Електронна бібліотека підручників

Загрузка...


Менеджмент якості

12.4. Оцінювання рівня якості продукції одного виду


При оцінюванні рівня якості продукції одного виду використовують диференційний, комплексний або змішаний методи.

Диференційним називається метод оцінювання рівня якості продукції, заснований на використанні одиничних показників її якості. При

цьому визначають, чи досягнуто рівень базового зразка, і які показники значно відрізняються від базових.

При цьому методі розраховують відносні характеристики показників якості продукції а за формулою

де Рі — значення і-ї характеристики показника якості оцінюваної продукції; Рібз — значення i-ї характеристики базового зразка.

В результаті оцінювання рівня якості продукції диференційним методом приймаються такі рішення:

рівень якості оцінюваної продукції вищий або дорівнює рівню базового зразка, якщо всі значення відносних характеристик показників більші або дорівнюють одиниці;

рівень якості оцінюваної продукції нижчий від рівня базового зразка, якщо всі значення відносних характеристик показників менші за одиницю.

У випадках, коли частина значень відносних характеристик показників більша або дорівнює одиниці, а частина — менша від одиниці, необхідно використовувати комплексний або змішаний метод оцінювання рівня якості продукції.

Якщо для оцінюваної продукції важливі значення кожного показника і хоч один з відносних показників є меншим від одиниці, то рівень якості оцінюваної продукції вважається нижчим за базовий.

Комплексний метод оцінювання рівня якості продукції заснований на використанні узагальненого показника якості продукції.

Узагальнений показник є функцією від одиничних (групових, комплексних) показників якості продукції. Він може бути виражений:

головним показником, який відображає основне призначення продукції;

інтегральним показником якості продукції;

середнім зваженим показником.

В усіх випадках, коли є необхідна інформація, визначають головний показник і встановлюють функціональну залежність його від вихідних показників.

Головним показником, наприклад, є: для дизельних двигунів — моторесурс за рік, для металорізальних станків — показник продуктивності тощо.

Інтегральний показник використовують, коли відомі сумарний корисний ефект від експлуатації або споживання продукції, її сумарні витрати на створення та експлуатацію чи споживання.

При терміні служби продукції понад один рік інтегральний показник (I(t)) визначають за формулою

де П£ — сумарний корисний річний ефект від експлуатації чи споживання продукції, виражений в натуральних одиницях — м, кг, шт. тощо; Вк— сумарні капітальні (одноразові) витрати на створення продукції, грн; Ве — сумарні експлуатаційні (поточні) витрати за один рік, грн; ф (t) — поправковий коефіцієнт, який залежить від терміну служби виробу, t років.

При терміні служби продукції до одного року інтегральний показник (І1) обчислюють за формулою

Середні зважені показники при комплексному методі оцінювання рівня якості продукції використовують у тих випадках, коли важко визначити головний показник і встановити його функціональну залежність від вихідних показників якості продукції.

Середній зважений геометричний показник обчислюють за формулами

Середній зважений арифметичний показник обчислюють за формулами

У формулах (12.4)—(12.7): Рi, — значення і-го показника якості продукції; qi, — відносний і-й показник якості продукції; miu — параметр вагомості показника, що входить у середній зважений арифметичний показник; mіv — параметр вагомості показника, що входить у середній зважений геометричний показник; n — кількість показників якості продукції.

Параметри вагомості miu, miv, можуть бути як розмірними, наприклад, у формулі (12.4), так і безрозмірними, наприклад, у формулах (12.5)—(12.7). У

тому випадку, коли параметри вагомості задовольняють умови  вони можуть бути названі коефіцієнтами вагомості. 

Вид середнього зваженого показника і значення параметрів (коефіцієнтів) вагомості мають обиратися так, щоб найкращим чином відповідати прийнятим цілям управління, тобто має виконуватися умова обґрунтованості, яка означає відповідність вибраного узагальненого показника цілям управління якістю продукції.

Розрізняють такі методи визначення параметрів (коефіцієнтів) вагомості:

метод вартісних регресивних залежностей;

метод граничних і номінальних значень;

метод еквівалентних співвідношень;

експертний метод.

Ці методи розрізняються вихідною інформацією, але при правильному їх використанні мають давати приблизно однакові результати.

Метод вартісних регресивних залежностей заснований на побудові наближених залежностей між витратами на створення і експлуатацію продукції (або пропорційними їм показниками) і вихідними показниками якості продукції.

Цей метод використовують при виконанні таких основних умов:

вартісні залежності визначені для продукції, для якої ціна відповідає необхідним витратам на її створення і експлуатацію. Ця умова вважається виконаною для продукції, яка виготовлялася протягом тривалого часу і користувалася стійким попитом, тобто не була ні гостро дефіцитною, ні неходовою;

кількість показників якості, що входять у вартісну залежність, суттєво менша кількості варіантів продукції, за якими побудована вартісна залежність.

Для середнього зваженого геометричного показника параметр вагомості (mіv) визначається за формулою

Якщо комплексне оцінювання рівня якості продукції проводиться за допомогою середнього зваженого геометричного показника і відома вартісна залежність у вигляді то параметри вагомості mі дорівнюють відповідним параметрам регресивної залежності а.

У формулі (12.8) прийнято позначення: S3 і SB— вартість (оптова ціна) відповідно до оцінюваної продукції та базового зразка; І, та Біб — показники якості відповідно до оцінюваної продукції та базового зразка; — параметри апроксимації, які визначаються методом найменших квадратів; n — кількість показників якості продукції.

Метод граничних і номінальних значень заснований на використанні відомих гранично допустимих значень показників якості продукції, які визначають вимоги до придатної продукції або належність її до певного рівня якості.

Цей метод варто використовувати, коли граничні значення показників визначені правильно і виправдані тривалим терміном їх використання.

Для середнього зваженого арифметичного показника параметр вагомості (mіu) визначається за формулою

У формулах (12.9) та (12.10): Pіна — номінальне значення показника Р; Ріrа — граничнодопустиме значення показника Р.

Метод еквівалентних співвідношень варто використовувати у випадках, коли можливо обґрунтувати, якому відносному зміненню кількості продукції (х + Dх) / х еквівалентно, з погляду загального ефекту від використання продукції за призначенням, відносне змінення відповідного показника якості: (Рi + DР) / Рi, або на скільки відсотків можна, наприклад, зменшити кількість одиниць продукції, щоб задовольнити ті ж потреби при зміненні значення цього показника якості на один відсоток.

Параметр вагомості (mi,-) розраховується за формулою

Експертний метод (і різновид його — органолептичний) — визначення коефіцієнтів вагомості показників якості продукції, використовується в тих випадках, коли для визначення значень одиничних або комплексних показників неможливо або важко використати об´єктивніші методи, наприклад, вимірювальний або розрахунковий.

Змішаний метод оцінювання рівня якості продукції засновано на спільному використанні одиничних і комплексних (групових) показників. Його використовують у таких випадках:

коли сукупність одиничних показників якості є достатньо численною і аналіз значень кожного показника диференційним методом не дозволяє отримати узагальнюючих висновків;

коли комплексний показник якості в комплексному методі недостатньо повно враховує всі суттєві властивості продукції та не дозволяє отримати висновки стосовно певних груп властивостей.

При змішаному методі оцінювання рівня якості продукції необхідно виконати такі дії:

частину одиничних показників об´єднати у групи і для кожної групи визначити відповідний комплексний (груповий) показник. Окремі, як правило, важливі показники допускається не об´єднувати в групи, а використовувати їх при подальшому аналізі як одиничні;

на основі отриманої сукупності комплексних і одиничних показників оцінити рівень якості продукції диференційним методом.

 



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Банківський менеджмент
Менеджмент гостиниц и ресторанов
ПОДАТКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
Менеджмент якості
Маркетинг
Організація праці менеджера
Основи менеджменту
Культура ділового спілкування менеджера