Ячать хлипкі,

Хрипкі скрипки Листопада... їх тужний хлип

У серця глиб Просто пада.

Від їх плачу Я весь тремчу

І ридаю, Як дні ясні, Немов у сні, Пригадаю.

Кудись іду У даль бліду,

З гір в долину, Мов жовклий лист Під вітру свист —

В безвість лину. Переклад з французької М. Лукаша

Осіння пісня

Неголосні Млосні пісні

Струн осінніх Серце тобі Топлять в журбі, В голосіннях.

Блідну, коли Чую з імли —

Б´є годинник: Линуть думки В давні роки

Мрій дитинних.

Вийду надвір — Вихровий вир

В полі млистім Крутить, жене, Носить мене

З жовклим листям. Переклад з французької Г. Кочура

Щаслива година

Червоний місяць встав із-за кущів;
Туман, як дим, понад лугами плине,
Танцюючи; лунає крик жабиний
З гущавини тремтячих комишів.

Латаття квіти на ніч закриває;
Тополі височіють вдалині,
Мов привиди високі, неясні;
Мигтять, як іскри, світлячки у гаї.

Безшумні сови з лісових узбіч
На круглих і тяжких злітають крилах;
Непевне сяйво в небесах стемнілих;
Венера біла сходить,— це вже ніч.

Переклад з французької М. Рильського

Вечірня зоря

Червоний місяць звівсь над ожеред,
На сонний луг лягла хвиляста мряка,
У березі самотня жаба кряка,
Й шепочеться із вітром очерет.

Мак водяний згортається поволі,
Непевно бовваніють вдалині
Стрункі тополі; цятки світляні
Блудних вогнів мигтять на видноколі;

З дупла свого, збудившись, виліз сич
І полетів беззвучно й тяжко крило;
В зеніті якось тихо зазоріло.
Венера біла сходить — це вже ніч.

Переклад з французької М. Лукаша