Електронна бібліотекапідручники


ПОДАТКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

3.2. Фактори, які впливають на якість прогнозування і планування


Серед факторів, які впливають на якість прогнозування і планування, слід назвати такі.

1. В Україні немає методологічного забезпечення проектування дохідної частини державного і місцевих бюджетів, раціональної системи прогнозування і планування податкових надходжень. Для визначення оптимальних планових показників слід враховувати тенденції і загальні закономірності соціально-економічного розвитку суспільства, від яких, у першу чергу, залежить можливість виконання платниками своїх податкових зобов´язань. Тому на стадії аналітичної обробки та аналізу інформації, яка передує безпосередньому розрахунку планових показників, треба використовувати дані не лише офіційних органів, але й конкретних платників податків.

Як свідчить практика, вдосконалення потребує не тільки інформаційно-аналітична база, а й власне методи розрахунку планових показників та аналізу їх виконання. У процесі планово-аналітичної роботи слід застосовувати сучасніші методи, які виправдали себе у податковій практиці зарубіжних країн: кореляційно-регресивні та багатофакторні моделі, теорію експертних оцінок, імітаційні методи і методи оптимізації планових рішень. Зазначені методи ґрунтуються на застосуванні певних комп´ютерних програм, що передбачає уніфікацію і стандартизацію податкової звітності та її показників.

2. Окремі податкові закони часто змінюються і спостерігається значна кількість поточних змін до законів з питань оподаткування. Особливо це стосується Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

3. Поведінка платників податків, які працюють в окремих галузях економіки: паливно-енергетичному, гірничо-металургійному комплексах, сільському господарстві, експортних напрямках, передбачувана.

4. Обсяг надходжень до бюджету залежить від рівня податкової дисципліни і культури, а часто і від політичної ситуації.

5. Робота над проектуванням доходів бюджету не повинна ґрунтуватися тільки на макроекономічних показниках і потребі збалансування бюджету. Необхідно враховувати реальний стан сплати податків та вплив законодавчих рішень з питань оподаткування, особливо у територіальному розрізі.

6. Необхідно враховувати низку важливих економічних чинників, які відчутно знижують податковий потенціал держави. Це, насамперед, збитковість підприємств.

Суперечливим є і питання про ефективність рішень щодо списання та реструктуризації податкової заборгованості. З одного боку, завдяки можливості отримувати відстрочення чи "розстрочення" сплати податкової заборгованості, а також задекларованих платежів до бюджетів до настання строків їх сплати, платники можуть вільно користуватися власними коштами, уникати реалізації майна, що перебуває у податковій заставі. Суб´єкти господарювання отримують можливість використовувати обігові кошти для розвитку і нормального функціонування виробництва.

З іншого боку, ці фактори призводять не лише до незадовільного наповнення бюджету, але й завдають відчутної шкоди основоположним принципам, які є запорукою дієвості оподаткування. Порушуються приципи рівномірності, оскільки у кінцевому підсумку у програші залишаються законослухняні платники податків. Питання покращення фінансового стану платників податків при цьому залишаються невирішеними. Крім того, такі рішення ставлять платників у нерівні умови та провокують тенденції очікування реструктуризації та списання замість прагнення своєчасно виконати зобов´язання перед бюджетом.

7. Спостерігається зростання обсягів наданих податкових пільг внаслідок:

• Розмаїття шляхів запровадження нових пільг. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування", податкові пільги в Україні можуть встановлюватись або скасовуватись лише рішенням Верховної Ради України, BP АРК та сільських, селищних, міських рад шляхом внесення змін до відповідних податкових законів. Проте на практиці ця законодавча норма не виконується.

• Формування впливового галузевого та регіонального лобі, відображенням чого стало запровадження низки галузевих податкових експериментів.

• Гальмування податкової реформи. Оскільки для податкової системи України характерні досить високі податкові ставки, отримання пільг є основним легальним способом уникнення надмірного оподаткування. Замість проведення повномасштабної податкової реформи, спрямованої на зменшення загального податкового навантаження, уряд та законодавці займалися вирішенням перманентних фіскальних проблем окремих галузей, регіонів та навіть окремих підприємств.

• Відсутності виваженої державної політики щодо звільнення від оподаткування. Механізм надання окремих податкових пільг є вкрай непрозорим, що також створює умови для можливих зловживань, а отже, штучного розширення кола тих, хто користується податковими пільгами.

• Переважно галузевого або групового характеру пільг, які надаються не на конкурсній основі, а часто з урахуванням критичного стану тієї чи іншої галузі економіки, незалежно від пріоритетів і конкретних програм (інвестиційних проектів).

• Невизначеності критеріїв надання пільг і методів контролю за цільовим використанням коштів, отриманих у результаті надання пільг.

• Надання суттєвих податкових пільг підприємствам окремих галузей, регіонів, форм власності, що, у кінцевому рахунку, часто призводить до ускладнення і нестабільності податкової системи, до правового нігілізму і розквіту "тіньової" економіки.

• Відсутності точних даних про надання податкових пільг внаслідок того, що зменшення бази оподаткування підприємств може відбутись як за рахунок прямих податкових пільг, що дають можливість визначити суму пільг, так і непрямих податкових пільг, що не дають можливості визначити розмір отриманої пільги.

8. Виникла нагальна потреба у створенні територіальних економічно-податкових паспортів областей, які б допомогли визначити податкові можливості території, звернути увагу керівників місцевих органів виконавчої влади на резерви залучення додаткових коштів до місцевих бюджетів. До підготовки таких паспортів доцільно залучити місцеві органи міністерств економіки і фінансів, державної податкової служби, державної статистики та економічні наукові установи, а також використати досвід інших країн.

9. Удосконалення методів прогнозування і планування є вирішальним фактором, спроможним впливати на позитивне розв´язання проблеми неплатежів. Саме нереалістичність бюджетних параметрів поряд з широкою практикою внесення упродовж бюджетного року змін до системи оподаткування значною мірою формують підґрунтя для подальших неплатежів до бюджету. Доходи бюджету на кожен наступний рік затверджуються у більшому розмірі, ніж їх фактичне виконання У попередньому році. Фактичні макроекономічні показники (інфляція, ВВП, обсяги виробництва) на момент затвердження бюджету суттєво відрізняються від прогнозованих макроекономічних показників, взятих за основу при плануванні. Фактичний рівень доходів також свідчить про занадто нереальні Цифри закладених до бюджету обсягів надходжень. Практика свідчить про методологічну слабкість процесу підготовки проекту державного бюджету України, наявність надто оптимістичних підходів до визначення показників дохідної частини бюджету, широке застосування хибного планування "від досягнутого", неврахування суттєвих економічних чинників.




Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Банківський менеджмент
Менеджмент гостиниц и ресторанов
ПОДАТКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
Менеджмент якості
Маркетинг
Організація праці менеджера
Основи менеджменту
Культура ділового спілкування менеджера