пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


ПОДАТКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

1.1. Менеджмент як унікальний і універсальний інструмент управління


Менеджмент — це самостійний вид професійної діяльності, який у ринкових умовах господарювання спрямований на досягнення наперед визначених результатів шляхом раціонального використання всіх видів ресурсів із застосуванням принципів і методів економічного механізму менеджменту. Він розвивається і вдосконалюється, проникаючи в усі сфери людської діяльності, стає унікальним і універсальним інструментом управління будь-якої організації.

Менеджмент як вид професійної діяльності став об´єктом дослідження на початку XX ст. у США, після виходу книги Ф.У. Тейлора "Принципи наукового управління" (1911). Американського інженера-механіка Фредеріка Тейлора вважають засновником школи наукового управління і часто називають батьком наукових методів управління, а його книга є початком визнання менеджменту як науки і самостійної сфери дослідження. Менеджмент виник у США в період активного формування ринкової економіки, коли розвиток виробництва на межі XIX—XX ст. змусив керівників приділяти особливу увагу питанням розробки наукових і раціональних принципів управління людьми, обладнанням, матеріалами та фінансами.

Управління як галузь науки пройшло певні етапи свого становлення і розвитку, у процесі якого виникали різні підходи, формувалися школи. У першій половині XX ст. у зарубіжній науці управління склались чотири найважливіші школи, які зробили суттєвий вклад у розвиток сучасної теорії і практики управління. Хронологічно їх можна подати так:

— школа наукового управління;

— класична (адміністративна) школа;

— школа людських стосунків (поведінкова);

— кількісна школа.

Автори концепції наукового управління у своїх дослідженнях приділяли увагу проблемам управління виробництвом і, зокрема, питанням підвищення ефективності виробництва.

З виникненням класичної школи у менеджменті (школи адміністративного управління) було сформульовано поняття організаційної структури фірми як системи взаємозв´язків, яка має визначену ієрархію (принцип ієрархічності). Діяльність цієї школи (засновником її вважається французький адміністратор і підприємець Анрі Файоль) була спрямована на розробку загальних проблем і принципів управління в цілому.

Основними ідеями цих двох шкіл, які використовуються у сучасному менеджменті, є:

— науковий підхід до менеджменту та принципів управління;

— аналіз способів виконання робіт з метою їх удосконалення;

— оплата праці як важливий елемент мотивації працівників.

Представники школи людських стосунків (поведінкової), яку ще часто називають неокласичною, у своїх дослідженнях приділяли увагу методам налагодження міжособистісних стосунків (так звана концепція взаємин між членами колективу).

Засновником цієї школи був американський соціолог та психолог Елтон Мейо. Основними ідеями цієї школи, які використовуються у сучасному менеджменті, є:

— використання факторів мотивації та лідерства, групової динаміки;

— дослідження поведінки людей в організації;

— ставлення до членів організації як до активних людських ресурсів.

Головним завданням кількісної школи у менеджменті є забезпечення керівників інформаційною базою, необхідною для прийняття управлінських рішень. Представники цієї школи (Д. Марч, Г. Саймон, Н. Лоуренс) обґрунтували необхідність використання методів кількісних досліджень, моделювання та обчислювальної техніки. Основними ідеями цієї школи, які використовуються у сучасному менеджменті, є:

— використання кількісних вимірювань для прийняття рішень;

— використання інформаційних систем.

У сучасній теорії і практиці управління сформувались дві основні моделі менеджменту — японська і американська. Принциповою відмінністю між ними є те, що японська модель побудована на колективізмі, а американська — на індивідуалізмі та конкуренції між людьми.

Термін "менеджмент" за своєю суттю є аналогом терміна "управління", але не повною мірою. Термін "управління" є набагато ширшим поняттям, оскільки він застосовується:

— до різних видів людської діяльності;

— різних сфер діяльності;

— органів управління.

Термін "менеджмент" (management) має американське походження і відповідає українському терміну "управління", "керування".

У фундаментальному Оксфордському словнику англійської мови менеджмент визначається як засіб, манера спілкування з людьми; влада та мистецтво стосунків; особливі вміння та адміністративні навички; орган управління; адміністративна одиниця.

В американських підручниках менеджмент розглядається як процес оптимізації людських, матеріальних і фінансових ресурсів для досягнення організаційних цілей.

У вітчизняних словниках іншомовних слів менеджмент тлумачиться як управління виробництвом, сукупність принципів, методів, засобів і форм управління виробництвом з метою підвищення його ефективності чи прибутковості.

Автори вітчизняних підручників визначають менеджмент, з одного боку, як уміння досягати поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект та мотиви поведінки інших людей, а з іншого, — як сукупність методів, форм та засобів управління виробництвом.

Термін "менеджмент" підходить до всіх типів організацій і розглядається у таких аспектах:

— як процес управління ресурсами і людьми, який включає визначення мети та планування, організацію, лідерство і контроль, спрямовані на досягнення цієї мети;

— як вид діяльності, спрямованої на координацію зусиль людей, з використанням їх праці, інтелекту, врахуванням мотивів поведінки для досягнення поставленої мети;

— як певна верства, соціальний прошарок людей, які фахово займаються управлінською діяльністю і зосереджені в органах та апараті управління;

— як мистецтво управління;

— як галузь науки, теорія, сума знань про управління, накопичених за період розвитку суспільства, що подається у формі концепцій, підходів, принципів, методів і засобів.

В умовах ринкової економіки менеджмент є симбіозом науки й мистецтва і формує нову філософію управління, яка визначає його професійну автономію і провідну роль у розвитку суспільства.

Менеджмент розглядається як поєднання в умовах ринкової економіки діяльності, пов´язаної з керівництвом людьми, умілим використанням їх праці, інтелектуальних здібностей, мотивів, з визначенням мети і завдань бізнесу, створенням механізму управління, розробленням планів, формуванням відповідних правил і процедур, визначенням не лише того, що і коли робити, а й як саме і хто виконуватиме намічене.




Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Банківський менеджмент
Менеджмент гостиниц и ресторанов
ПОДАТКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
Менеджмент якості
Маркетинг
Організація праці менеджера
Основи менеджменту
Культура ділового спілкування менеджера