Суб´єктом податкових правовідносин може бути будь-яка особа, поведінка якої регулюється нормами податкового пра­ва і яка може виступати учасником податкових правовідно­син, носієм суб´єктивних прав і обов´язків.

Суб´єкти податкових правовідносин мають правосуб´єктність, що передбачена нормами податкового права і характе­ризується можливістю бути учасником правовідносин, пов´я­заних зі встановленням, зміною, скасуванням податкових платежів, і мати суб´єктивні права й обов´язки. Для участі у правовідносинах суб´єкти наділені правоздатністю і дієздатні­стю. Фактично вони представляють два елементи досить склад­ної юридичної властивості — правосуб´єктності.

Податкова правоздатність — передбачена нормами подат­кового права здатність мати права й обов´язки щодо сплати податків. Іншими словами, це можливість особи бути учас­ником податкових правовідносин, тобто податкова право­здатність виступає його загальноюридичною властивістю. Змістом податкової правоздатності є сукупність прав і обо­в´язків, що їх суб´єкти можуть мати відповідно до чинного законодавства.

Податкова дієздатність — передбачена нормами податково­го права здатність своїми діями створювати і реалізовувати права й обов´язки. Дієздатність полягає у здійсненні особою дій, спрямованих на:

— придбання прав і створення обов´язків;

— здійснення прав і обов´язків;

— здатність відповідати за податкові правопорушення. Податкові правоздатність і дієздатність доповнюють одна

одну і фактично є взаємозалежними. Правоздатність виникає з моменту появи (народження громадянина, реєстрації юридич­ної особи і т. ін.), дієздатність — по досягненні якоїсь умови (певного віку, статусу підприємця тощо). Іноді виникнення правоздатності та дієздатності в податкових правовідносинах збігається в часі (практично одночасно з реєстрацією юридич­ної особи виникає необхідність постановки її на облік у податкової інспекції, а з цього моменту, навіть якщо немає діяль­ності, — обов´язок подавати звітність, отже, відповідати за ухи­лення від цього).

Як суб´єктів можна виділити три групи учасників податко­вих правовідносин:

— державу (в особі органів влади, що встановлюють і регу­люють оподаткування);

— податкові органи;

— платників податків.

Особливим суб´єктом податкових правовідносин є держава. Держава, як носій суверенітету і учасник податкових право­відносин, має важливі особливості і посідає у правовідносинах особливе місце. Державний суверенітет полягає, зокрема, у тім, що держава встановлює податки, наділяє місцеві органи пра­вом встановлювати податки¹. У зв´язку з цією діяльністю дер­жава є безпосереднім учасником податкових правовідносин. Стягнення податків, як і їхнє встановлення, слід розглядати як верховенство держави щодо влади, що виникає в процесі життєдіяльності суспільства².

Діяльність держави як власника податкових надходжень опосередковується правовідносинами, які можна класифіку­вати за різними підставами (за видами податків і зборів; за видами платників тощо), і в яких беруть участь різні органи, суб´єкти, уповноважені державою здійснювати певні дії. На підставі цього виділяють різні державні органи як представ­ників держави: податкові адміністрації, митні органи, подат­кова міліція. Учасниками правовідносин є також державні органи, що виконують різні функції державної влади. Діяльність органів, що діють від імені держави, регулюють в основному закони (а не інші правові акти). Своєрідним є і ме­ханізм контролю за їх діяльністю.