Основні напрямки діяльності України у сфері якості визначені в посланні Президента Верховній Раді "Україна в XXI столітті. Задачі соціально-економічного розвитку на 2004 р." Отже: "...Основним завданням є забезпечення постійного економічного зростання шляхом підвищення якості і конкурентоспроможності продукції".

В Україні вирішенням проблем якості займаються як державні органи, так і громадські організації.

Активну позицію серед державних органів займає колишній Держстандарт України*, позиція якого стосовно необхідності вирішення проблем якості така: "Формування розуміння в суспільстві необхідності впровадження передових методів управління якістю має стати ключовою складовою економічної політики нашої держави". Держспоживстандарт у своїй роботі співпрацює у сфері якості з міжнародними, європейськими та національними організаціями багатьох країн світу.

В результаті плідної співпраці Держспоживстандарту з міжнародною організацією зі стандартизації ISO міжнародні стандарти ISO 9000 та ISO 14000 в Україні прийняті як національні.

Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова "Про заходи щодо наступного впровадження в Україні вимог директив Європейського Союзу, санітарних, екологічних, ветеринарних, фітосанітарних норм та міжнародних і європейських стандартів" № 244 від 19.03.97 р.

Ця постанова з метою прискорення вступу України до світової організації торгівлі (WTO), реалізації положень Угоди "Про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Союзом", підвищення якості і конкурентоспроможності української продукції передбачала здійснення таких заходів:

забезпечення в 1997—1998 pp. підготовки законодавчих та інших нормативних актів для поетапного впровадження в Україні вимог директив Європейського Союзу, санітарних норм, міжнародних і європейських стандартів;

організацію протягом 1998—2000 pp. роботи з реалізації галузевих програм впровадження в Україні стандартів для конкурентоспроможної продукції, гармонізованих з міжнародними та європейськими стандартами.

За поданням Держспоживстандарту Указом Президента України № 942/97 від 02.09.97 р. була створена Національна рада з питань якості, до складу якої увійшли керівники міністерств і відомств, Національної академії наук, Українського союзу промисловців і підприємців та представники громадських організацій.

Восени 2000 р. уряд України схвалив план дій зі вступу в COT, який містить в основному заходи, спрямовані на гармонізацію законодавства з нормами WTO.

Не зважаючи на те, що не всі вимоги WTO підходять для України (відкриття вітчизняного ринку для зарубіжних товарів призведе до більш жорсткої боротьби з конкурентами як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках), вона уникне дискримінації у сфері торгівлі і отримає режим найбільшого сприяння, що дозволить їй вийти на світові ринки. Хоча деякі вітчизняні експерти сумніваються в тому, що відкриття вітчизняного ринку надасть країні економічну вигоду, тому що західні товари більш конкурентоспроможні, але шлях до WTO є магістральним, і практично всі країни прагнуть приєднатись до світової структури для того, щоб не зазнавати торговельної дискримінації зі сторони країн — членів WTO.

У цю організацію не поспішають вступати держави, які мають малу частку в зовнішній торгівлі. Україна до них не належить і може потрапити в становище "торговельного аутсайдера", тоді з часом вона зможе торгувати тільки з тими, хто не охоплений правилами WTO, а коло таких держав з кожним роком звужується (їх залишилось не більше 60).

Україна — рекордсмен щодо тривалості проведення переговорів з WTO (7 років). Пройшло 7 засідань робочої групи країн — членів WTO, яка вказала на позитивні зрушення в нашій економіці і законодавчій сфері. Сторони повинні узгодити тарифи на промислові та сільськогосподарські товари, митні збори.

Уряд України вважав, що вона могла вступити в WTO уже у 2001 р. Західні експерти так не вважали, зазначаючи, що це, можливо, станеться через 2—З роки. Можливо, це на краще, що уряд поступово бере на себе зобов´язання, які висуває WTO, а також готує тверду базу для українських виробників, яким через рік-два прийдеться вступити в жорстку боротьбу як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Вийшов Указ Президента України "Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції" № 113/2001 від 23.02.2001 p., в якому з метою підвищення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції, забезпечення захисту інтересів споживачів, сприяння входженню України в європейський та світовий економічний простір Кабінету Міністрів України було доручено підготувати та винести на розгляд Верховної Ради України законопроект про засади державної політики у сфері управління якістю продукції, розробити та затвердити заходи щодо впровадження систем управління якістю на підприємствах, передбачивши зокрема:

розроблення проектів нормативно-правових актів щодо державної підтримки впровадження систем управління якістю на підприємствах;

завершення перегляду та затвердження основоположних стандартів національної системи стандартизації з урахуванням вимог міжнародної та європейської систем стандартизації та сертифікації;

здійснення державної підтримки впровадження систем управління якістю на підприємствах відповідно до стандартів ISO 9000, що охоплюють системи забезпечення якості, та ISO 14000, що охоплюють сферу управління довкіллям;

організацію та проведення постійного моніторингу впровадження систем управління якістю на підприємствах;

інформаційне забезпечення підприємств у інтересах управління якістю;

забезпечення підготовки та підвищення кваліфікації фахівців з управління якістю та розроблення відповідних навчальних програм;

утворення Українського інституту якості та розгалуженої мережі методичних і консультаційних центрів, розвитку фундаментальних та прикладних досліджень у сфері управління якістю;

узгодження і популяризацію через засоби масової інформації та міжнародну інформаційну мережу Internet вітчизняного і світового досвіду впровадження систем управління якістю, організацію та проведення науково-практичних конференцій та семінарів, галузевих та регіональних виставок продукції;

проведення в Україні щороку Європейського тижня якості та конкурсу "100 кращих товариств України".

Кабінету Міністрів доручено також:

забезпечити участь України в роботі Європейських та міжнародних організацій з управління якістю;

розглянути питання щодо заснування щорічних премій у сфері управління якістю та в разі потреби забезпечити прийняття відповідних рішень.

На Держспоживстандарт України покладено здійснення міжгалузевої координації та функціонального регулювання з питань управління якістю.

Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям було доручено розробити і забезпечити реалізацію відповідно галузевих, регіональних програм впровадження системи управління якістю на підприємствах.

На виконання Указу Президента України від 23.02.2001 р. та Постанови Кабінету Міністрів України № 800 від 11.07.2001 р. Наказом Держспоживстандарту України № 382 від 07.08.2001 р. було створено Український інститут якості (УІЯ). Основними напрямками його діяльності є:

методична підтримка та моніторинг розроблення і впровадження систем управління якістю й навколишнім середовищем;

розроблення систем управління якістю та навколишнім середовищем;

підвищення кваліфікації персоналу у сфері управління якістю та навколишнім середовищем;

проведення конкурсів з якості продукції;

впровадження концепції загального управління якістю (ТQМ) та інших сучасних методів управління якістю;

атестація виробництва;

співробітництво з міжнародними та регіональними організаціями у сфері управління якістю;

сертифікація систем якості, персоналу;

стандартизація у сфері систем якості та навколишнього середовища і в ряді інших сфер;

інформаційне забезпечення у сфері систем якості та навколишнього середовища.

За півроку своєї діяльності УІЯ акредитовано як орган з проведення сертифікації систем якості. Він здійснює навчання внутрішніх аудиторів для систем якості, виконує науково-дослідні роботи з сертифікації систем якості, використання інформаційних технологій у сфері якості і розробляє проект національного стандарту з системи забезпечення безпеки продуктів харчування (НАССР).

Інститут розробив нормативну базу і оголосив у грудні 2001 р. перший державний Всеукраїнський конкурс з якості, на який за станом на 20 травня 2002 р. було подано 426 заявок. Для оцінювання поданих на конкурс матеріалів була розроблена на базі Європейського фонду управління якістю (ЕFQМ) національна модель, що складається з 9 критеріїв, 32 підкритеріїв та понад 300 питань, які дають змогу кількісно оцінити всі аспекти діяльності організації. При цьому фактори сприяння оцінюються 550 балами, а результати — 450 балами.

З метою створення законодавчої бази реформування системи сертифікації і акредитації Держспоживстандартом було розроблено і прийнято Верховною Радою 17 травня 2001 р. три закони:

про стандартизацію;

про підтвердження відповідності;

про акредитацію органів з оцінки відповідності.

Розроблення нового Закону України "Про стандартизацію" викликане тим, що на сьогодні в Україні працюють три системи стандартизації: Державні стандарти України (ДСТУ), ГОСТи, які ми одержали у спадок від колишнього союзу (їх понад 19 тис.), 50 тис. галузевих стандартів, численні технічні норми і зовсім мало, приблизно 700, технічних умов, гармонізованих з європейськими нормами. Україна далі не може впроваджувати систему стандартизації, яка одночасно буде спиратися на європейські норми, ГОСТи і національні стандарти. В основу національних стандартів мають бути покладені європейські норми, яких на сьогодні налічується 8000, і в розробці перебувають ще 5000. Для того, щоб наша система кореспондувалася з системою європейських країн, необхідно гармонізувати 80 %, тобто 6,4 тис. стандартів.

На засіданні Ради українсько-європейського союзу було прийнято рішення і підготовлено проект Указу про те, що уряд буде щорічно розробляти програми з імплементації європейських директив і гармонізації стандартів.

Закон України "Про підтвердження відповідності" передбачає модульний підхід до сертифікації продукції, надає можливість виробникам, постачальникам самостійно вибирати підтвердження відповідності продукції вимогам безпеки або шляхом декларування, або шляхом сертифікації третьою стороною, тобто одержанням сертифіката.

Технічна координація цієї роботи покладена на Держспоживстандарт. Технічні регламенти по суті будуть повторювати європейські директиви і їх розробка буде покладена на відповідні галузеві міністерства. Це допоможе нам впровадити європейські норми, європейську практику і таким чином стане основою для укладання угоди про взаємне визначення результатів сертифікації, що у свою чергу буде сприяти підвищенню конкурентоспроможності продукції та зниженню її собівартості.

Закон України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" передбачає створення незалежного національного агентства з акредитації, неприбуткової організації, яка буде діяти на принципах госпрозрахунку і представляти національний орган із сертифікації. До її складу будуть входити, крім агентства, Рада з акредитації, апеляційна комісія, технічні комітети, які будуть виконувати всю роботу, пов´язану з акредитацією калібрувальних і випробувальних лабораторій, органів із сертифікації товарів, продукції, систем якості, систем управління навколишнім середовищем тощо.

Всі три закони готувалися за участю європейських експертів, що сприятиме визнанню їх європейськими структурами і полегшить вступ України до європейської асоціації акредитації.

Докладніше положення цих Законів будуть розглянуті в наступних розділах.