Електронна бібліотекапідручники


Менеджмент якості

3.4.1. Порядок впровадження стандартів


Впровадження стандарту має бути закінчено до дати набуття ним чинності. Стандарт вважається впровадженим на підприємстві (організації), якщо встановлені ним вимоги додержуються відповідно до його сфери дії і забезпечується стабільність якості виготовлення продукції.

За погодженням з основним споживачем (замовником), допускається дострокове введення стандарту в дію.

Впровадження стандарту здійснюється відповідно до плану основних організаційно-технічних заходів. Залежно від виду стандарту цей план передбачає:

перегляд, внесення змін або відміну чинних і розробку нових нормативних документів, що пов´язані зі змістом впроваджуваного стандарту;

розробку нової технічної документації та внесення змін у чинну документацію;

забезпечення підприємств необхідною сировиною, матеріалами, напівфабрикатами і комплектувальними виробами, також устаткуванням, приладами, інструментами, необхідними для випуску нової продукції;

змінення технологічних процесів, режимів роботи, автоматизацію і механізацію виробничих процесів, підвищення точності виготовлення продукції;

реконструкцію, розширення, будівництво нових виробничих потужностей і організацію спеціалізованих виробництв;

підвищення кваліфікації, підготовку кадрів та інші заходи, необхідні для впровадження стандарту.

Завершення робіт із впровадження стандарту оформлюється актом, який затверджує керівник (заступник) підприємства (організації). В роботі комісії беруть участь представники підприємства, яке впроваджує стандарт і представник основного споживача продукції.

Згідно з декретом Кабінету Міністрів України за впровадженням і додержанням стандартів здійснюється державний нагляд.

Державний нагляд — це діяльність спеціально уповноважених органів державної виконавчої влади, спрямована на контроль за додержанням суб´єктами підприємницької діяльності (підприємцями) стандартів, норм і правил при виробництві та випуску продукції (виконанні робіт, наданні послуг) з метою забезпечення інтересів суспільства і споживачів, їх належної якості, безпечної для життя, здоров´я, майна людей і навколишнього середовища.

Державний нагляд здійснює Держспоживстандарт України, його територіальні органи, а також інші, спеціально уповноважені на те органи.

Об´єктами державного нагляду є:

продукція виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, продукція тваринництва та рослинництва, продукти харчування, в т. ч. продукція, що пройшла сертифікацію, — на відповідність стандартам, нормам і правилам;

продукція імпортна — на відповідність чинним в Україні стандартам, нормам і правилам стосовно безпеки життя, здоров´я й майна людей і навколишнього середовища;

продукція експортна — на відповідність стандартам, нормам, правилам або окремим вимогам, обумовленим договором (контрактом);

атестовані виробництва — на відповідність установленим вимогам щодо сертифікації продукції.

Державний нагляд здійснюється за планами органів державного нагляду або за зверненням громадян у формі перевірки дотримання:

стандартів, норм і правил при розробці, виробництві, випуску, зберіганні, транспортуванні, використанні, експлуатації, реалізації та утилізації продукції, за винятком стадії реалізації товарів у сфері торгівлі, випуску і реалізації продукції на підприємствах громадського харчування та надання послуг громадянам як споживачам шляхом проведення періодичних або постійних перевірок через вибірковий або суцільний контроль;

стабільності якості сертифікованої продукції і правил проведення їх випробовувань.

Державний нагляд на конкретному підприємстві починається з того, що:

вивчаються акти і пропозиції за результатами попередньої перевірки;

перевіряється забезпеченість підприємства необхідною технічною документацією (стандарти, креслення, карти технологічного процесу);

відбуваються ознайомлення з методами і засобами контролю технологічного процесу та перевірка їх відповідності чинним стандартам;

аналізуються рекламації на продукцію, яка перевіряється;

перевіряється наявність служби стандартизації, її підлеглість і укомплектованість.

Контроль якості продукції та її відповідність вимогам стандартів проводять у такому порядку:

відбираються контрольні вироби з числа тих, що були прийняті відділом технічного контролю;

проводять випробовування відібраних виробів за всіма показниками згідно з чинними стандартами;

в цехах перевіряється дортимання режимів технологічних процесів, стан засобів вимірювання, робота відділу технічного контролю;

перевіряється додержання стандартів на матеріали і комплектувальні напівфабрикати, одержані від суміжників.

При контролі терміну впровадження стандарту перевіряється:

наявність наказу міністерства чи відомства, а також наказу на підприємстві про впровадження стандарту;

наявність плану організаційно-технічних заходів із впровадження стандарту і його виконання;

забезпеченість підприємства необхідною сировиною, обладнанням, оснасткою, інструментом, технічною документацією для впровадження стандарту в дію;

з яких показників стандарту при впровадженні допущено відхилення;

якщо стандарт не впроваджується, то які на це причини.

За результатами контролю складається акт з висновками і пропозиціями.

При порушенні вимог стандартів органи державного нагляду:

дають вказівку на усунення виявлених недоліків;

забороняють відвантаження недоброякісної продукції;

в необхідних випадках ставлять питання про притягнення до адміністративної і судової відповідальності осіб, винних у випуску недоброякісної продукції.

Поряд із проведенням державного нагляду проводиться і відомчий нагляд за впровадженням і дотриманням стандартів, норм, правил. Завдання його аналогічні завданням державного нагляду.

3.4.2. Техніко-економічна ефективність стандартизації

Стандартизація є невід´ємною часткою робіт зі створення нової техніки і характеризується в цілому високою економічною ефективністю. Остання визначається тим, що стандартизація дозволяє:

привести показники якості продукції у відповідність до досягнень науки і техніки;

комплексно ув´язати властивості сировини, матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції;

скоротити терміни, трудомісткість розробки і освоєння виробництва нових видів продукції;

впорядкувати системи документації;

підвищити рівень спеціалізації виробництва;

здійснити нагляд за впровадженням і дотриманням стандартів у народному господарстві.

Економічна ефективність стандартизації може бути визначена в масштабі держави, галузі виробництва або окремого підприємства. Для цього виконують спеціальні економічні розрахунки, які проводяться: при включенні до плану робіт зі стандартизації конкретної теми, пов´язаної з розробкою стандартів; при поданні проектів стандартів на затвердження; після впровадження стандартів. Розрахунки проводяться відповідно до діючих нормативних документів.

Економічний ефект від стандартизації становить виражену в грошових чи натуральних показниках економію живої і матеріалізованої праці в суспільному виробництві в результаті впровадження стандарту з урахуванням необхідних затрат. Визначається він на основі тих же принципів, що й економічний ефект науково-технічного прогресу, складовою якого є стандартизація.

Проведення робіт зі стандартизації, особливо розробка і впровадження державних стандартів, має економічні, технічні та соціальні наслідки для держави, при цьому вони можуть бути в різних сферах дуже суперечливі. Якщо впровадження стандарту створює економічний ефект у виробництві і експлуатації стандартизованої продукції, то впровадження його завжди доцільне. Але дуже часто випуск стандартизованої продукції більш високої якості вимагає від промисловості великих затрат, що підвищує собівартість її виготовлення. Водночас в експлуатації така продукція дуже вигідна, оскільки має підвищені споживчі властивості. У цьому випадку необхідно встановити, наскільки результати перевищують сумарні затрати і зробити висновки про доцільність впровадження стандартів не з вузьковідомчих позицій, а з позицій держави в цілому.

При проведенні робіт зі стандартизації критерії економічної ефективності мають бути основними, що визначають напрямок цих робіт і рівень показників, які закладаються у стандарти. Тому визначення величини економічного ефекту має проводитися, починаючи з початкової стадії, супроводжувати весь процес розробки стандарту з метою вибору і встановлення оптимального рівня стандартизованих показників.

Вже при розробці планів і програм стандартизації за укрупненими показниками визначається величина очікуваного економічного ефекту, який уточнюється при складанні технічного завдання на розробку кожного конкретного стандарту. У процесі роботи зі створення стандарту проведення техніко-економічних розрахунків служить меті вибору оптимального варіанта вирішення завдань стандартизації.

Розроблений стандарт подається на розгляд і затвердження з уточненим техніко-економічним розрахунком ефективності, який потрібен для прийняття рішення про його затвердження і впровадження на основі значення очікуваного економічного ефекту. Після впровадження стандарту на основі даних про фактичні результати, отримані у сфері проектування, виробництва й експлуатації об´єктів стандартизації, може бути розраховане значення фактичного економічного ефекту з метою аналізу змінення економічних показників у результаті проведення робіт зі стандартизації.

Водночас порядок, що встановлює необхідність проведення техніко-економічних розрахунків, допускає і ряд винятків із загального правила. З урахуванням різноманітності об´єктів стандартизації не завжди є можливим і доцільним визначати економічну ефективність.

Це стосується:

стандартів, у яких техніко-економічні показники залишились без змін порівняно з базовими;

стандартів, що встановлюють підвищені норми для органолептичних властивостей продукції;

загальнотехнічних та організаційно-методичних стандартів, що направлені на встановлення порядку проведення робіт (інструкції, положення, правила і норми виробничо-технічного призначення, документація у сфері управління виробництвом, техніко-економічна інформація); стандартів на терміни, визначення, класифікацію, позначення. Для названих стандартів дають якісні характеристики їх доцільності та затрати на їх розробку і впровадження.

Стимулювання працівників підприємств, проектно-конструкторських і науково-дослідних організацій, міністерств і відомств за своєчасну та якісну розробку і впровадження стандартів проводиться згідно з положенням про преміювання за створення й освоєння нової техніки.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Банківський менеджмент
Менеджмент гостиниц и ресторанов
ПОДАТКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
Менеджмент якості
Маркетинг
Організація праці менеджера
Основи менеджменту
Культура ділового спілкування менеджера