Електронна бібліотекапідручники


Маркетинг

4.3. Організаційні аспекти розробки нових товарів та послуг


Як уже зазначалось, головною та невід´ємною умовою успішної діяльності підприємств є розробка нових товарів, що користуються високим попитом на ринку. Немає потреби доводити, що для здійснення розробки таких товарів необхідні спеціалісти, які ефективно виконують цю роботу: конструктори, технологи, дизайнери тощо. Проте професійній підготовці кадрів такого профілю в умовах адміністративно-командної економіки не надавалось відповідного значення. Існуюча система економічного стимулювання навіть у наші дні не слугує каталізатором зростання професійної майстерності розробників нових товарів, а звідси і низький рівень якісних параметрів та властивостей товарів, нездатність складати конкуренцію товарам-аналогам на світовому ринку.

Виведення економіки з кризового стану, обов´язковою умовою якого є розвиток маркетингової діяльності, вимагає докорінних перетворень у процесі управління процедурою створення нових товарів. Передбачається перебудова служб розробки нових товарів та надання їм нового змісту, що грунтується на передовій науковій думці, сучасних технологіях та естетиці. Розглянемо деякі ключові моменти досвіду створення та функціонування таких служб за кордоном.

Служба розробки нових товарів і послуг у масштабах всього підприємства. «Доля компанії визначається товаром» — цю думку, що висловив один з американських бізнесменів, поділяє більшість в комерційному світі. Те, що важливе значення розробки нових товарів усвідомлюють всі працівники — від керуючих до рядових робітників включно, — має вирішальне значення для ефективного функціонування служби, яка веде цю роботу, а отже, для створення привабливості виробів. Так, дотримуючись загальної тенденції раціоналізації структури управління, компанія «Ніссан Сейко» (виробництво сталі) з 1991 р. організувала комітет з розробки нових товарів на чолі з президентом компанії. До його складу, окрім президента, входять адміністратори, керівники збутових, виробничих, адміністративних та інших відділів, а також представники цих відділів. Комітет проводить засідання раз на 3 міс. На засіданнях обговорюються питання перспективності тих чи інших пропозицій, планів розробки нових видів продуктів. Якщо план затверджується, комітет негайно приступає до оперативно-господарської діяльності.

Таким чином, створення особливої служби, що діє при президентові компанії, у противагу старій структурі управління, яка не сприяла скороченню термінів від появи нової ідеї до втілення її у виробництво, дає змогу більш ефективно оновляти асортимент товарів.

Персональний склад служби розробки нових товарів. Часто кажуть, що характер організації створюється працюючими у ній людьми. Те саме можна сказати і про службу розробки. Головною фігурою тут повинен бути безпосередній виконавець — розробник. Саме від його здібностей залежить успішне функціонування самої служби.

Комплексний характер питань розробки нових товарів передбачає необхідність мобілізувати спеціалістів різного профілю: дослідників, які здатні надавати оригінальні ідеї з виробництва нових видів продукції; людей зі схильностями до інноваційної роботи прикладного характеру, практично втілюючих ці ідеї у вигляді товару.

Крім того, «потрібними людьми» є високоерудовані працівники з широким кругозором, різні експерти.

Одним словом, діяльність служби розробки зводиться до об´єднання здібностей різних категорій працівників. Це вимагає, щоб до її складу входили кращі з кращих спеціалістів підприємства.

Відхід від принципу «примата технології». Розробка нового товару — це в кінцевому рахунку робота по створенню виробу, що користується великим попитом. Потрібно проводити чітку межу між поняттями «розробка товару» та «розробка технологій». Про неможливість ототожнювання цих понять говорить той факт, що продукція, яка розроблена на основі навіть самої передової технології, не завжди має успіх на ринку.

Причини бувають різними, але головною з них, як правило, виявляється те, що такого типу підприємство у своїй діяльності спирається виключно на технологію.

Лише висока технологія далеко не завжди може забезпечити продаж цієї продукції. В даний час у розвинутих країнах світу чітко проглядається зростаючий вплив тактичних заходів по раціоналізації збутових каналів та стимулюванню збуту. За таких обставин підприємці змушені змістити центр тяжіння в господарській діяльності в бік ефективності торгової політики.

Створення єдиної виробничо-торгової системи. Запровадження єдиної виробничо-торгової системи може розглядатися як вирішальна ланка в роботі з реалізації товарів. Сутність даної системи зводиться до збільшення об´єму реалізації за рахунок обмеженого поєднання збуту та виробництва. Торгівля та виробництво, як відомо, традиційно розглядались як дві різні сфери діяльності підприємства, підпорядковані різним органам, відомствам, міністерствам. Проте нині, з посиленням конкурентної боротьби та складністю досягнення поставлених завдань, виникла потреба створення більш потужної системи управління. Вказана мета може бути досягнута тільки шляхом об´єднання виробничих та торгових органів. Це знайшло відображення у створенні мережі фірмових магазинів промислових підприємств. Оскільки зв´язки виробництва та торгівлі неоднакові у різних галузях, то й управління, звісно, набуває різних конкретних форм. Найбільш актуальною є така організація управління, коли фірма несе відповідальність за всі процеси реалізації товарів, починаючи з його випуску та закінчуючи продажами.

Ідея «найбільш потужної системи» отримала яскраве втілення в управлінській системі універсальної електромашинобудівної компанії «Дженерал Електрик» (США). Кожне її підприємство має службу, що охоплює всю роботу з реалізації товарів у послідовності: планування — розробка нового товару — виробництво — збут — контроль за запасами. Ця служба дає змогу одним і тим самим працівникам займатися організацією виробництва і торгівлею на ринку одночасно. Хоча подібна система за надійністю не має рівних собі у світі, проте особливості кожної компанії, напевне, не завжди дають змогу впровадити цю систему в практику. Слід відзначити, що компанії вже не можуть обходитись без створення такої служби, в рамках якої працівники, які займаються організацією виробництва, велику увагу приділяють організації ринку, а працівники, що займаються організацією ринку, — організації виробництва.

 



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Банківський менеджмент
Менеджмент гостиниц и ресторанов
ПОДАТКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
Менеджмент якості
Маркетинг
Організація праці менеджера
Основи менеджменту
Культура ділового спілкування менеджера