XVII—XVIII століття — це епоха видатних досягнень в науці і культурі Західної Європи, що тісно пов´язана з Просвіт­ництвом. Його діячі ставили завдання з допомогою просвітництва і реформ подолати темноту і неуцтво народу шляхом поширення раціонального знання, нових цінностей і ідеалів, гуманізму, пова­ги до людської особистості. Вони боролись за встановлення «цар­ства розуму», заснованому на «природній рівності», гармонії інте­ресів індивіда і суспільства, за політичні і громадянські свободи. їх гаслами були — знання, свобода і рівність.

Нова ідейно-моральна атмосфера, створювана просвітника­ми з їх твердою вірою у безмежну могутність людського розуму, справила величезний вплив на політико-правову ідеологію, звіль­нення державно-правової теорії від богословських трактувань. Ідеї про природне право, права людини, суспільний договір, що склались у XVII ст., одержали подальший розвиток, привели до нових вершин у політико-правовій думки.