Наукова бібліотека України

Останні надходження

Loading
СУЧАСНІ МОЖЛИВОСТІ АНАЛІЗУ ІНФОРМАЦІЇ БАЗ ТА БАНКІВ ДАНИХ АВТОМАТИЗОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ У ДІЯЛЬНОСТІ З РОЗКРИТТЯ ЗЛОЧИНІВ
статті - Наукові публікації

В.В. Бірюков, кандидат юридичних наук, начальник кафедри Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, доцент

Розглянуто питання, пов’язані з основами будови сучасних автоматизованих інформаційних систем, інтеграцією баз даних у складні системи вищого рівня - інтегровані банки, аналітично- пошуковими можливостями систем, що створюють умови для обробки та аналізу інформації. Обґрунтовується висновок, що інформаційна система лише аналізує інформацію, встановлює зв’язки і сприяє вирішенню проблеми, а остаточне рішення щодо використання інформації в розслідуванні злочинів приймає суб’єкт розслідування.

Ключові слова: інформація, електронно-обчислювальна машина (ЕОМ), інтеграція, інтегрований банк даних (ІБнД), база даних (БД), інформаційна система (іС), автоматизована інформаційна система (АІС), автоматизована аналітична інформаційна система (ААІС), телекомунікаційні мережі, аналітичні функції, взаємозв’язки, об’єкти обліку, облікова одиниця, інформаційне поле, «людський фактор».

Інформатизація суспільства створила реальні умови для об’єднання та обробки величезної кількості вихідних даних про конкретні об’єкти, що містяться у відкритих джерелах, а також у спеціалізованих інформаційних системах, у тому числі й криміналістичних, для отримання нових знань про способи їх взаємодії та встановлення взаємозв’язків.

Ще у 1986 р. Є.П. Іщенко та Є.І. Дєвіков, характеризуючи потенційні можливості засобів комп’ютерної техніки, звертали увагу на їх придатність для аналізу інформації: «Переваги, які надає застосування ЕОМ для зберігання, систематизації та вибірки реєстраційної інформації, полягають не тільки в необмеженій інформаційній місткості та швидкій дії ЕОМ, а й в автоматичному виконанні формально-логічних операцій з аналізу і переробки даних» [1, с. 30]. Один і той самий об’єкт, інформація про який знаходиться в різних інформаційних системах, може розглядатися з позицій різних
структурних характеристик. Установлення взаємозв’язків між елементами, що несуть інформацію про нього, може висвітлити раніше незрозумілі відносини, сприяти викриттю іншої, прихованої системи. До зазначеного слід додати, що саме автоматизація локальних інформаційних систем та їх об’єднання в інтегровані банки і є тим кроком, що призводить до виникнення якісно нових інформаційних утворень, здатних виконувати завдання відповідно до сучасних вимог. Майже півсторіччя тому Г.Г Зуйков зауважував: «Намір використовувати ЕОМ завжди повинен поєднуватися з важливими організаційними заходами щодо осмислення, аналізу, приведення в певний порядок всієї інформації, належної її обробки» [2, с. 157]. Автоматизовані інформаційні системи не просто накопичують та видають інформацію користувачам за запитами, в них реалізовано функції автоматичного встановлення зв’язків за певними інформаційними полями різних облікових одиниць, що містять інформацію про різні об’єкти, але мають однакові показники, або про один об’єкт, інформація стосовно якого зосереджена по різних інформаційних системах, у тому числі й різної відомчої належності. І чим більше баз даних інформаційних систем (як підсистем) інтегровано до системи вищого рівня (наприклад, до ІБнД), тим більший потенціал для встановлення зв’язків має нова інтегрована система. Кажучи про потенційні можливості нових технологій обробки інформації, В.М. Глушков зазначав: «Без створення принципово нової технології організаційного управління просте використання ЕОМ у цій сфері хоча і може принести певну користь, проте не дасть і десятої частки того величезного ефекту, що міститься в управлінській революції, яка відбувається нині» [3, с. 181]. Саме можливість аналізу інформації, її структурування та оформлення в систему і є тим важливим елементом, що призвів до впровадження нових інформаційних технологій в облікову діяльність. Завдяки цим технологіям інформаційні системи зі звичайних вмістилищ структурованої інформації перетворилися у діючі динамічні автоматизовані багаторівневі системи забезпечення інформацією певних процесів. Вирішальним кроком, що дозолив скористатися потенціалом об’єднаних інформаційних систем, стало впровадження для роботи з інформацією систем вищого рівня - інтелектуальних та експертних. Вони виступають як спеціалізовані АІС, спрямовані на управління базами даних, виконання аналітичних та інших функцій.

У процесі життєдіяльності інформація про певні об’єкти знаходить відображення у величезній кількості інформаційних систем, тобто розсіюється по ІС, які мають різне призначення та відомчу належність. Тобто у процесі розслідування залежно від ситуації, що склалася, криміналістичного значення може набути інформація про певні об’єкти, яка може знаходитися в будь-якій за призначенням та відомчою належністю інформаційній системі. При цьому необхідні слідчому чи співробітнику оперативного підрозділу відомості можуть знаходитися в базах даних інформаційних систем, які взагалі ніякого відношення до правоохоронної діяльності не мають. А.Є. Івахін та П.Я. Пригунов зазначають, що у нагоді для аналізу можуть стати дані відносно особи, яка перевіряється, адже у цьому випадку необхідно прагнути отримати все: «... чим займалася особа з дитинства і до сьогодні у всіх сферах життя: соціальній, комерційній, професійній, політичній, особистій, а також інших, навіть якщо до них вона причетна випадково» [4, с. 29].

Сучасні технології, які використовуються в обліково-реєстраційній діяльності та базуються на використанні комп’ютерної техніки, спеціалізованого програмного забезпечення та сучасних телекомунікаційних мереж, виводять роботу з інформацією на принципово новий рівень. Навіть звичайний перехід до обробки інформації з використанням АІС та реляційних баз даних значно спрощує процеси введення та виведення інформації, на програмному рівні (автоматично) вирішує проблеми систематизації та розподілу певних інформаційних одиниць у відповідних структурних елементах баз даних, створює умови для пошуку інформації в режимі запит-відповідь, а також інтервального пошуку (відбір у базі даних об’єктів за однаковими параметрами, тобто розподіл на групи).

Значно більший потенціал має об’єднання баз даних окремих автоматизованих інформаційних систем в інтегровані банки даних з можливістю доступу до всієї сукупності інформації такого об’єднання з будь-якої віддаленої точки доступу через одну адресу - ядро інтегрованого банку даних. Зрозуміло, що за таких умов до пошуку залучаються більші обсяги інформації, яка розсіяна по різних інформаційних системах, інтегрованих банках даних тощо.

Характеризуючи інтегрований банк даних, автори посібника «Інформаційні технології в оперативно-службовій діяльності органів внутрішніх справ Луганської області» стверджують: «Більшість об’єктів банку даних пов’язані між собою за принципом «велика кількість до великої кількості», наприклад: особа може мати декілька адрес, за кожною з них може проживати декілька осіб. У свою чергу, кожна особа може бути об’єктом декількох обліків і мати зв’язки з іншими особами та об’єктами. Отже, за наявності достатньої інформації про об’єкт, що входить до банку даних, можна здійснювати переходи від одного об’єкта до іншого, все глибше проникаючи в їхні зв’язки» [5, с. 29].

У результаті накопичення в банках даних криміналістичної інформації (відомостей про переміщення засуджених осіб, переміщення осіб, що поставлені на облік тощо) з’являються нові можливості комплексного використання інформації про наміри злочинців, які готуються скоїти злочин. Доступ до інформації через ядро ІБнД з віддалених точок сприяє високій інформованості кожного оперативного співробітника. «Після запровадження інтегрованого (об’єднаного) банку даних оперативно-розшу- кового та профілактичного призначення виникла можливість роботи з регіональним банком даних будь-якого співробітника органів внутрішніх справ, який має дозвіл на авторизований доступ до банку даних. Основна ідея такого ІБнД - забезпечення формування банку даних шляхом безпосереднього введення інформації в базу даних з автоматизованого робочого місця, а також отримання інформації в режимі «он-лайн» за спеціальними електронними каналами доступу. Використання ІБнД дозволяє уявити схему взаємодії одиниць інформації як єдину картину (будь то зв’язки підоблікового елемента або опис вчиненого злочину). Така форма ведення обліків надає доволі широкі можливості для аналізу інформації з метою пошуку різноманітних шляхів, здатних допомогти у розкритті злочину», - зазначають В.П. Захаров та В.І. Рудешко [6, с. 228].

Розвиток мережних технологій та ІБнД призвів до впровадження інформаційних систем вищого рівня - інтелектуальних (логічних) та експертних.

К.І. Бєляков, розглядаючи питання інформаційного забезпечення розслідування злочинів на базі автоматизованих інформаційно-логічних систем (АІЛС), ще у 1993 р.

як переваги визначив: одночасний пошук за декількома обліками, «ініціативний» пошук за обліками, який полягає в тому, що одне звернення автоматично призводить до пошуку за всіма масивами [7, с. 20].

АІС, що при роботі з інформацією, яка міститься в базах даних, виконують аналітичні функції, по суті є надбудовами над певними об’єднаннями інформаційних систем (ІБнД чи системи різної відомчої належності, які об’єднані в мережу). АІС являє собою сукупність автоматизованих інформаційних систем з відповідними базами даних (БД, ІБнД) та інформаційних ресурсів (як правило, спеціалізованих програм), спрямованих на здійснення інформаційно-аналітичної діяльності.

Застосування сучасних ААІС дозволяє в автоматичному режимі опрацьовувати величезні обсяги інформації різних баз даних, встановлювати зв’язки між базами даних різних інформаційних систем, по яких розсіяно різноманітну за призначенням та змістом інформацію про певні об’єкти, встановлювати зв’язки між різними об’єктами, інформація стосовно яких має однакові характеристики, тобто «перехрещується». Інакше кажучи, сучасні інформаційні системи виконують величезні обсяги аналітичної роботи, сприяють скороченню витрат робочого часу співробітників правоохоронних органів, переводять роботу з інформацією, що міститься в інформаційних системах, в іншу площину.

Зрозуміло, що вміння працювати з величезним обсягом інформації, вміння її аналізувати та використовувати для вирішення певних завдань залежить не тільки від можливостей певної інформаційної системи та реалізації в ній функцій аналітичної роботи, а й від кваліфікації працівників. Чим вищий рівень кваліфікації, тим більше шансів, що інформація, отримана з інформаційних систем, почне значно ефективніше працювати на розкриття та розслідування злочинів, встановлення злочинців і притягнення їх до кримінальної відповідальності. Не викликає сумніву, що проведення цілеспрямованого аналізу інформаційного масиву потребує від конкретного суб’єкта розслідування не тільки володіння професійними навичками та знаннями, а й здатністю до аналітичної роботи.

Маючи на озброєнні унікальні аналітично-пошукові комплекси, які в автоматичному режимі аналізують значні обсяги інформації, знаходять зв’язки між об’єктами, можна зекономити значні матеріальні та часові ресурси, а отже, «інформаційно-аналітичне забезпечення сьогодні є перспективним напрямом у боротьбі зі злочинністю» [8, с. 98].

Зрозуміло, що активний розвиток інформаційних систем ставить перед криміналістикою нагальні завдання щодо осмислення зазначених технологій, розробки методичних рекомендацій та інших матеріалів для впровадження їх у практичну діяльність, «озброєння» педагогічного складу, курсантів, студентів, оперативних співробітників тощо відповідними знаннями.

Слід зауважити, що дедалі більшого поширення набувають автоматизовані інформаційні системи, які працюють з інформацією за принципом розпізнавання образів. Причому як образи виступають різні біометричні параметри, які характеризують певні властивості людини (зображення обличчя, папілярні візерунки, райдужна оболонка ока тощо). У першу чергу до таких систем належать сучасні автоматизовані дактилоскопічні інформаційні системи (АДІС). Поряд із АДІС в правоохоронну практику сьогодні впроваджуються інформаційні системи, об’єктами розпізнавання яких є райдужна оболонка ока, зображення обличчя, номери автотранспортних засобів тощо. Так, в Управлінні інформаційних технологій (УІТ) ГУМВС України в Луганській області протягом останніх років впроваджено і залучено до аналітичного пошуку осіб, яких оголошено в розшук, систему ідентифікації особи за зображенням зовнішності (обличчя) «АРГУС», що суттєво підвищує ефективність роботи зі встановлення осіб невпізнаних трупів, пошуку зниклих безвісти, запобігання випадкам фальсифікації установчих даних громадян [9, с. 221]. Ця система поряд з перевіркою особи за її зображенням, внесеним у базу даних, в автоматичному режимі може здійснювати пошук з використанням сигналу відеопотоку у реальному часі, який надходить з камери відеоспостереження, встановленої у будь-якому місці.

Великі перспективи використання інформаційних систем відкриваються у боротьбі з тероризмом. С.М. Колотушкін, Р.Р. Карданов та О.І. Гайовий зазначають: «На основі інформаційно-аналітичної роботи здійснюється прогнозування ситуації та розробка обґрунтованих рішень про проведення конкретних дій, спрямованих на запобігання терористичним актам. Одним із напрямів такої роботи може стати створення інформаційно-аналітичної бази слідів використання вогнепальної зброї під час здійснення терористичних актів. У результаті використання даних такої бази можна отримати інформацію про склад, структуру терористичних груп, їх передислокації, тактику дій, втрати та сутички зі співробітниками правоохоронних органів, відомості про осіб, що озброєні конкретними екземплярами зброї» [10, с. 20].

Таким чином, інформація, що міститься сьогодні в різноманітних інформаційних системах, є суттєвим резервом для удосконалення діяльності з розкриття та розслідування злочинів. Результати її аналізу, надані у вигляді певного переліку об’єктів та їх зв’язків, сприяють розвитку аналітичної роботи [11, с. 151].

Залежно від мети аналізу його результати можуть бути надані у вигляді:

графіків (найчастіше так простежується динаміка певних подій протягом якогось часу або співвідношення різних подій на певний час на певній території);

схем (для демонстрації зв’язків між певними об’єктами та їх походження);

карт та планів (для визначення точних місць перебування певних об’єктів на певній території).

Візуалізація інформації про об’єкти обліку з прив’язкою їх до графіків, схем, карт тощо, з одного боку є результатом, отриманим з інформаційних систем, з другого - надає можливість наочно сприйняти інформацію для подальшого її аналізу, доповнення певними зв’язками.

Сьогодні в УІТ ГУМВС України в Луганській області функціонує автоматизована аналітична інформаційна система «СОВА», яка використовує для аналізу інформаційний ресурс криміналістичної та іншої інформації, автоматизовані бази даних оперативно- розшукової інформації, а також дані АІС інших відомств. Причому в цій ААІС реалізовано функції надання інформації у вигляді:

графічних зображень («Схема зв’язків об’єкта аналізу»);

розташування об’єктів на картах чи планах (геоінформаційні технології);

структурованого текстового повідомлення («Електронне досьє»);

таблиць.

При цьому застосування в системі «СОВА» геоінформаційних технологій створює принципово нові можливості для аналізу взаємодії об’єктів і подій, що відбуваються з ними в певних територіальних межах [9, с. 222]. Характеризуючи сучасні інформаційні системи, В.П. Захаров та В.І. Рудешко зазначають: «Сьогодні, коли практично будь- яка установа має в користуванні досить значні інформаційні масиви, аналітичний пошук або «аналітична розвідка» стає першим установчим етапом інформаційної роботи. Структуровані дані у вигляді електронних баз і банків даних виступають як джерела початкових відомостей, які передують оперативним та оперативно-технічним заходам, та орієнтують на конкретних осіб і події, пов’язані зі сферою оперативних інтересів суб’єктів оперативної діяльності. Застосування сучасних технологій інформаційно-аналітичної роботи дозволяє мінімізувати витрати робочого часу оперативного складу та значно підвищити якість інформаційно-пошукової роботи оперативних служб, вивести її на якісно новий рівень» [6, с. 243].

Щодо аналітичної обробки інформації сучасними ААІС аналогічно висловлюються Е.А. Антонова та О.Д. Ульянов, які підкреслюють, що вона «переводить діяльність правоохоронних органів на більш високий рівень. У цьому зв’язку без перебільшення можна стверджувати, що реалізація аналітичної функції - це ключ до вирішення проблем ефективності боротьби зі злочинністю, забезпечення громадського порядку та безпеки» [12, с. 54].

Підбиваючи підсумок, слід зазначити, що сукупність баз даних певних АІС, об’єднана в інтегровані банки даних, надає реальні можливості для повноцінного аналізу інформації, що в них міститься. Дієвим інструментом, що дозволяє здійснювати такий аналіз і отримувати результати у прийнятному вигляді, є програмні комплекси типу ААІС «АРМОР», «СОВА», «АРГУС» тощо.

Інформаційно-аналітична діяльність, яка реалізується в сучасних АІС, являє собою сукупність дій, що базуються на використанні спеціальних методик, методів та засобів, спрямованих на ретельну обробку та аналіз певної сукупності інформації, що міститься в чисельних базах даних, інтегрованих в єдиний простір. Завдяки використанню сучасних мережних, телекомунікаційних технологій, встановленню зв’язків між окремими об’єктами обліку та наявності інформації про певні об’єкти, що розсіяна по різних АІС, отримані результати можна застосовувати для вирішення завдань, пов’язаних із розкриттям та розслідуванням злочинів. Окрім того, результати цього аналізу можуть бути використані при проведенні слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, в організаційно-управлінській діяльності підрозділів правоохоронних органів тощо.

Незважаючи на ту допомогу, яку здатні надати певні інформаційні системи, якісний характер встановленої взаємозалежності може перевірити і підтвердити лише слідчий чи оперативний співробітник, який отримує і користується цією інформацією. Тобто результати аналітичної діяльності певної інформаційної системи мають рекомендаційний характер і жодним чином не виключають «людський фактор». Подальше осмислення отриманої інформації та використання її в розслідуванні злочинів здійснюють суб’єкти розслідування залежно від слідчої ситуації, що склалася.

Список використаної літератури

Ищенко Е.П. Уголовная регистрация : учеб. пособ. / Е.П. Ищенко, Е.И. Девиков. - Омск : Высшая школа милиции МВД СССР, 1986. - 98 с.

Зуйков Г.Г. Поиск по признакам способов совершений преступлений / Г.Г. Зуйков. - М. : ВШ МВД СССР, 1970. - 157 с.

Глушков В.М. Технологические проблемы социально-экономического управления / В.М. Глушков. - М. : Наука, 1986. - С. 173 - 187.

ИвахинА.Е. Оперативная деятельность и вопросы конспирации в работе спецслужб (по материалам открытой печати и литературы / А.Е. Ивахин, П.Я. Прыгунов. - К. : КНТ, 2007. - Т 5. - 484 с.

Информационное обеспечение оперативно-служебной деятельности органов внутренних дел в Луганской области : учеб.-метод. пособ. / [сост. В.С. Гуславский, Ю.А. Задорожный, М.В. Андреев и др.]. - Луганск : РИО ЛАВД, 2002. - 84 с.

Захаров В.П. Проблеми інформаційного забезпечення правоохоронних структур : навч.-практ. по- сіб. / В.П. Захаров, В.І. Рудешко. - Львів : ЛьвДУВС, 2007. - 372 с.

Беляков К.И. Совершенствование информационного обеспечения расследования преступлений на базе АИЛС : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук / К.И. Беляков. - К., 1993. - 20 с.

Белов О.А. Информационное обеспечение раскрытия и расследования преступлений : монография / О.А. Белов. - М. : Юрлитинформ, 2009. - 136 с.

Задорожний Ю.А. Проблемы информатизации органов внутренних дел / Ю.А. Задорожний // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. Науково-теоретичний журнал. - 2007. - Вип. 2. - С. 215 - 228.

Колотушкин С.М. Концепция создания и использования информационно-аналитической базы следов применения огнестрельного оружия при раскрытии и расследовании преступлений, связанных с терроризмом / Колотушкин С.М., Карданов Р.Р., Гаевой А.И. // Вестник криминалистики. - 2006. - М. : Спарк. - Вып. 3 (23). - С. 19 - 21.

Яковец Е.Н. Проблемы аналитической работы в оперативно-розыскной деятельности органов внутренних дел : монография / Е.Н. Яковец. - М. : Изд. дом Шумиловой И.И., 2005. - 219 с.

Антонова Э.А. Организация информационно-аналитической работы по борьбе с экономическими и налоговыми преступлениями ОВД : учеб. пособ. / Э.А. Антонова., А.Д. Ульянов. - М. : Акад. экономич. безоп. МВД России, 2005. - 168 с.




Пошук по ключовим словам схожих робіт: