За методом правового регулювання податкове право мало чим відрізняється від традиційного методу фінансового права, в основі якого покладено метод владних розпоряджень. Однак він характеризується своєрідним механізмом регулювання, особливим переплетенням норм, юридичним режимом. Метод податкового права є фінансово-правовим і передбачає використання імперативних нори (йдеться про безумовний характер імперативності). Наприклад, застосування санкцій за подат­кові правопорушення виключає альтернативу — вони визна­чаються однозначно і безумовно. У нормах податкового права закріплено зобов´язання щодо передачі коштів платників до бюджетів.

Аналізуючи систему впливу на відносини, що регулюються податковим правом, можна зробити висновок, що основною рисою методу регулювання податкових відносин є державно-владні розпорядження одним учасникам податкових відносин з боку інших, які виступають від імені держави. Метод, що ба­зується на владному підпорядкуванні однієї сторони іншій, властивий також іншим галузям права (наприклад адмініст­ративному), але при регулюванні податкових відносин цей ме­тод набуває специфіки, що полягає у конкретному змісті, а та­кож у певному колі органів, уповноважених державою на владні дії. Наприклад, характерною рисою методу податково­го права є та обставина, що владні розпорядження стосуються певного кола платників, порядку, умов і розмірів платежів до бюджетів чи позабюджетних фондів, цілей використання коштів і т. ін. Коло державних органів, уповноважених давати розпорядження учасникам податкових відносин, складають по­даткові органи. Іншою рисою методу податкового права є ши­роке застосування імперативних (тобто однозначних, що не припускають вибору) норм податкового права з метою форму­вання бюджетів за рахунок доходів і майна платників податків.