Неперевершений майстер імпресіоністичної новели 20-х років XX ст. Григорій Михайлович Стрілець (псевд. Косинка) народився 29 листопада 1899 року в с. Щербанівка на Київщині в селянській родині, що походила з давнього чумацького роду. Закінчивши школу в с. Красне, працював писарчуком у волості. З шістнадцяти років оселився в Києві. 1921 року вступив до Київського Інституту народної освіти на історико-філологічний факультет, однак через матеріальну скруту залишив навчання на третьому курсі. Працював у редакціях журналів, на радіо, у Всеукраїнській академії наук, на Київській кінофабриці.

Перше оповідання «На буряки» (1919) і новели, вміщені у збірці «На золотих богів» (1922), засвідчили, що в літературу прийшов митець стефаниківської школи, співець села з його багатовіковими традиціями, людей, сповнених національної гідності, героїв, які, вмираючи в катівнях, писали кров´ю найдорожче слово: Україна.

«Мої учителі — Винниченко, Стефаник, Кнут Гамсун, Васильченко»,— зазначив письменник в автобіографії. У 20-ті роки Григорій Косинка часто виступав на літературних вечорах, артистично читаючи свої твори і здобуваючи велику популярність. Опублікував збірки новел «Заквітчаний сон» (1923), «Мати» (1925), «В житах» (1926), «Політика» (1927), «Вибрані оповідання» (1929). Однак наприкінці 20-х років вульгарно-соціологічна критика почала цькувати митця, називаючи його «куркульським агентом у літературі», «контрреволюціонером» тощо. В листопаді 1934 року Григорія Косинку заарештували, а в грудні того ж року розстріляли.