Безкоштовна бібліотека підручників

Загрузка...


Податкове право

§ 5. Збір на обов´язкове соціальне страхування


Збір на обов´язкове соціальне страхування є одним з видів обов´язкових платежів, особливість якого передусім в тому, що його поняття охоплює такі види платежів:

1) збір на обов´язкове соціальне страхування у зв´язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, зумовленими народженням і похованням;

2) збір на обов´язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

3) збір на обов´язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності.

Зазначимо, що раніше механізм справляння цих зборів було закріплено у Законі України «Про збір на обов´язкове соціальне страхування» та Порядку справляння збору на обов´язкове соціальне страхування на випадок безробіття, затвердженому наказом Міністерства праці і соціальної політики України, які втратили силу в зв´язку з прийняттям 11 січня 2001 року Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов´язкового державного соціального страхування».

Платниками зборів на обов´язкове соціальне страхування є:

1) суб´єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, а також фізичні особи — суб´єкти підприємницької діяльності, що використовують працю найманих робітників;

2) філії, відділення й інші відособлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на інший території територіальної громади, ніж платник зборів;

3) фізичні особи — суб´єкти підприємницької діяльності, що не використовують працю найманих робітників, а також адвокати, приватні нотаріуси;

4) фізичні особи, що працюють на умовах трудового договору (контракту), і фізичні особи, що виконують роботи (послуги) відповідно до цивільно-правових договорів;

Отже, при визначенні платників цих зборів необхідно виділяти дві категорії суб´єктів.

1. Роботодавці, до яких належать підприємства, установи, організації і фізичні особи, що використовують найману працю, а саме:

а) суб´єкти підприємницької діяльності незалежно від формвласності та господарювання, виду діяльності і галузевої належності і їх відособлені підрозділи;

б) установи й організації, що утримуються за рахунок державного чи місцевого бюджетів;

в) приватні (приватно-арендні) сільськогосподарські підприємства, селянські (фермерські) господарства, господарчі товариства, сільськогосподарські кооперативи й інші суб´єкти господарювання, незалежно від форм власності, що займаютьсясільськогосподарською діяльністю;

г) профспілкові, релігійні, благодійні й інші неприбутковіорганізації, об´єднання громадян, громадські організації і суспільства, що утримуються за рахунок членських внесків (садово-городні, гаражні кооперативи тощо);

ґ) фізичні особи, у тому числі суб´єкти підприємницької діяльності;

д) розташовані в Україні іноземні підприємства, установи,організації (у тому числі міжнародні), філії чи представництва, що використовують працю найманих робітників, якщо іншене передбачено міжнародними договорами України, згода наобов´язковість яких дана Верховною Радою України.

2. Наймані робітники, тобто фізичні особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі і організації чи у фізичної особи.

Об´єктом оподаткування є сума оплати праці, що включає основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що підлягають оподаткуванню з громадян.

Не є об´єктом оподаткування збором на обов´язкове соціальне страхування згідно з п. 2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок із громадян» ті суми виплат, що зазначені в п. 1 ст. 5 цього Декрету. У пункті 2 ст. 5 Декрету визначено, що суми виплат, які не включаються до складу сукупного оподатковуваного податком доходу, також не враховуються при визначенні бази обкладання податками і зборами, що нараховуються на фонд оплати праці. Суми, що не включаються до об´єкту для обчислення збору на обов´язкове соціальне страхування, зазначені також у ст. 2 цього нормативного акту. До них належать інші витрати, що не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, перелік яких установлює Кабінет Міністрів України.

Механізм обчислення цього виду збору такий самий, як і механізм обчислення збору на державне пенсійне страхування. Сума збору, що перераховується, складається з двох частин:

1) збір, обумовлений виходячи з нарахованих виплат з оплати праці;

2) збір, утримуваний із заробітної плати працівника при їївиплаті.

Збір на обов´язкове соціальне страхування сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банку на оплату праці.

Строки сплати — одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці. Якщо немає необхідних коштів на рахунку підприємства з виплати заробітної плати, то перерахування збору провадиться у пропорційних сумах до виплачуваної заробітної плати. Якщо громадяни-підприємці використовують спосіб оподаткування шляхом придбання фіксованого патенту (при сплаті якого не потрібно ведення обліку і надання звітності), то у вартість сплаченого фіксованого податку входить і сума збору на обов´язкове соціальне страхування. Порядок сплати збору для громадян-підприємців дещо відрізняється від порядку, встановленого для інших груп платників. Збір розраховується і сплачується не щомісяця, а щокварталу, виходячи з фактично отриманого доходу за звітний період, не пізніше 20 числа першого місяця кварталу, наступного за звітним.

Збір на обов´язкове соціальне страхування в зв´язку з тимчасовою втратою працездатності

Цей вид збору на обов´язкове соціальне страхування справляється на підставі Закону України від 18 січня 2001 р. «Про загальнообов´язкове державне соціальне страхування в зв´язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням і похованням»1.

Встановлено такі розміри цього платежу:

1) для роботодавців — 2,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих робітників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Закону України «Про оплату праці», і підлягають оподаткуванню з громадян;

2) для найманих робітників — від суми оплати праці, що включає основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що підлягають оподаткуванню з громадян:

— 0,25% — для найманих робітників, що мають заробітну плату менше 150 гривень;

— 0,5% — для найманих робітників, що мають заробітну плату більше 150 гривень.

Збір на обов´язкове соціальне страхування на випадок безробіття

Цей вид збору на обов´язкове соціальне страхування справляється відповідно до Закону України від 2 березня 2000 р. «Про загальнообов´язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»1.

Цей платіж сплачується в таких розмірах:

1) для роботодавців — 2,5% суми фактичних витрат на оплату праці найманих робітників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що підлягають оподаткуванню з громадян;

2) для найманих робітників — 0,5% суми оплати праці, що включає основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що підлягають оподаткуванню з громадян.

Збір на обов´язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності

Цей вид соціального збору справляється відповідно до Закону України від 23 вересня 1999 р. «Про загальнообов´язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили утрату працездатності».

Коло платників цього платежу трохи вужче, оскільки такими є лише роботодавці.

Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого належить підприємство. Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ і організацій на загальнообов´язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що затверджує Кабінет Міністрів України.

Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства

Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства введено Законом України від 9 квітня 1999 р. «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмільництва »´. Крім того, Порядок справляння збору і використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства затверджено постановою Кабінету Міністрів України, а форми звіту про суми нарахованих платежів встановлено наказом податкової адміністрації.

Платниками збору є суб´єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності і підпорядкування, що реалізують в оптово-роздрібній торговій мережі алкогольні напої і пиво.

Збір сплачується підприємствами торгівлі.

1. Суб´єкти роздрібної торгівлі платять збір від реалізації алкогольної продукції чи пива, що надійшли безпосередньо від виробника.

2. У разі надходження алкогольної продукції і пива в роздрібну мережу з оптової торгової мережі збір платить оптовик. Необхідно, щоб у товарно-транспортних і платіжних документах сума збору була зазначена окремим рядком.

Крім цього, відповідно до Порядку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 28 березня 2002 p., a цей збір варто сплачувати також і підприємцям, що працюють у мережі громадського харчування.

Об´єктом оподаткування є виторг, отриманий на кожному етапі реалізації алкогольних напоїв і пива.

Ставка збору становить 1% від об´єкта оподаткування. Обчислення суми платежу здійснює платник самостійно, що відображається у відповідному звіті, який подається до податкового органу щомісяця протягом 20 днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду.

Збір сплачується щомісяця протягом 10 днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання звітності. Збір нараховується на всю суму виторгу, включаючи ПДВ.

Цей збір зараховується на спеціальні рахунки Державного казначейства України. 30% цих коштів використовуються на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. Розпорядниками цих коштів є місцеві органи виконавчої влади. Центральний орган виконавчої влади, що здійснює державну політику в сфері виноградарства, садівництва і хмелярства, розпоряджається 70 відсотками коштів від збору. Суми збору, що надходять на спеціальний рахунок Державного казначейства України, розподіляються у співвідношенні: 70% — на розвиток виноградарства, 30% — на розвиток садівництва і хмелярства.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Адміністративне право України: тенденції трансформації в умовах реформування
Конкурентне право України
Дипломатичне представництво: організація і форми роботи
Аграрне право України
Історія держави і права України - Ч.1
Юридична деонтологія
Історія вчень про державу і право
Адміністративне право України
Аграрне право України
Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності)
Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади
Правове регулювання застосування сили працівниками правоохоронних органів
Цивільне право України. Загальна частина
Історія вчень про право і державу
Податкове право