Податкове право містить досить велику сукупність фінан­сових норм, що об´єднані в певну систему. Остання розбита на групи, що мають специфічні особливості, логічну структуру, об´єктивний склад. Система податкового права — об´єктивна сукупність суспільних фінансових відносин, що визначає внут­рішню структуру податкового права, зміст і особливості розмі­щення норм, які регулюють податкові правовідносини.

Норми податкового права залежно від особливостей відно­син, ним урегульованих, розподіляють на окремі структурні підрозділи. У системі складного інституту податкового права існує кілька підсистем інститутів, які можна згрупувати в роз­діли.

Загальна частина податкового права акумулює інститути, які закріплюють загальні підходи до регулювання системи опо­даткування, що стосуються всіх видів податків і зборів, всіх норм Особливої частини. Загальна частина охоплює норми, винесені, так би мовити, за дужки. У дужках — інститути Особ­ливої частини, саме до яких застосовуються положення Загаль­ної частини, але вже в конкретному випадку, зумовленому пев­ним податком чи збором. До Загальної частини віднесено нор­ми, які визначають характер інституту податкового права, зміст податкової системи, податку, елементи правового меха­нізму податку, підстави відповідальності за порушення подат­кового законодавства, усунення подвійного оподаткування тощо.

Особлива частина податкового права містить систему інсти­тутів, які деталізують податкову систему в цілому та визнача­ють конкретні механізми окремих податків і зборів. Саме Особ­лива частина й охоплює правові механізми елементів податко­вої системи.