Українська електронна бібліотека

Загрузка...


Цивільне право України. Загальна частина

§ 3. Представництво без повноважень


Представництво без повноважень - це той випадок, коли одна особа виступає від імені іншої особи без повноважень або без належних повноважень. Наприклад, особа вважає, що вона представляє інтереси довірителя по довіреності, але довіреність не має юридичної сили (закінчився строк її дії; довіреність но­таріально не посвідчена в тих випадках, коли за законом таке посвідчення обов´язкове; громадянина, який видав довіреність, визнано обмежено дієздатним або безвісно відсутнім тощо).

Представник може перевищити надані йому повноваження в кількісному та якісному відношенні. Так, під кількісним перевищенням розуміють перевищення кількості, ваги речі, розмір плати. Якісне перевищення стосується властивостей предмета, характеру правочину, особи контрагента.

За загальним правилом, правочини, що укладені особами без повноважень або з перевищенням повноважень, юридичних на­слідків для довірителя не породжують. У випадках перевищення повноважень укладений правочин дійсний тільки в межах нада­них повноважень. Тобто, якщо довіритель довірив особі придба­ти корову, а довірена особа купила не тільки корову, а й телятко, то у довірителя виникає обов´язок прийняти як виконане тільки корову.

Водночас, діяльність без повноважень або з перевищенням наданих повноважень може обумовити настання певних юри­дичних наслідків для представника. Якщо довіритель не схва­лює правочин, укладений за межами повноважень, то вона вва­жається такою, що укладена від імені і в інтересах представника. Тому саме він буде нести перед стороною за даним договором всі обов´язки і відповідати за невиконання (наприклад, представ­ник втратить завдаток чи буде зобов´язаний повернути його в подвійному розмірі).

Правочин, що укладений без повноважень або з перевищен­ням повноважень, створює, змінює чи припиняє цивільні права та обов´язки лише в тих випадках, коли він схвалений довірите­лем. Відмова особи, в інтересах якої вчинялися дії, схвалити дії фактичного представника, за своєю юридичною природою не є правочином, оскільки відмова спрямована не на встановлення, зміну чи припинення юридичних прав та обов´язків, а навпаки, воля особи спрямована на те, щоб відповідні правові наслідки не настали.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Адміністративне право України: тенденції трансформації в умовах реформування
Конкурентне право України
Дипломатичне представництво: організація і форми роботи
Аграрне право України
Історія держави і права України - Ч.1
Юридична деонтологія
Історія вчень про державу і право
Адміністративне право України
Аграрне право України
Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності)
Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади
Правове регулювання застосування сили працівниками правоохоронних органів
Цивільне право України. Загальна частина
Історія вчень про право і державу
Податкове право