Електронна бібліотекапідручники


Право: Посібник для студентів бізнес-спеціальностей

Розділ 7. УМОВИ КОНТРАКТУ


Звичайний діловий контракт — письмовий, усний або такий, що випливає з поведінки, — містить обіцянку або комплекс обіцянок. Усі ці обіцянки називаються "умовами", і вони можуть бути висловленими або невисловленими (таким, що маються на увазі).

Висловлені умови — це те, що сторони заявили, записали або засвідчили своєю поведінкою.

Невисловлені умови, або умови, що маються на увазі, — це умови, щодо яких сторони прямо не домовлялися, але які необхідні для того, щоб контракт працював на користь бізнесу.

Невисловлені умови випливають переважно із законів (наприклад, із Закону про продаж товарів 1979 р. випливає ціла низка умов контрактів про продаж товарів) або із загального права (наприклад, невисловлені умови контракту найму). Інколи, однак, суд може бути готовий включити до того чи іншого контракту умову з ряду невисловлених, оскільки, на його переконання, наміри сторін передбачали таку умову.

Неправильно думати, що невисловлені умови є єдиним засобом, за допомогою якого закон може втрутитися і встановити правила, якими має керуватися контракт. Наприклад, Закон про продаж товарів 1979 р. встановлює правила щодо моменту, коли відбувається перехід власності на товари; Закон про трудове право 1978 р. (консолідуючий) встановлює мінімальні строки для повідомлення про припинення контракту найму.

Деякі з цих правил застосовуються, лише якщо сторони не до* мовилися про протилежне. До цієї категорії належать, наприклад, правила, що регулюють перехід власності від продавця до покупця. Інші правила застосовуються незалежно від домовленостей між сторонами. Наприклад, правило, яке надає працівникові право бути попередженим про припинення контракту найму в певний мінімальний термін, не може скасовуватись угодою між сторонами.

Стосовно справ, щодо яких сторони вільні узгоджувати власні умови, є ціла низка способів, як цього досягти. Дехто прагне домовлятися лише на умовах, комплекс яких розроблено їхніми галузевими асоціаціями, якщо вони видаються справедливими для обох сторін;

інші бажають укладати контракти тільки на власних умовах або на умовах своєї галузевої асоціації; інколи сторони доходять компромісу і приймають деякі умови з одного стандартного контракту, а деякі умови — з іншого. В останньому випадку інколи виникає одноразовий, спеціально складений контракт, але частіше це відбувається шляхом пристосування стандартних умов, які виступають як базовий контракт, до якого додається меморандум або лист із зазначенням способу, в який змінюються умови.

Якщо обрано останній метод, то важливо зробити чітке посилання на стандартну форму, взяту за основу контракту, і підкреслити, що лист чи меморандум, яким до стандартного контракту вносяться зміни, слугує саме для цього. Інакше небезпека, що лист чи меморандум, який має на меті внесення змін до стандартного контракту, сприйматиметься як єдиний документ, що визначає умови контракту.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Міжнародне приватне право
Римське приватне право
Право: Посібник для студентів бізнес-спеціальностей