пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Політологія: курс лекцій

14.1. Поняття й типологія політичних режимів


Поняття “політичний режим” — одне із загальноприйнятих у сучасній політології. Його застосовують щодо характеристики способів, форм, засобів й методів реалізації політичної влади, оцінювання сутності держави, оскільки в межах однієї форми правління на різних етапах її розвитку політичне життя може суттєво видозмінюватися. Суспільство й держава можуть бути відкритими, закритими, проміжними; демократичними, тоталітарними й авторитарними; воєнізованими, громадянськими і змішаними; клерикальними, теократичними та ін.
Сьогодні немає чіткого визначення поняття "політичного режиму", проте можна виділити ряд основних тлумачень:
- система засобів і методів здійснення політичної влади;
- модель, форма взаємодії державно-владних структур і населення;
- сукупність характерних для певного типу держави політичних відносин, засобів і методів реалізації влади, наявних стосунків між державною владою та суспільством, панівних форм ідеології, соціальних і класових взаємовідносин, стану політичної культури суспільства.
Будь-який політичний режим визначається трьома основними чинниками:
- процедурами і способами організації владних інститутів та безпосереднім здійсненням у влади;
- стилем ухвалення суспільно-політичних рішень;
- відносинами між політичною владою та громадянами.
Окрім цього поняття “політичний режим” охоплює:
– порядок формування представницьких установ;
– становище та умови діяльності політичних партій та громадських організацій;
– правовий статус особистості, права та обов´язки громадян;
– рівень економіко-господарського розвитку;
– порядок функціонування каральних і правоохоронних органів;
– співвідношення й регламентацію дозволеного та забороненого.
Політичний режим залежить від:
– співвідношення політичних сил у суспільному організмі;
– рівня політичної стабільності суспільства;
– встановленої правової системи, її особливостей та характеру;
– особистості загальнонаціонального лідера та особливостей правлячої еліти;
– історичних і соціокультурних традицій, звичаїв народу;
– політичної культури населення.
Політичний режим формується спонтанно, внаслідок спільних зусиль багатьох суб´єктів i політичного процесу і не може бути встановлений конституціями або іншими законами.
Існує багато класифікацій політичних режимів. Будь-яка класифікація є умовною, поза як “чистих” і завершених політичних режимів у політичній практиці не існує. Класифікувати політичні режими почали на початку XX ст., але до 60-х років XX ст. найчастіше використовували класифікацію М. Вебера, який поділяв їх на демократичні та недемократичні. На початку 60-х років американський політолог 3. Бжезинський, використавши висновки Р. Даля про багатополярність влади і про те, що жодна держава не досягла демократії, вирізнив тоталітарний режим на підставі політологічного аналізу політичних систем колишніх соціалістичних країн, довівши, що в більшості з них функціонували авторитарні політичні режими. Характеристики та особливості політичних режимів політологія вивчала впродовж кількох десятиліть. Нині вона зосереджується переважно на філософсько-політичних аспектax внутрішньої еволюції конкретних режимів та процедури переходу від одного режиму до іншого.
Найпоширенішою є тричленна класифікація режимів на:
- тоталітарні;
- авторитарні;
- демократичні.


Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Політологія: курс лекцій
Політологія
Політологія
Основи політології
Політологія (теорія та історія політичної науки)
Політологія
Етнополітична карта світу 21 століття