Українська електронна бібліотека

Загрузка...


Право: Посібник для студентів бізнес-спеціальностей

16.8. Судовий наказ (заборона)


Судовий наказ (заборона) є засобом судового захисту права справедливості і як такий призначається судом на його розсуд так само, як і інші засоби судового захисту суду справедливості.

Судовий наказ (заборона) — це розпорядження суду зробити або не робити чогось. Порушення судового наказу є непокорою суду, а це серйозна справа.

Судовий наказ може бути заборонним або зобов´язувальним. Зобов´язувальний судовий наказ приписує відповідачеві зробити позитивні кроки, щоб виправити порушення контракту, якого він припустився в минулому.

Зобов´язувальний судовий наказ має пройти тест на "баланс користі", тобто на визначення, чи переважує шкода відповідача користь, яку одержить позивач, якщо буде призначено судову заборону. Так, демонтаж будівлі, зведеної на порушення контракту, не буде призначено, якщо позивач одержить від цього незначну користь. Але якщо будівлю зведено на порушення обмежувального контракту і будинок закриває позивачеві вид на море, на користь позивача буде видано судову заборону, за якою відповідачеві буде наказано демонтувати будівлю.

Заборонний судовий наказ видається, щоб запобігти подальшому порушенню контракту відповідачем. У справі Лемлі проти Вагнер (1852 p.) співачка В. підписала контракт, за яким мала виступати в театрі Л. протягом трьох місяців. У контракті вона зобов´язалася не виступати в інших місцях без письмової згоди Л. Суд видав наказ, що забороняв їй на порушення контракту виступати в інших місцях.

У справі "Ворнер Бразерс´* проти Нельсон (1937 p.) стверджувалося, що видача судового наказу рівноцінна призначенню реального виконання контракту про особисті послуги, тож не слід видавати судового наказу. У цій справі відома актриса Бет Дейвіс (справжнє ім´я Нельсон) мала ексклюзивний контракт зі студією "Ворнер Бразерс". Вона заявила, що на порушення контракту з "Ворнер Бразерс" піде працювати до конкуруючої студії. Рішення: слід, видати наказ, що забороняє їй це зробити. Такий наказ сприятиме не порушенню контракту з "Ворнер Бразерс", але не зобов´язуватиме її до виконання, оскільки будучи дуже здібною жінкою, Бет зможе, за бажання обрати для себе інше поле діяльності.

З цією справою контрастує справа "Пейдж Ван Рекорде" проти Бріттона (1967 р.), в якій відповідачі, поп-група "Троггс", за контрактом з позивачем мали найняти його своїм менеджером на п´ятирічний термін. Крім того, в контракті передбачалося, що вони не найматимуть на посаду менеджера нікого іншого протягом цього терміну. Між сторонами виникла серйозна суперечка, після чого група найняла іншого менеджера. Позивач порушив справу, вимагаючи видати судовий наказ, що заборонятиме їм так чинити. Рішення: судову заборону видавати не слід. У цій справі видача судової заборони зобов´язала б до реального виконання контракту між відповідачами та позивачем, бо єдиною альтернативою призначенню нового менеджера було б те, що група сама була б собі менеджером. Цього вони зробити не могли. Було видано заборонний судовий наказ.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Міжнародне приватне право
Римське приватне право
Право: Посібник для студентів бізнес-спеціальностей