Від імені держави як суб´єкта цивільних правовідносин виступають її органи. Найчастіше такими органами є Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів і Фонд державного майна України. Повноваження державних органів, які представля­ють державу у цивільних правовідносинах, закріплені у за­конодавстві України. Так, повноваження Кабінету Міністрів України закріплені у ст. 116 Конституції України. Крім того, відповідно до ч. З ст. 11 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року, емітентом казначей­ських зобов´язань України виступає держава в особі Мініс­терства фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України.

Повноваження Міністерства фінансів визначені в Положен­ні про Міністерство фінансів України, затвердженому Указом Президента від 26 серпня 1999 року № 1081/99. Міністерство фі­нансів уповноважене розпоряджатись державними фінансами. Зокрема, воно приймає рішення про випуск облігацій зовнішніх державних позик.

Фонд державного майна здійснює функції по управлін­ню корпоративними правами держави. Його повноваження закріплені в Указі Президента України «Про зміни у струк­турі центральних органів виконавчої влади» від 15.12.1999 № 1573/99.

До останнього часу на Державне казначейство покладались функції управління коштами державного бюджету. Однак, від­повідно до Указу Президента України «Питання Міністерства фінансів України» від 20 квітня 2005 року № 676/2005 Держав­не казначейство України підлягає реорганізації шляхом його перетворення в урядовий орган державного управління у складі Міністерства фінансів України.

Варто зазначити, що повноваження вказаних вище органів визначені на рівні підзаконних актів. Натомість видається, що питання, пов´язані з діяльністю вищих виконавчих органів вла­ди, повинні закріплюватись на рівні закону. У зв´язку з цим, варто зауважити, що на розгляді у Верховній Раді України зна­ходяться законопроекти, спрямовані врегулювати діяльність згаданих органів.

Територіальна громада села, селища, міста є первинним суб´єктом місцевого самоврядування, основним носієм його фун­кцій і повноважень. Територіальні громади набувають і здій­снюють цивільні права та обов´язки через органи місцевого са­моврядування у межах їхньої компетенції, яка встановлюється законом. Вказані громади можуть представляти ради відповід­ного рівня (сільські, селищні, міські) та їх виконавчі комітети, а також сільський, селищний, міський голова (Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про цінні папери і фон­дову біржу» рішення про розміщення облігацій місцевих позик приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим або місь­ка рада відповідно до вимог, установлених бюджетним законо­давством. Таким чином, сільські і селищні ради не мають права випускати облігації.

Варто зазначити, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про органи самоорганізації населення» жителі села, селища, міста або їх частин для вирішення окремих питань місцевого значення можуть створювати органи самоорганізації населення. Такими органами є будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні ко­мітети.

Вказані органи мають власні повноваження, які можуть роз­ширюватись за рахунок повноважень, які їм делегують відповід­ні сільські, селищні, міські, районні у місті (у разі її створення) ради. Органи самоорганізації населення можуть також вступати в цивільні правовідносини при виконанні своїх завдань, зокрема щодо задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних пос­луг (п. З ст. З Закону України «Про органи самоорганізації насе­лення»).

Автономна Республіка Крим також набуває і здійснює цивільні права та обов´язки через відповідні органи влади у ме­жах їхньої компетенції, встановленої законом.

Від імені Автономної Республіки Крим може діяти Верховна Рада Автономної Республіки Крим. Зокрема, відповідно до ст. 9 Закону України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим» до її компетенції належить прийняття рішень щодо ви­пуску місцевих позик. Також, відповідно ч. 2 ст. 38 Конститу­ції Автономної Республіки Крим здійснювати цивільні права і обов´язки АРК може Рада міністрів АРК.

Варто зазначити, що відповідно до ст. 173 ЦК України у ви­падках, встановлених законом від імені держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад за спеціальними дору­ченнями можуть виступати фізичні та юридичні особи, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування. Порядок вказаного пред­ставництва відповідно до вказаної норми повинен визначатися законом. Однак на даний момент не прийнято відповідних актів законодавства України.

Держава, АРК та територіальні громади можуть брати участь у цивільних правовідносинах шляхом створення юри­дичних осіб. Вказані суб´єкти у випадках та в порядку, вста­новленому законодавством, можуть створювати юридичні особи публічного права (відповідно - державні і комунальні підприємства, навчальні заклади тощо). Крім того, вони мо­жуть створювати юридичні особи приватного права (підпри­ємницькі товариства тощо) чи брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом (ст. ст. 167-169 ЦК України).

Держава, АРК і територіальні громади приймають участь у різного роду цивільних правовідносинах. Зокрема, вказані суб´єкти вступають у відносини власності щодо майна, яке пе­ребуває відповідно у державній чи комунальній власності. Так, держава, АРК і територіальні громади виконують функції влас­ника щодо коштів відповідних бюджетів. Держава виступає суб´єктом речового права власності при набутті права власності на скарб, що є пам´яткою історії та культури.

Також державі, АРК і територіальним громадам належать особисті немайнові права, такі як право на інформацію, ділову репутацію та інші. Особливий статус у особистих немайнових від­носинах займає держава, яка має право на державну таємницю.

Держава, АРК і територіальні громади виступають також суб´єктами зобов´язальних відносин. Так, вони можуть вступа­ти у відносини по спадкуванню за заповітом, якщо визначені як спадкоємці. Крім того, відповідно до ст. 11 Закону України «Про заставу» сторонами договору застави можуть бути фізич­ні, юридичні особи та держава. Серед сторін вказаного договору територіальні громади і АРК не визначені, однак вони можуть вступати у заставні відносини, виходячи із того, що Автономна Республіка Крим і територіальні громади діють у цивільних від­носинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (ст. 168; 169 ЦК України).

Держава є суб´єктом зобов´язальних відносин щодо відшко­дування шкоди, заподіяної незаконними діями органів дізнан­ня, попереднього слідства, прокуратури і суду.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самов­рядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незакон­ними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної вла­ди, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Як і інші суб´єкти цивільного права, держава, АРК і тери­торіальні громади відповідають за своїми зобов´язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення (ст. 174; ст. 175 ЦК України). Вказані норми не передбачають відповідного правила про відповідальність АРК, однак із аналізу інших норм ЦК України випливає, що Автоном­на Республіка Крим також відповідає за своїми зобов´язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення. Такий висновок, зокрема, випливає зі ст. 176 ЦК України, яка визначає розмежування відповідаль­ності держави, АРК і територіальних громад.

Статтею 176 ЦК України встановлено особисту відповідаль­ність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних

громад за своїми зобов´язаннями. Тобто, держава не відпові­дає за зобов´язаннями Автономної Республіки Крим і тери­торіальних громад; Автономна Республіка Крим не відповідає за зобов´язаннями держави і територіальних громад, а тери­торіальна громада не відповідає за зобов´язаннями держави, Автономної Республіки Крим та інших територіальних громад.

Крім того, законом встановлене розмежування відповідаль­ності юридичних осіб, створених державою, АРК чи територіаль­ними громадами. Так, вказані юридичні особи не відповідають за зобов´язаннями відповідно держави, АРК чи територіальних громад. Натомість відповідальність за зобов´язаннями створе­них вказаними суб´єктами юридичних осіб наступає лише у ви­падках, встановлених законом.

Зокрема, відповідно до ч. 7 ст. 77 ГК України держава може нести відповідальність за діяльність казенних підприємств. Така відповідальність носить субсидіарний характер і наступає у ви­падку недостатності коштів у казенного підприємства.