салтевський М.В. Криміналістика (у сучасному вигляді) / М.В. Салтевський. - К. : Кондор, 2005. - 389 с.

Кримінально-процесуальний кодекс України. - К. : Інкомп, 2004.




Пошук по ключовим словам схожих робіт: