пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Менеджмент якості

6.3. Процеси системи управління якістю на стадії проектування та розроблення продукції


Якість виробу залежить у першу чергу і над усе від якості його проектування. Якщо якість не закладено у проекті, її неможливо досягти у процесі виробництва. Цикл розроблення виробу починається з оцінювання вимог замовників і закінчується, коли проект виробу готовий до запуску у виробництво. Цей цикл може включати такі основні групи процесів:

аналіз вимог замовника або ринку для досягнення повного розуміння цих вимог;

складання технічного завдання на розроблення виробу шляхом перероблення вимог замовника або ринку у показники якості, подані, якщо це можливо, у кількісному вираженні;

розроблення попередньої конфігурації, включаючи специфікацію вузлів, блоків, допоміжних вузлів та основних деталей;

перший аналіз проекту;

модифікація проекту на підставі його аналізу і вироблення одного або більше дослідних зразків;

випробування та оцінювання дослідного зразка (зразків), включаючи випробування в робочих умовах у реальній обстановці;

другий аналіз проекту;

модифікація проекту, якщо це необхідно, виготовлення та випробування модифікованого дослідного зразка (зразків), включаючи випробування в робочих умовах у реальній обстановці;

остаточне оброблення проектної документації та підготовка повних технічних вимог до виробу, включаючи графік випробувань та критерії відповідності вимогам якості;

дослідний цикл виробництва;

випробування дослідної партії продукції та остаточний аналіз проекту;

коригування проекту після аналізу, затвердження та запуск проекту у масове виробництво.

Залежно від виду виробу та інших факторів деякі групи процесів можуть бути виключені.

Система якості на цій стадії може мати такі процеси:

планування проектних робіт;

аналіз вимог замовників стосовно характеристик продукції, що призначена для освоєння та виробництва;

узгодження з розробником вимог до продукції та номенклатури показників якості, що встановлюють під час оцінювання якості і сертифікації продукції;

узгодження із замовником та розробником вимог і критеріїв приймання та відбракування продукції;

узгодження із замовником та розробником об´єктів і методів контролю та випробувань продукції, виконання вимірювань;

аналіз результатів випробувань розроблених зразків, проведення дослідних та установочних партій;

узгодження з розробником технологічних вимог до виробництва продукції;

робота комісій з оцінювання технічного рівня розробок;

узгодження з розробником рівня уніфікації та стандартизації продукції і технології;

узгодження з розробником показників безпеки продукції та технології;

узгодження з розробником складу нормативно-технічної бази для підготовки та організації виробництва продукції і контролю якості;

аналіз проекту;

перевірка проекту.

Діяльність із проектування та розроблення можна поділити на такі дві категорії:

невеликі короткострокові проекти, такі як поліпшення продукції існуючих видів, які починають розробляти внаслідок проблем виробництва або скарг замовників;

великі проекти, такі як проектування нових моделей виробів, та проекти за контрактами на проектування, які здійснюються за дорученням замовників.

Рекомендовано створювати окремі групи (підрозділи) проектувальників для кожної з основних категорій проектів. Послідовність розроблення обох типів проектів може бути однаковою, але процедури роботи будуть різними.

Основні вхідні дані для групи з поліпшення проекту надходять із виробничих і технологічних служб та служби якості. У більшості випадків вирішення цього завдання доручається об´єднаній групі, до якої входять працівники всіх зацікавлених служб.

Під час розроблення нових моделей або реалізації контрактів на проектування головна відповідальність щодо розроблення проектів покладається на відділ, що займається науковими дослідженнями та дослідними розробками. Вхідні дані з інших відділів надходять на різних етапах роботи, наприклад під час аналізу проекту.

Необхідно розробити і затвердити процедуру складання планів із проектування, які охоплюють, але не обмежуються такими аспектами:

графіки послідовних та паралельних робіт із термінів виконання для різних видів робіт та моментів, коли має здійснюватись контроль виконання робіт;

критерії підтвердження відповідності проекту вимогам і пов´язані з цим види діяльності;

оцінювання безпеки, експлуатаційних показників та надійності;

контроль (випробування) виробу, критерії приймання;

оцінювання витрат виробництва за видами робіт.

Вимоги замовника або ринку становлять основні вхідні дані для проекту. Ці вимоги мають бути точно визначені і задокументовані з метою формування основи для всієї діяльності, пов´язаної із проектуванням. При виконанні контракту для правильного визначення вимог може бути корисним аналіз контракту, якщо він був проведений. Будь-яке відхилення від цих вимог має бути санкціоноване замовником.

Має бути розроблена процедура проведення консультацій і встановлені канали зв´язку між відділом, що займається розробленням проекту, та іншими відділами і службами.

Типові види вхідних даних від інших відділів та служб наведено нижче.

Служба з маркетингової діяльності — пояснення технічних вимог замовника або консультації щодо погодження суперечливих вимог.

Служба з матеріально-технічного постачання — наявність та оцінювання витрат щодо альтернативних матеріалів та компонентів.

Технічна служба — консультації щодо спеціальних характеристик матеріалів, звіти про випробування, дані про надійність компонентів і систем, звіти про спеціальні випробування на надійність.

Служба управління виробництвом — можливості наявних виробничих потужностей, консультації щодо складності виготовлення компонентів, консультації щодо допусків у проектній документації.

Служба технічного обслуговування — питання зберігання, вантажно- розвантажувальних робіт і транспортування, консультації щодо створення спеціальних умов довкілля під час виробництва та зберігання.

Як доповнення до цих даних, у процесі проектування може виникати необхідність у вхідних даних із зовнішніх джерел, таких як інформація від консультантів зі спеціальних технологій, аналізу вартості та оптимізації проекту, а також допомоги постачальників деяких матеріалів та випробувальних лабораторій для спеціальних виробів. Необхідно встановити відповідні канали зв´язку для збирання цих даних.

Залежно від характеру виробу вихідні проектні дані мають містити креслення, кількісні технічні характеристики, виробничі інструкції, програмне забезпечення і становити комплект документації, передбачений відповідними стандартами та планами із проектування. На цих вихідних даних буде базуватися матеріально-технічне постачання, контроль та вироблення.

Умови, визначені у технічній документації, мають відповідати всім чинним законодавчим вимогам, навіть якщо вони не згадуються у контракті. Це особливо важливо для встановлення вимог безпеки продукції та технології для життя і здоров´я людей, майна, охорони навколишнього середовища. При закупівлі та виготовленні виробів не повинні допускатись ніякі відхилення від згаданих вище вимог.

У вихідній документації мають бути вказані розробник та перевіряючий, щоб у разі потреби можна було прослідкувати відповідальність осіб, з вини яких погіршилася якість виробу.

Для різних видів продукції функціональні вимоги і методи проектування виробу будуть різними. Однак деякі загальні вимоги є універсальними і застосовуються в різній мірі майже до всіх виробів, а саме:

функціональні характеристики;

зовнішній вигляд;

безпека;

надійність;

ремонтопридатність;

економічність виробництва.

Є чотири способи перевірки проектів на відповідність вимогам:

аналіз проекту;

кваліфікаційні або типові приймально-здавальні випробування та оцінювання зразка;

альтернативні розрахунки;

порівняння альтернативних проектів.

Рекомендується використовувати два або більше цих способів. Підтвердження відповідності проекту вимогам має бути запланованою і документованою роботою, яка виконується персоналом відповідної кваліфікації. Методика цих робіт буде залежати від характеру і складності виробу.

Аналіз проекту — це офіційне, документоване та систематичне оцінювання проекту, яке виконується персоналом, не пов´язаним безпосередньо з його розробленням. Аналіз проекту може здійснюватися у формі консультацій чи надання допомоги відділу, що займається проектуванням, або у вигляді офіційної оцінки проекту для з´ясування відповідності його всім вимогам замовника.

На етапі розроблення продукції проводять декілька аналізів проекту. Перший з них є за своїм характером консультаційним. Результати такого аналізу подаються у формі рекомендацій і конструктивних пропозицій. Відповідальність за застосування та вибір рішень проблем, які виявлено під час аналізу, залишається за розробником. Мета аналізу — ідентифікувати якомога раніше, ще на стадії розроблення, тих факторів, які можуть створити ризик відхилення від необхідного рівня якості кінцевого виробу.

При остаточному аналізі проекту до групи його аналізу можуть входити спеціалісти служб маркетингу, виробництва і якості, які мають достатню кваліфікацію для подачі зауважень щодо проекту.

В аналізі проекту мають бути висловлені необхідні міркування з таких питань:

чи відповідає проект усім вимогам;

чи враховано міркування безпеки;

чи відповідає проект експлуатаційним вимогам (надійності, ремонтопридатності тощо);

чи відібрано відповідні призначенню матеріали;

чи забезпечено сумісність матеріалів і компонентів;

чи відповідає проект усім умовам експлуатації виробу та умовам довкілля;

чи забезпечено вимогу взаємозамінності матеріалів і компонентів виробу;

чи відповідає пакування вимогам виробу та чи прийнятне воно для замовника;

чи можуть бути виконаними матеріально-технічне постачання, виробництво, контроль та випробування;

чи можуть встановлені допуски і рівень експлуатаційних показників підтримуватися постійно;

чи опробовано програмне забезпечення (у випадках застосування для підрахунків, моделювання або аналізів у межах проекту комп´ютерних засобів);

чи перевірено на відповідність вхідні та вихідні дані такого програмного забезпечення?

Всі спостереження групи аналізу проекту мають обговорюватися з розробником, і, у разі розходжень, обидва погляди включають у звіт для подання керівництву.

Оцінювання зразка має здійснюватись відповідно до програми робіт з оцінювання, в якій мають бути викладені аспекти, що підлягають вивченню, та специфічні елементи, щодо яких необхідно мати інформацію. Рекомендовано, щоб координація виконання програми робіт з оцінювання виконувалась особою, яка не є розробником. Як правило, ці обов´язки покладають на керівника служби якості. Представники різних служб можуть брати участь у виконанні програми робіт з оцінювання.

Оцінювання може призвести до необхідності внесення змін до проекту. Після внесення ці зміни та пов´язані з ними характеристики знову підлягають оцінюванню для необхідності забезпечення гарантії того, що недоліки усунуто. Цей процес коригування проекту і оцінювання має продовжуватись доти, доки не буде розроблено проект, який буде задовольняти вимоги.

Процедура альтернативного розрахунку може полягати або у повному перерахунку, або у скорочених перерахунках, які стосуються критичних компонентів чи систем. Метою є перевірка правильності даних, визначених у проекті. Цей метод перевірки відповідності проекту вимогам сам по собі не дає повної гарантії того, що проект відповідає вимогам замовника. Однак він може служити для додаткової перевірки проекту, особливо у випадках, коли повномасштабне випробування характеристик виробу потребує значного використання часу або великих витрат.

Іноді проект може порівнюватися з проектом одного з уже перевірених на практиці виробів постачальника або з проектами інших виробів, які працюють на ринку. При виконанні таких порівнянь будь-які відхилення від проекту існуючих виробів та їхній вплив на проект у цілому мають бути ретельно вивчені.

Затвердження проекту необхідне для підтвердження відповідності продукції потребам чи вимогам споживача. Воно повинно проводитись після перевірки його проекту, що дала позитивний результат.

Проект, запущений у виробництво, може вимагати модифікації з таких причин:

недоліки, пропуски (наприклад, допущені при розробленні креслень, розрахунків тощо);

складність виготовлення у процесі масового виробництва;

неможливість отримання деяких сировинних матеріалів;

запит на внесення змін із боку замовника чи субпідрядника;

необхідність удосконалення експлуатаційних характеристик;

зміни вимог щодо безпеки, чинних норм і правил;

зміни у технологічному процесі.

Будь-які запити на зміну у проекті мають реєструватись. Повинні існувати документовані методики розгляду та аналізу запропонованих змін, їхнього впливу на проект і на функції виробництва, контролю та маркетингу. Тому службам, які відповідають за ці функції, потрібно надати можливість викладу своїх міркувань щодо запропонованих змін. Значні зміни можуть вимагати повторної перевірки проекту. Зміни до проекту затверджуються уповноваженою особою. Необхідно розробити порядок повідомлення про затверджені зміни всіх служб та відділів, які мають до цього відношення, а також методику внесення змін у документацію, за яку відповідають ці служби та відділи.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Банківський менеджмент
Менеджмент гостиниц и ресторанов
ПОДАТКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
Менеджмент якості
Маркетинг
Організація праці менеджера
Основи менеджменту
Культура ділового спілкування менеджера