пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Податкове право

§ 2. Виникнення, зміна та припинення податкового обов´язку


Обов´язок зі сплати податку чи збору виникає, змінюється чи припиняється за наявності підстав, установлених податковим законодавством. Важливо враховувати, що в податкових правовідносинах діє розширювальний принцип, принцип дозволеного поводження, тобто такий, що охоплює сукупність дій, прямо запропонованих законодавчими актами про оподаткування. Водночас подібне положення закріплює і певні гарантії,встановлюючи рамки для контролюючих органів: підстави виникнення, зміни і припинення обов´язків платника податків як об´єкта контролю мають встановлювати тільки податкові закони.

Найважливішим питанням при регулюванні правовідносин з приводу сплати податків і зборів є з´ясування моменту, з якого виникає обов´язок сплачувати податок. Нормативні акти, що регулюють порядок внесення цих платежів, пов´язують обов´язок їхньої сплати з настанням обставин, передбачених законами і підзаконними актами. Такою основою, зокрема, може бути наявність об´єкта обкладання при обов´язковому одержанні податкового повідомлення. Повідомлення є юридичним актом індивідуального характеру, що конкретизує зміст правовідносин щодо окремого суб´єкта. С. Д. Ципкін на підставі цього робить висновок, що для виникнення податкових правовідносин необхідна наявність як матеріальних умов, так і особливих актів фінансових органів. У такий спосіб формується складний юридичний факт (фактичний склад), точно зазначений у гіпотезі фінансово-правової норми. Тому, мабуть, недостатньо виділяти як підставу виникнення податкових правовідносин, що випливають винятково із закону.

Виникнення податкових правовідносин пов´язується з виникненням податкового обов´язку — безпосереднього і першочергового обов´язку платника податку зі сплати податку чи збору за наявності певних обставин. Такими обставинами є: 1) можливість віднесення конкретного суб´єкта до платника податку, зумовленого відповідно до чинного законодавства; 2) наявність у платника податку об´єкта оподаткування або здійснення їм діяльності, пов´язаної зі сплатою податку чи збору; 3) наявність нормативно-правового (насамперед законодавчого) регулювання всіх елементів податкового механізму.

Податковий обов´язок пов´язується не тільки з підставами його виникнення, а й чітко визначається конкретними термінами, протягом яких він має бути виконаний. При цьому важливо пам´ятати, що виконання податкового обов´язку є першочерговим стосовно інших обов´язків платника, що визначає зміст усіх інших обов´язків. Виконання податкового обов´язку реалізується сплатою податку. Однак можливі випадки, коли платник не може виконати податковий обов´язок у загальному порядку. У такій ситуації необхідні певні додаткові гарантії, що виділяються у формі способів забезпечення виконання податкового обов´язку. Податковий обов´язок як обов´язок платника податків сплатити необхідну суму податку у встановлений термін за наявності обставин, передбачених податковим законодавством, виникає з кожного виду податку окремо. Існує чотири підстави припинення податкового обов´язку:

1) належне виконання податкового обов´язку;

2) ліквідація юридичної особи—платника податку;

3) смерть фізичної особи—платника податків або визнання її померлою;

4) втрата особою ознак, що визначають його як платника податків.

Припинення податкового обов´язку сплатою податку платником податків відображає загальне положення теорії права про те, що будь-який обов´язок припиняється належним виконанням. Три інші підстави припинення податкового обов´язку фактично пов´язані з відсутністю особи, зобов´язаної сплачувати податки і збори (смерть фізичної особи, ліквідація юридичної особи).

У деяких випадках як підстава припинення податкового обов´язку розглядається скасування податку. Однак навряд чи тут зовсім однозначна ситуація. Дійсно, обов´язок щодо сплати податку припиняється, але тільки стосовно періоду, що випливає за скасуванням податку, а не у відношенні минулого періоду. Адже в кінцевому підсумку й обов´язку зі сплати податку з моменту його скасування не існує.

У встановлених законодавством випадках податковий обов´язок може бути припинений шляхом взаємозаліків з бюджетом шляхом спрямування сум переплат з одного податку в рахунок погашення недоїмки за іншим чи майбутніх платежів за цим самим податком. Проведення подібних заліків може здійснюватися трьома способами:

— загальним порядком — переплачена сума зараховується без заяви платника в погашення недоїмки за його іншими платежами. Податки в цьому разі сплачуються з допомогою податкових органів без участі платників податків, а про зроблений залік податкові органи зобов´язані сповістити платника податків після його здійснення;

— спеціальним порядком — податковий залік встановлюється відповідними законодавчими актами й інструкціями для конкретних податків;

— особливим порядком — податковий облік встановлюється щодо окремих груп підприємств і має тимчасовий характер.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Адміністративне право України: тенденції трансформації в умовах реформування
Конкурентне право України
Дипломатичне представництво: організація і форми роботи
Аграрне право України
Історія держави і права України - Ч.1
Юридична деонтологія
Історія вчень про державу і право
Адміністративне право України
Аграрне право України
Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності)
Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади
Правове регулювання застосування сили працівниками правоохоронних органів
Цивільне право України. Загальна частина
Історія вчень про право і державу
Податкове право