Безкоштовна бібліотека підручників



Цивільне право України. Загальна частина

§ 2. Суб´єкти виконання зобов´язань


Суб´єктами виконання зобов´язань є сторони - кредитор і боржник.

Зобов´язання повинно бути виконане боржником кредито­рові, якщо інше не передбачено договором між сторонами або не випливає із суті зобов´язання.

В окремих випадках характер і якість виконання певних зобов´язань залежить від особистих властивостей боржника.

В деяких випадках особисте виконання зобов´язання безпосе­редньо випливає із вимог закону. Так, повірений за договором доручення повинен виконати дане йому доручення особисто. Він може передати виконання доручення іншій особі, якщо це пере­дбачено договором або якщо повіреного до цього змусили обста­винами з метою охорони інтересів довірителя.

За таких обставин неодмінною умовою належного виконання зобов´язання визнається виконання його особисто боржником.

Це правило застосовується в таких випадках:

1)  коли це передбачено законом;

2)  якщо це встановлено угодою сторін;

3)  випливає із самої суті зобов´язання.

За загальним правилом виконання зобов´язання особисто боржником не впливає ні на характер, ні на якість виконання зобов´язання. Для кредитора не має значення отримує він гроші або інше майно безпосередньо від боржника чи від будь-якої ін­шої особи, яка діє за його дорученням.

Саме на такі випадки і розрахований інститут передоручення виконання зобов´язання третій особі. Боржник може покласти виконання обов´язку, який лежить на ньому, на третю особу (пе­редоручення зобов´язання), а кредитор має право доручити третій особі право прийняти виконання (переадресування виконання). Але цей інститут може застосовуватись лише в таких випадках:

1)  якщо таке переадресування або передоручення безпосеред­ньо передбачено існуючими правилами;

2)  якщо третя особа адміністративно підпорядкована тій сто­роні, яка застосовує покладення своїх обов´язків або передачу своїх прав на третю особу;

3)  якщо третя особа пов´язана з однією із сторін відповідного зобов´язання договором.

Від передоручення і переадресування слід відрізняти заміну осіб у зобов´язанні.

Якщо при передорученні боржник залишається суб´єктом зобов´язання і відповідно несе відповідальність за дії призначе­ного ним виконавця при переадресуванні виконання, кредитор також залишається суб´єктом виконання, і тому призначена ним третя особа претензій до боржника пред´явити не може.

Заміна осіб у зобов´язанні пов´язана з тим, що попередні учасники зобов´язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов´язки переходять до суб´єктів, які їх замінюють.

Заміна осіб у зобов´язанні може відбуватися у формі заміни кредитора чи заміни боржника.

Заміна кредитора - це уступка кредитором свого права вимо­ги за зобов´язанням іншій особі (цесія).

Кредитор, який поступається своїм правом вимоги за зобов´язанням третій особі, називається цедентом, а особа, якій кредитор поступається своїм правом вимоги за зобов´язанням, -цесіонером. Для цесії (уступка вимоги) необхідною є угода між старим і новим кредитором, тобто між цедентом і цесіонером. Згоди боржника на здійснення цесії не потрібно, оскільки вона, як правило, ніякою мірою не погіршує його становище.

Вимога, що передається іншій особі в порядку цесії, пере­ходить до неї в тому обсязі, в якому вона раніше належала це-дентові. Для цесіонера зберігають силу всі засоби забезпечення зобов´язання (застава, завдаток, порука тощо).

Якщо боржник ухиляється від виконання, то тільки до нього і може бути пред´явлена вимога з боку цесіонера. Однак при уступ-ці вимоги щодо фактично недійсного, неіснуючого зобов´язання перед цесіонарієм відповідатиме цедент, тобто попередній кре­дитор.

За загальними правилами цесія може застосовуватися у будь-яких зобов´язаннях, винятки встановлені лише для вимог, ус­тупка яких суперечить закону, договору, який може виключати уступку будь-якої вимоги або якщо вимога пов´язана безпосе­редньо з особою кредитора.

Нині у зв´язку з активним запровадженням ринкових при­нципів господарювання інститут цесії значно поширився у під­приємницьких відносинах.



|
:
Адміністративне право України: тенденції трансформації в умовах реформування
Конкурентне право України
Дипломатичне представництво: організація і форми роботи
Аграрне право України
Історія держави і права України - Ч.1
Юридична деонтологія
Історія вчень про державу і право
Адміністративне право України
Аграрне право України
Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності)
Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади
Правове регулювання застосування сили працівниками правоохоронних органів
Цивільне право України. Загальна частина
Історія вчень про право і державу
Податкове право