Для визначення параметрів предмета оподаткування, його виміру, обирається яка-небудь фізична характеристика. У разі закріплення цього критерію в законодавстві, його прийнято іменувати масштабом податку. Цілком зрозуміла його практична значущість, бо він є тією сполучною ланкою, завдяки якій податковий процес «приземляє» об´єкт оподаткування і переводить у практичну площину. На встановлення бази оподаткування впливає насамперед масштаб податку.

Одиниця оподаткування — це умовна розрахункова характеристика предмета оподаткування, одиниця виміру, масштаб податку.

На вибір конкретних масштабу й одиниці оподаткування в першу чергу впливають встановлені в ході правозастосовної практики традиції і звичаї. Не останнє місце при цьому посідає і зручність їх застосування. Цілком природним у зв´язку з цим є застосування різними країнами при обкладанні фактично одного і того самого об´єкта податком різних масштабів і одиниць оподаткування.

Доречним буде приклад, коли в Україні при обкладанні податком такого майна, як автомобіль, можуть застосовувати різні масштаби: об´єм циліндрів двигуна (податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів); вартість транспортного засобу (мито). Той самий податок із власників транспортних засобів передбачає три масштаби податку:

— об´єм циліндрів двигуна;

— потужність двигуна;

— довжину транспортного засобу.