Електронна бібліотека підручників

Загрузка...


Менеджмент якості

12.6. Оцінювання рівня якості продукції на стадіях її виготовлення й експлуатації або споживання


Рівнем якості виготовлення продукції називається ступінь відповідності вимогам нормативної документації фактичних значень показників якості продукції до початку її експлуатації або споживання. Для

визначення рівня якості виготовлення продукції необхідно використовувати коефіцієнт дефектності.

Коефіцієнт дефектності — це характеристика середніх втрат, пов´язаних з наявністю дефектів, виражених у вартісних або умовних одиницях — балах, які припадають на одиницю продукції.

Коефіцієнт дефектності визначається за формулою

де m — кількість всіх видів дефектів, які трапляються в цій продукції або вибірці; dі, — кількість дефектів і-го виду; — коефіцієнт вагомості і-го дефекту, який може виражатися в грн при вартісному оцінюванні або в балах при бальному оцінюванні; n — обсяг вибірки для визначення коефіцієнту дефектності (кількість проконтрольованих одиниць продукції).

У великосерійному і масовому виробництві облікові дані результатів технічного контролю варто обробляти таким чином, щоб для числа n одиниць продукції, проконтрольованих за певний період часу (зміну, декаду, місяць, квартал, рік), були згруповані однойменні дефекти і для кожної групи підраховані відповідні числа di,.

Розрізняють два способи визначення коефіцієнтів вагомості дефектів — вартісний і бальний.

При вартісному способі коефіцієнт вагомості дефекту визначається сумою витрат на його усунення. Ці витрати складаються із заробітної плати за усунення дефекту vi, вартості матеріалів і комплектуючих виробів сі які витрачаються при усунені дефектів і непрямих витрат U, виражених у відсотках до суми заробітної плати vi:

Індекс і вказує на те, що величини, які входять у формулу (12.24) стосується і-го дефекту.

Для видів продукції з неусувними дефектами, величина визначається як розмір уцінки одиниці продукції, викликаної наявністю в ній і-го дефекту.

Вартісний спосіб достатньо повно й об´єктивно виражає якість виготовлення продукції. Разом з тим цей метод вимагає на підприємстві хорошої організації обліку техніко-економічних показників.

В окремих випадках трапляються дефекти, які не потребують значних витрат на їх усунення, але наявність яких може спричинити тяжкі наслідки (аварію тощо). У таких випадках коефіцієнт дефектності збільшується в кілька разів.

Бальний спосіб визначення коефіцієнтів вагомості дефектів полягає в тому, що всі дефекти, які трапляються під час виготовлення цієї продукції, групуються на r груп залежно від їх значення. Значення ж коефіцієнта вагомості дефекту j-ї групи в балах визначається таким чином, що найтяжчі за наслідками і важко усувні дефекти отримують найбільшу кількість балів; подальше ранжування груп проводиться за тим же принципом. Тоді формула (12.23) набирає такого вигляду

 

де dj — кількість всіх виявлених дефектів j-тої групи в n проконтрольованих одиниць продукції (j = 1, 2, ... r).

Бальний спосіб простіший за вартісний, але він не так повно й об´єктивно відбиває якість виготовлення продукції. Тому рекомендувати його можна у тих випадках, коли не можливе або утруднене використання вартісного способу.

Рівнем якості продукції в експлуатації та споживанні (в подальшому "в експлуатації") називають ступінь відповідності вимогам нормативної документації фактичних характеристик показників якості продукції у процесі експлуатації. При цьому періодом експлуатації називають післявиробничі стадії життєвого циклу продукції, які включають зберігання, технічне обслуговування, ремонт, транспортування, а також використання за призначенням.

Оцінювання рівня якості продукції в експлуатації проводиться з метою виявлення шляхів повного використання всіх закладених у продукцію і передбачених нормативною документацією корисних властивостей, а також для збирання необхідної експлуатаційної інформації.

Процес експлуатації супроводжується поступовим погіршенням характеристик показників якості продукції, отриманих при її розробленні і виготовленні.

Оцінювання рівня якості у процесі експлуатації дає змогу:

здійснити діагностику технічного стану виробів і прийняти рішення стосовно їхнього подальшого використання, зберігання, модернізації або ремонту;

робити обґрунтовані висновки про якість розроблення і виготовлення продукції;

скласти враження про стабільність характеристик показників якості продукції на виробничих стадіях її життєвого циклу;

зробити висновки про якість використання, зберігання, ремонту, транспортування та інших форм експлуатації продукції.

Оцінювання рівня якості продукції в експлуатації у багатьох випадках вимагає проведення контролю якості, а вихід значень проконтрольованих показників за встановлені межі є підставою для бракування продукції.

Оцінювання показників якості технічних об´єктів у процесі експлуатації в ряді випадків зводиться до оцінювання показників їхньої надійності.

Оцінювання рівня якості продукції в експлуатації, як правило, здійснюється за тими ж показниками, що й на стадіях розроблення і виготовлення. Однак для ряду виробів з´являються додаткові показники. Так, для металевих виробів важливим показником є ступінь ураження їх корозією, показник стану антикорозійного покриття тощо.

Оцінювання рівня якості продукції в експлуатації здійснюється шляхом порівняння фактичних значень показників якості (з урахуванням заданого терміну експлуатації) зі значенням тих самих показників якості, які були досягнуті на стадіях розроблення та виготовлення.

Оцінювання рівня якості продукції в експлуатації може здійснюватися методом зіставлення як одиничних так і комплексних показників.

Одиничні показники використовуються тоді, коли для прийняття рішення достатньо знати фактичне значення тільки одного показника якості. Так, наприклад, втрата ємності акумулятора може бути підставою для заміни суміші тощо.

Комплексні показники використовуються у тих випадках, коли для прийняття рішення недостатньо знати фактичне значення лише одного показника якості.

Важливою особливістю при оцінюванні рівня якості продукції в експлуатації є необхідність врахування факторів морального старіння продукції. Для цього здійснюється порівняння оцінюваних одиничних чи комплексних показників з аналогічними показниками, які відповідають сучасному світовому рівню.

Рівень якості продукції в експлуатації можна визначити не тільки безпосередньо у процесі самої експлуатації, але й розрахувати ще при її розробленні, якщо при цьому оцінювання показників якості має за мету встановлення залежності оцінюваних показників від часу експлуатації. Таке оцінювання здійснюється розрахунковим способом із використанням вихідних даних результатів лабораторних досліджень, а також результатів спостережень, отриманих у процесі тривалої експлуатації цієї продукції в різних умовах і режимах або при експлуатації аналогів цієї продукції.

У процесі експлуатації дані про змінення характеристик показників якості за певний період часу можуть бути отримані різними способами, в т. ч.:

у ході спостереження за продукцією, що перебуває в підконтрольній експлуатації;

за періодичними і спеціальними разовими спостереженнями;

за даними, отриманими від споживача і ремонтних служб. Оцінювання рівня якості під час ремонту має за мету: встановити ступінь

відновлюваності оцінюваних показників якості, виявити ступінь відповідності показників, які погіршились у процесі експлуатації виробу, а також визначити ступінь доцільності ремонту та встановити його форми, при яких він може бути ефективним.




Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Банківський менеджмент
Менеджмент гостиниц и ресторанов
ПОДАТКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
Менеджмент якості
Маркетинг
Організація праці менеджера
Основи менеджменту
Культура ділового спілкування менеджера