Електронна бібліотекапідручники


Робоча книга вихователя групи продовженого дня

Третя станція подорожі - Зелена аптека.


Ведуча: Куди ми підемо - чи то до лісу, чи на луки, поля - скрізь нас привітно зустрічають усмішки рідної землі - чарівні квіти. За складністю форми, будовою суцвіть вони дуже різноманітні, а за багатством барв - здається, веселка кольорів виграє на сонці серед сіро-зеленого руна трав та листя. А що нам відомо про окремих представників квітчастого братства рідної природи, про квіти наших лісів, лук, полів? Мабуть, не так уже й багато. А про них варто знати більше. Ще далеко не всі таємниці відкриті. Людина нині використовує лише 10% диких рослин, а 90% ще стоять у черзі на вивчення. Останнім часом відкрито багато лікувальних властивостей рослин, які раніше вважалися ні до чого не придатними. Лікарські рослини є тим місточком між людиною та природою, тією рятівною соломинкою, за яку хапається хворий. Під час короткої зупинки ми не можемо розповісти про всі цілющі рослини.

Довідник «Лікарські рослини» налічує їх майже 1300 видів, у тому числі не визнаних офіційною медициною.

1- ша дитина: Барбарис звичайний.

Росте серед чагарників. Його кислуваті плоди використовують для виготовлення начинки для цукерок, желе, варення, мармеладу, лікерів, соків, сиропів. Яскраво-червоні плоди містять цукри, органічні кислоти, вітамін С, фарбувальні речовини. Народна медицина рекомендує ягоди для збудження апетиту, зниження артеріального тиску. Лікувальні властивості мають листки, кора та корінь.

2- га дитина: Горицвіт весняний (адоніс).

Наукова назва роду-запозичена з грецької міфології. Адоніс був юнаком надзвичайної краси, якого дуже любила Афродіта. Та під час полювання він загинув від ран, заподіяних диким кабаном. Афродіта була у відчаї, і на її вимогу з крові юнака зробили квіти адоніса. Коли навесні ця рослина зацвітає, здається, що всі трав´янисті пагорби загоряються золотим сяйвом. Саме тому її називають горицвітом. З неї виготовляють ефективні серцеві засоби.

3-ґпя дитина: Які ви знаєте найвідоміші лікарські рослини нашого краю?

Звіробій, подорожник великий, горобина, грицики, деревій звичайний, акація біла, барвінок малий, бузина чорна, калина, конвалія, малина, лопух, кмин, нагідки лікарські, полин гіркий, спориш, цикорій, чебрець, череда, шипшина собача, шовковиця біла...

(Демонстрування ілюстрацій із зображенням цих рослин)

Прямуємо до наступної станції - грибної.

4 учень: Теплої осінньої пори під деревами, кущами заховалося ціле сімейство грибів. Тут і лисички, і рижики, маслюки, підберезники, підосичники з червонуватими голівками. З давніх-давен люди збирали гриби і використовували їх як смачну та поживну їжу.

5 учень: Та серед їстівних грибів є й отруйні. Розпізнати бліду поганку можна за наявністю чохлика на ніжці. Мухомор червоний та пантерний мають також чохлик та яскраву шапочку.

(Заходять грибники):

6 учень: Подивимось, чи потрапили до кошика наших грибників отруйні гриби.

Ось несправжні опеньки з тоненькою ніжкою без пояска на ній. їх треба негайно викинути. Яскраво-оранжевим лисичкам з гладенькими шапочками також тут не місце. І червоного мухомора треба викинути геть. Залишимо маслюки, підберезники, підосичники, білі гриби, опеньки справжні, з них мама приготує смачний обід.

П´ята зупинка нашої подорожі - ігрова.

Ось тут ми відпочинемо і пограємо у гру «Ворота». Цю веселу українську гру знали ще наші бабусі та дідусі.

Гра: Стаємо в коло, беремося за руки, в колі - «козак». Підступить козачок до котроїсь із пар у колі і питає:

- А чиї це ворота?

- Андрійкові та Юркові, - кажуть.

- Впустіть і мене.

- Ні, не впустимо.

Ходить козачок від воріт до воріт, проситься. Тоді вигукує: «Бий, товкачику, бий! Ворота розбий!» - та всією вагою налягає на зчеплені руки. Хто не втримав козачка - мусить наздогнати його. Хто наздогнав - стає козачком.

Наш експрес зупиняється на шостій станції - «Червона книга України».

7 учень: Прозоре повітря, блакитні ріки, озера, джерела, зелені ліси та інші куточки нашої рідної природи - усе це неоціниме народне багатство. Воно потребує бережливого ставлення, розумного економного використання та відтворення.

8 учень: У наші дні охорона природи стала невідкладною вимогою часу, але вона не мислима без щирої поваги та любові всіх людей. Бездумне нищівне ставлення до рослин і тварин, що нерідко трапляється, призводить до зникнення з обличчя Землі багатьох видів організмів.

9 учень: Ті види рослин і тварин, які перебувають на межі зникнення, занесені до Червоної книги України. Серед них - казково красиві квіти, що зустрічаються тільки в Карпатах: арніка гірська, едельвейс, радіола рожева, рододендрон, рябчик великий, пізноцвіт осінній, зозулинець болотний.

10 учень: Особливої охорони потребують ранньоквітучі рослини - підсніжник звичайний, первоцвіт дрібний, крокус гарний, сон великий, терлич весняний. їх не можна виривати з корінням, бульбами!

11 учень: Ще подекуди в річці Дністрі зустрічаються харіус європейський, в гірських річках з прозорою водою - форель струмкова.

Із земноводних потребують охорони жаба прудка, ропуха очеретяна, тритони гірський та карпатський.

12 учень: Все рідше зустрічаються птахи: лелека чорний, беркут, балобан, пугач, сичик-горобець. Потребують охорони й ссавці: полівка, карпатська снігова, кіт лісовий, зубр. Не дамо цим рослинам і тваринам зникнути!

Ведуча: А тепер наша подорож продовжується на загадковій станції - «Народні прикмети».

13 учень: 3 покоління в покоління передавалися спостереження про зв´язки різних явищ природи. На низку пам´яті нанизувалися народні прикмети, пов´язані з усіма місяцями:

(Діти пригадують народні прикмети, пов´язані з усіма місяцями року):

- Осінь ясна - зима холодна.

- Якщо багато павутиння і шпаки не поспішають відлітати - осінь буде тривала.

- Опалий лист лягає долілиць - на теплу зиму та добрий наступний урожай.

- Якщо виросли шишки на ялинках знизу - на ранні морози, а зверху - ранній кінець зими.

- Чим тепліший та сухіший вересень, тим пізніше прийде зима.

- Жовтень як не з дощем, то зі снігом.

- Листопад - жовтню син, а зимі - рідний брат.

- Рано замерзне - довго не розмерзне.

Ведуча: Ось і закінчилася наша подорож.

Здійснилась, нарешті, споконвічна мрія нашого народу -

незалежність України. Хоч і важко нам тепер, але пам´ятаймо, що ми - українці, і нам відбудовувати країну.

Саме справі духовного відродження нації, зростання самосвідомості, розвитку любові до рідної землі, рідної природи була присвячена наша гра.

14 учень: До вас, мої рідні, звертаюся я,

Найменший у нашій сім´ї.

Росте на узліссі, берізка моя -

Не зламайте її!

На озері плаває пташка моя -

Не убийте її!

Яскріє на небі зірка моя -

Не згасіте її!

Світ-казку будує мрія моя -

Не спиняйте її!



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Історія педагогіки: курс лекцій
Робоча книга вихователя групи продовженого дня
Педагогіка вищої школи
Дидактика