Безкоштовна бібліотека підручників



Цивільне право України. Загальна частина

§ 4. Підстави виникнення зобов´язань


Підставами виникнення зобов´язань є юридичні факти. Сам закон не є підставою виникнення зобов´язань, він лише зазна­чає, з яких юридичних фактів вони виникають. Зобов´язання можуть виникати на підставі одного юридичного факту чи де­кількох. Наприклад, вказаний у заповіті спадкоємець може ста­ти власником спадкового майна за наявності таких юридичних фактів, що відбуваються в певній послідовності, а саме: скла­дання заповіту спадкодавцем; відкриття спадщини; прийняття спадщини спадкоємцем. Юридичні факти не лише породжують ті чи інші зобов´язання, а і є підставою їх зміни чи припинення.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов´язання виника­ють з підстав, передбачених ст. 11 цього Кодексу. Тому, виходя­чи з норм чинного законодавства та сучасної практики, можна визначити перелік обставин, за яких виникають зобов´язання, а саме:

1)  із правочинів (у тому числі договорів), як передбачених за­коном, так і не передбачених законом, але таких, що не супере­чать йому;

2)  з актів органів державної влади або органів місцевого само­врядування;

3)  внаслідок створення творів науки, літератури, мистецтва, а також винаходів та інших результатів творчої, інтелектуаль­ної діяльності;

4)  внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а також придбан­ня або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав;

5)  внаслідок інших дій громадян та організацій;

6)  внаслідок подій, з якими закон пов´язує настання цивіль­но-правових наслідків.

Основною підставою виникнення зобов´язань є договір. Не ви­падково поняття «договір» і «зобов´язання» інколи ототожню­ють. Але це не зовсім правильно. Очевидно, що ці поняття спів­відносяться між собою як частина і ціле. Зобов´язання є шир­шим поняттям. Договори це лише частина зобов´язань.

Функціонування ринкового механізму в Україні можливе лише за умови, коли основна маса товаровиробників-підпри-ємств, господарських товариств, кооперативів, громадян має свободу господарської діяльності та підприємництва. Результати цієї діяльності реалізуються на ринку товарів і послуг здебіль­шого на договірних засадах. Тому значення договору обумовлене самою суттю цивільних правовідносин, оскільки він є основною правовою формою зв´язку між володільцями тих чи інших ре­чей, матеріальних благ. Саме за допомогою договору товарови­робники реалізують продукцію, надають послуги, виконують роботи, власники розпоряджаються майном. Не випадково при­нцип свободи договору визначається ЦК України (ст. З, 627 ЦК України), до того ж значно розширено перелік цивільно-правових договорів, з якими пов´язується виникнення зобов´язань (договір лізингу, факторингу, постачання енергетичними та ін­шими ресурсами через приєднану мережу, банківського вкладу тощо).

Як юридичний факт договір належить до правомірних дій, що вчиняються з волі його учасників і спрямовується на виник­нення, зміну чи припинення цивільних прав та обов´язків. На підставі договору можуть виникати зобов´язання між різними суб´єктами: а) фізичними особами; б) юридичними особами;´ в) фізичними і юридичними особами.

Окрім договорів, підставою виникнення зобов´язань можуть бути також односторонні правочини. Наприклад, публічна обіцянка сплатити винагороду за надання інформації щодо осо­би, яка вчинила тяжкий злочин, породжує обов´язок сплатити винагороду.

У ЦК України перелік зобов´язань, що виникають з односто­ронніх позитивних дій, значно розширений. До них віднесено: вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення; рятування здоров´я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.

Так, наприклад, у травні 2002 р. гр. В. виконав необхідні роботи по будівництву будинку на сусідній земельній ділянці, оскільки знав, що його сусід гр. А. затримується в закордонно­му відрядженні і його майновим інтересам загрожує небезпека. Через 6 місяців, коли гр. А. повернувся із закордонного відряд­ження, гр. В., який діяв в інтересах іншої особи без її доручен-. ня, правомірно пред´явив вимогу про відшкодування йому по­несених у зв´язку з будівництвом будинку витрат. Громадянин А. зобов´язаний відшкодувати гр. В. витрати в межах фактично зазнаних, за умови дотримання інших вимог цивільного законо­давства. Односторонні дії гр. В. породжують обов´язок сплатити відшкодування.

Підставою виникнення зобов´язань можуть бути також ад­міністративні акти, якщо вони тягнуть за собою настання цивільно-правових наслідків. З розширенням ринкових засад в економіці їх питома вага в загальному обсязі підстав виник­нення зобов´язань значно зменшується. Але це не означає, що адміністративні акти, як підстави виникнення цивільних пра­вовідносин і зобов´язань зокрема, втрачають своє значення зовс­ім. Досить часто трапляються випадки, коли адміністративні акти не безпосередньо створюють зобов´язання, а у сукупності з іншими підставами (адміністративний акт і договір). Так, рішен­ня виконкому про надання житлового приміщення є підставою для видачі ордеру і умовою укладання договору найму житла.

Зобов´язання виникають також внаслідок створення творів науки, літератури, мистецтва а також винаходів та інших результатів творчої діяльності. В результаті таких юридичних фактів автори творів науки, літератури, мистецтва, винахідни­ки, володільці нематеріальних духовних благ набувають перед­бачені законом суб´єктивні права. Усі інші фізичні та юридич­ні особи зобов´язані утримуватися від порушення суб´єктивних прав авторів, винахідників. Такі зобов´язальні правовідносини мають абсолютний характер.

Заподіяння шкоди та інші неправомірні дії, як наприклад, на­буття, збереження чужого майна без достатніх підстав, створен­ня небезпеки (загрози) життю і здоров´ю фізичних осіб, а також їх майну та майну юридичних осіб за новим ЦК України також є підставами виникнення зобов´язань. Такі зобов´язання, які виникають з неправомірних дій, виконують у цивільному праві охоронну функцію, оскільки спрямовані на досягнення право­мірного результату, першочергового відновлення порушеного майнового становища учасників майнового обороту.

Події, з якими законодавець пов´язує цивільно-правові на­слідки, самі по собі не породжують зобов´язань, але є підста­вами виникнення обов´язків в рамках певних вже визначених зобов´язань. Так, пожежа, як страховий випадок, зобов´язує страхову компанію відшкодувати збитки страхувальнику в ме­жах раніше укладеного ними договору.

Підставою виникнення зобов´язань може бути і судове рішен­ня. Так, якщо відповідно до ст. 10 ГПК України сторони пере­дадуть на розгляд господарського суду врегулювання розбіж­ностей, які виникли при укладанні договору, то рішення суду породжує обов´язок сторін укласти договір на визначених судом умовах.



|
:
Адміністративне право України: тенденції трансформації в умовах реформування
Конкурентне право України
Дипломатичне представництво: організація і форми роботи
Аграрне право України
Історія держави і права України - Ч.1
Юридична деонтологія
Історія вчень про державу і право
Адміністративне право України
Аграрне право України
Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності)
Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади
Правове регулювання застосування сили працівниками правоохоронних органів
Цивільне право України. Загальна частина
Історія вчень про право і державу
Податкове право