пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Право: Посібник для студентів бізнес-спеціальностей

13.1. Контракти про необхідне


Слово "необхідне" означає товари чи послуги, необхідні для підтримання неповнолітнього в його життєвому статусі на час доставки товарів або надання послуг. Стосовно товарів термін "необхідне" визначено статтею 3 Закону про продаж товарів 1979 р. як "товари, Що відповідають умовам життя неповнолітнього ... і його фактичним потребам на час продажу та доставки". Зауважте, що "необхідне" не обмежується товарами першої потреби, такими як харчі, напої, одяг та житло. У справі Чаппл проти Купера баристер Парк, описуючи необхідне, включив до нього "правильне спрямування думок", тож освіта є необхідним; "допомога і відвідування інших може бути необхідним", тож прислуга може бути необхідною для певного класу людей. Він додав:

"Але в усіх цих випадках треба спершу зрозуміти, що являє собою сам клас такого роду, щодо якого надані речі є істотними для існування та належної вигоди й комфорту дитини, яка е стороною контракту. Таким чином, предмети, що слугують суто для розкошів, завжди виключаються, хоч розкішні предмети зручності інколи допускаються". У справі Райдер проти Вомбелла (1868 р.) неповнолітній (син барона) з доходом 500 фунтів стерлінгів на рік придбав ювелірний виріб — запонки вартістю 12 фунтів стерлінгів 10 шилінгів за штуку й антикварний келих у подарунок другові. Журі дійшло висновку, що ці предмети належать до необхідних, проте суд відхилив рішення за браком доказів на його доведення.

У справі Чаппл проти Купера неповнолітню вдову зобов´язали заплатити за похорон її покійного чоловіка.

У справі Пітере проти Флемінга (1840 р.) суд відмовився поставити питання про перегляд рішення журі, що золотий ланцюжок від годинника та інші ювелірні вироби є необхідним для неповнолітнього.

Якщо неповнолітній вже належним чином забезпечений предметами певного призначення, то такий предмет не вважається необхідним, нехай навіть постачальнику про це невідомо. У справі Неш проти Інмана (1908 р.) кравець Селів Роу добивався відшкодування суми 122 фунти стерлінгів за пошитий ним одяг, включно з 11 модними жилетами. Рішення*, неповнолітній вже мав достатньо одягу, тож цей одяг не був "необхідним".

Якщо необхідне набирає форми товарів, обов´язки неповнолітнього обмежуються визначенням прийнятної ціни за товари, за умови, що вони були йому доставлені. При цьому обов´язок неповнолітнього оплачувати необхідне має дві відмінності від обов´язку дорослого за аналогічних обставин: по-перше, неповнолітній повинен платити лише прийнятну, а не договірну ціну — так, якщо неповнолітній домовився заплатити 5 тис. фунтів стерлінгів за машину, яка реально коштує З тис. фунтів стерлінгів, то він платить лише 3 тисячі, а не п´ять, як заплатив би дорослий у подібних обставинах; по-друге, неповнолітній не несе зобов´язання за контрактом, що підлягає виконанню в майбутньому, про поставку йому необхідних товарів. Так, не викликає питань ситуація, коли до неповнолітнього висувається вимога відшкодувати збитки в результаті відмови прийняти доставлені йому згідно з контрактом товари — знову-таки, на відміну від дорослого в аналогічних обставинах. Тому вважається, що відповідальність неповнолітніх є квазідоговірною (тобто в основі відповідальності лежить відновлення вартості одержаного блага, що дає можливість запобігти нечесному збагаченню неповнолітнього), а не договірною.

Складається враження, що якщо необхідним є товари, то аргументу про квазідоговірні відносини слід надати перевагу. Якщо необхідним є не товари, то питання про основу для відповідальності дещо ускладнюється справою Роберте проти Грея (1913 р.). У цій справі було ухвалено рішення, що неповнолітній має відповідальність за контрактом про освіту, який підлягає виконанню в майбутньому, хоч у цьому випадку можна, принаймні, стверджувати, що насправді це був вигідний контракт між роботодавцем і працівником, стосовно якого домовленість, що підлягає виконанню в майбутньому, є зобов´язувальною. Грей хотів стати професіональним більярдистом і уклав контракт з Робертсом, за яким Р. і Г. супроводжуватимуть один одного у світовому турне і разом гратимуть партії на більярді. Р. витратив багато часу на підготовку, у зв´язку з цим у нього виникли проблеми, і він мусив узяти на себе певні зобов´язання. Г. не зміг виконати домовленості. Рішеннях Р. має право на відшкодування збитків у зв´язку з порушенням контракту.

Якщо контракт про необхідне містить обтяжливі умови, він може бути заперечений. Як приклад, можна згадати справу Фосетт проти Сметхурста (1914 р.), в якій неповнолітній найняв машину на умовах, згідно з якими він ніс повну відповідальність за будь-які пошкодження машини незалежно від того, викликані вони його недбалістю чи іншими причинами. Рішення: контракт не був зобов´язувальним, бо містив обтяжливі умови.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Міжнародне приватне право
Римське приватне право
Право: Посібник для студентів бізнес-спеціальностей