пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


ПОДАТКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

7.3. Податкова етика, закономірності сприйняття та податкового мислення платників податків


Оптимізація фіскальної політики, удосконалення системи оподаткування та запровадження податкового менеджменту можуть не досягти поставленої мети, а інколи й мати зворотній ефект у випадку ігнорування природи та психології людини — особистості, істоти соціальної і платника податку.

Особистість людини — це цілісна система соціальних і психологічних рис, властивостей та якостей учасника і носія суспільних відносин, що включає в себе три підсистеми:

1) соціальний статус особи;

2) соціальні функції і ролі;

3) морально-психологічну характеристику.

Особистість характеризується громадською психологією,

що проявляється ставленням до суспільства, держави, психологічним і політичним світоглядом.

Усвідомлений вибір, моральна орієнтація людини проявляється у відповідній поведінці, що характеризується поняттям "соціальна позиція", що складається під впливом соціально-економічних факторів пізнавального інтересу, пов´язаних з індуктивним мисленням і пізнанням: суб´єкт оподаткування формує свої загальні уявлення й оцінки, виходячи з обставин власного досвіду та життя. Оскільки людина — платник податків живе в соціальному середовищі і залежить від нього в усій своїй життєдіяльності, то ці відносини мають здатність спонукати його до діяльності, спрямованої на об´єктивний світ або самого себе.

Одним з основних понять, що характеризує включення людини до фіскальних взаємовідносин, є поняття соціальної установки, або атитюду (від англ. attitude — ставлення, установка). У поведінці конкретного платника податків атитюд забезпечує єдність сприймання, відповідне ставлення, готовність до реалізації соціальної ролі. Функціонування атитюдів створює підстави для реалізації та координації дій, спрямованих на досягнення єдиної мети, стандартизує сприйняття фіскально-соціальних явищ. Ставлення до фіску відображає протиборство мотивів корисливого інтересу як властивого платнику матеріального інстинкту, що пояснюється біологічною потребою самозабезпечення, і громадянського обов´язку як набутої завдяки суспільному вихованню соціальної риси.

В умовах демократичного суспільства право свободи думки та свободи вибору, за своєю сутністю, має реалізовуватись і через згоду добровільно сплачувати податки. Податок, сплачений на основі свідомого, зваженого індивідуального вибору і власної оцінки діяльності держави, отримав назву "податку Кларка" на честь американського економіста Едварда Кларка.

Згідно з цим принципом, при повній демократії податкова система має функціонувати як самостійний механізм самооподаткування, що на практиці не реально у зв´язку з соціально-психологічною особливістю людини.

Поведінка та ставлення до податку платника постійно перебуває у стадії комфортності — процесі свідомої зміни оцінок, установок, поведінки під впливом власної оцінки ефективності діяльності уряду, невдоволення функціонуванням державних інституцій, рівня незалежності державної служби та судової системи, наявності адміністративних обмежень підприємницької діяльності, реалізації економічної політики уряду під впливом зацікавлених груп, що спричинює небажання сплачувати податки або ухилятися від них.

Одним з важливих аспектів, що впливають на закономірності сприйняття та податкового мислення платників податків, є характерні риси національної психології, особливостей національного психологічного складу — один з найбільш складних і мало розроблених, однак не зрозумівши психології народу, неможливо визначити адекватні психотипу форми суспільного устрою і національні пріоритети.

Один із засновників аналітичної психології К.Г. Юнг відзначав: "Сам мозок народжується з визначеною структурою, працює сучасним чином, але цей же самий мозок має і свою історію, результатом якої сам і є. Природно, що він функціонує зі слідами цієї історії... і якщо пошукати в основах мозкової структури, то можна знайти там сліди архаїчного розуму".

Суб´єктивне сприйняття соціальної справедливості регулює економічну поведінку людей. Впевненість у прогресивному характері і справедливості суспільного ладу є важливим джерелом творчої енергії, трудової активності й господарської ініціативи. І, навпаки, часті зіткнення з несправедливістю, розходження слова і діла, безкарність зла породжують розчарування в суспільних цінностях, що в результаті супроводжується суспільною пасивністю.

Внаслідок різних матеріальних та духовних запитів, особливостей характеру, досягнутого соціального становища існують граничні ситуації, в яких виявляється сильне або слабке бажання людини працювати з урахуванням задоволення своїх запитів. Для одних людей характерним є інтерес до підтримки елементарного існування, інші орієнтуються на середній рівень життя, треті прагнуть престижу і здійснення якоїсь особливої ідеї. Існують ситуації та індивідуальні випадки, в яких податковий прес виявляється стимулом до злочинної діяльності, кримінальних дій, а також девіантної поведінки в найрізноманітніших формах.

Податкова поведінка платника податків — це складна система пристосування особи до різноманітних умов реалізації в економічному та соціальному середовищі, активна форма перетворення соціальних відносин відповідно до об´єктивних можливостей, які надаються, а також можливостей, які вона самостійно відкриває для себе відповідно до рівня своєї податкової культури.

Встановлення етико орієнтованого підходу до дослідження соціально-економічної реальності процесів оподаткування та закономірностей формування податкової поведінки платника податків зумовлює перегляд ціннісних орієнтирів як реалізації засад податкового менеджменту, так і усвідомлення платником себе як учасника та суб´єкта оподаткування.

Податкова поведінка платника введена в певні інституційні рамки, які зобов´язують його діяти раціонально навіть тоді, коли він цього не усвідомлює, помиляється у своїх діях або знаходиться під впливом ірраціональних ефектів. Раціональність вибору виявляється в поведінці людей як тенденція, де однаковою мірою важливі дії окремих платників податків, які переслідують свою вигоду та відповідних державних інститутів, що примушують перших поводитися раціонально, а також соціальні звички, стереотипи, навички, які спонукають їх слідувати традиційним способом.

Податкова культура невід´ємно пов´язана з повагою до платника як особи, його прав та свобод, честі та гідності, є надбанням та цінністю громадянського суспільства, завданням якого є створення такого податкового, морально-правового клімату в суспільстві, який гарантував би реальну свободу поведінки в поєднанні з відповідальністю перед суспільством, забезпечував права, соціальну захищеність, повагу гідності.

Податкова культура, виступаючи зовнішнім фундаментом податкової активності платників, найбільшою мірою сприяє правомірній та соціально активній поведінці, на ефективність якої визначальний вплив має правова культура посадових осіб органів публічної влади, їхнє ставлення до законів, науковість та фаховість у створенні норм права, законність правотворчих процедур оподаткування, забезпеченість та захищеність суб´єктивних прав платників податків, дотримання принципу законності.

Податкова культура визначається через категорії, що охоплюють майже всі явища процесів оподаткування, специфіку фіскальних правовідносин, виступаючи засобом людської діяльності в податковій сфері та складається з сукупності таких елементів:

• податкових знань (інтелектуальний зріз);

• власних оцінок механізмів оподаткування та суспільних Настанов, впевненості в необхідності та соціальній корисності законів та підзаконних актів (емоційно-психологічний зріз);

• реальної поведінки суб´єктів господарювання, уміння користуватися правовим інструментарієм: законами та іншими нормативно-правовими актами в практичній діяльності (поведінковий зріз).

Низький рівень податкової культури, податковий та правовий нігілізм, недосконалість правової бази, дефективність сформованих в суспільстві соціальних відносин та інші причини зумовлюють небажання повної або часткової сплати податку, що призводить до правопорушень або податкових девіацій (від лат. deviatio — ухилення; de -— від + via — дорога) — вчинення певних заходів, що суперечать загальноприйнятим, законодавчо встановленим нормам податкової поведінки.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Банківський менеджмент
Менеджмент гостиниц и ресторанов
ПОДАТКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
Менеджмент якості
Маркетинг
Організація праці менеджера
Основи менеджменту
Культура ділового спілкування менеджера