Електронна бібліотекапідручники


Робоча книга вихователя групи продовженого дня

Герб тризуб


Як свідчать історичні джерела, східні слов´яни використовували символічні знаки ще в період родоплемінного ладу на території України. Ними могли бути хрести, квадрат, ромб, коло, пізніше - зірки, квіти, зброя, звірі, птахи. Перша згадка про знаки в літописах належить до X століття. Посли київського князя Ігоря (912 - 945) при укладенні договору з візантійцями мали свої печатки, що служило символом їхніх повноважень. За Київської Русі тризуб стає висококнязівським знаком. Його зображення відоме з печатки Святослава Ігоровича, де чітко вирізняється князівський знак у вигляді «НІ» - тризуб, відомий нам сьогодні як знак Рюриковичів. До речі, вперше його назвав так відомий російський історик М.Карамзін. Згодом цей знак карбується і на срібних монетах великого князя київського Володимира Святославича. Тризуб можна зустріти на цеглі Десятинної церкви, на плитах Успенської церкви у Володимирі-Волинському. Його зображення, як повідомляють зарубіжні українознавці, знайдено також на гербі французької королеви Анни (дочки великого князя Ярослава Мудрого), на надгробнику Святого Еріка (Швеція), що породичався з династією Володимира Святославича. До речі, слово «герб», за тлумачним словником української мови, - відмітний символічний знак держави, міста, дворянського роду або окремої особи, зображений на прапорах, монетах, печатках, документах. Державний герб - офіційна емблема держави.

Ведуча: Після смерті Володимира Святославича знаки тризуба ще довгий час зберігалися на монетах великого князя Святослава (1015-1019), Ярослава Мудрого (1019-1054). Цікаво, що пізніше як знак влади використовувався двозуб. Великий князь Київський Володимир Мономах (1113-1125) перейняв собі знак тризуба Володимира Святославовича. У період феодального роздроблення Русі тризуб поступово витісняється з ужитку: на Київській землі використовують зображення святого архистратига Михаїла, а на західноукраїнських землях - лева, що дереться на скелю. Із запровадженням козацького реєстрового війська на Україні з´являється нова гербова символіка - лицар-козак з самопалом. Його ми бачимо на печатках, починаючи з 1596 p., у часи гетьманування Петра Сагайдачного, Михайла Дорошенка, Богдана Хмельницького, Павла Тетері, Петра Дорошенка, Івана Скоропадського.

Відзнаку у формі тризуба використовували українські частини в складі австрійської армії - Українські Січові стрільці - під час Першої світової війни. Як державний герб УНР тризуб на синьому тлі був схвалений 12 лютого 1918 року Малою радою в Коростені, зображення опубліковано 1 березня в Києві та затверджено Центральною Радою 22 березня 1918 року у формі великого герба з відповідним орнаментальним облямуванням. Автором проектів був В.Кричевський. Як герб тризуб залишився і в часи гетьманату (1918), і за Директорії (1918- 1920). Від часу об´єднання УНР та ЗУНР державним гербом став золотий тризуб на синьому тлі.

Постановою Верховної Ради від 19 лютого 1992 року затверджено тризуб як Малий герб України.

Як бачимо, і гербова відзнака у формі тризуба, і синьо-жовті прапори мають давнє походження, несуть у своїй суті певну історичну пам´ять, а гімн «Ще не вмерла Україна» перейнятий мотивами українського романтизму минулого століття. Ми ж повинні чітко усвідомити, що історична символіка є передусім пам´яткою українського народу, і під таким кутом зору до неї ставитись.

Ведуча: Четверта сторінка.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Історія педагогіки: курс лекцій
Робоча книга вихователя групи продовженого дня
Педагогіка вищої школи
Дидактика