Електронна бібліотекапідручники


Цивільне право України. Загальна частина

§ 1. Цивільна правоздатність держави, Автономної Республіки Крим та територіальних громад


Держава діє як суб´єкт цивільного права тоді, коли стороною у цивільних правовідносинах виступає не той чи інший відо­кремлений державний орган, а саме держава.

Держава - це особливий суб´єкт цивільного права, це не юри­дична особа. До держави як суб´єкту цивільних правовідносин не можливо застосувати загальні положення, що є характерни­ми для юридичних осіб. Держава сама є джерелом права, вона створює правові норми щодо виникнення та припинення діяль­ності юридичних осіб. Юридичні особи підлягають державній реєстрації. До держави не можливо застосувати положення про спеціальну правоздатність юридичних осіб публічного пра­ва. Держава як суб´єкт цивільного права не може припинитись шляхом ліквідації чи реорганізації.

Держава може виступати суб´єктом цивільного права у ви­падках, передбачених законом. Наприклад, ст. 1170 ЦК України покладає на державу відшкодування шкоди, завданої влас­никові прийняттям закону, що припиняє право власності на певне майно. Держава може бути суб´єктом цивільного права у відносинах спадкування, якщо є спадкоємцем за заповітом (ч. 1 ст. 1235 ЦК України). Також держава стає суб´єктом цивіль­них правовідносин, які виникають при зверненні на користь де­ржави скарбу, що є пам´яткою історії та культури (ч. 4 ст. 343 ЦК України). Створюючи юридичні особи приватного права, де­ржава також вступає в цивільні правовідносини. Законодавство України передбачає й інші випадки, коли держава є стороною в приватних (цивільних) правовідносинах.

Держава може виступати у якості суб´єкта цивільних пра­вовідносин і тоді, коли це прямо законом і не передбачено. В та­кому разі повинні бути дотримані вимоги про юридичну рівність суб´єктів цивільного права. Крім того, необхідно враховувати той фактор, що, вступаючи у цивільні правовідносини, держава не може діяти у власних інтересах. Метою вступу держави сто­роною у цивільні правовідносини є ефективне здійснення нею своїх публічних функцій.

В юридичній літературі немає єдності щодо визначення харак­теру правоздатності держави. Деякі автори вважають, що держа­ва має спеціальну правоздатність, і, відповідно, може мати лише ті права та нести лише ті обов´язки, що визначені законом.

Однак, у зв´язку з тим, що держава є носієм публічної влади і повинна діяти в інтересах усього суспільства, у юридичній лі­тературі цивільну правоздатність держави називають цільовою/ Така позиція видається більш вірною, адже можливі ситуації, коли держава стає суб´єктом цивільного права у випадках, не визначених законом. Також варто враховувати і той факт, що держава здатна самостійно визначати свій обсяг правоздатності.

Крім держави, у цивільних правовідносинах можуть брати участь територіальні громади і Автономна Республіка Крим.

Названі утворення діють у цивільних правовідносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. їх участь у цивіль­них правовідносинах, як і участь у названих відносинах держа­ви, повинна бути спрямована як на інтереси окремих громадян, що приживають на певних територіях, так і народу в цілому.

Відповідно до ст. 140 Конституції України територіальними громадами є жителі міста, селища, села чи добровільно об´єднані у сільську громаду жителі кількох сіл. Такі громади вправі само­стійно вирішувати питання місцевого значення в межах Консти­туції і законів України.

Автономна Республіка Крим (далі - АРК) є невід´ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визна­чених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання. До нормативних актів, що визначають повноважен­ня республіки, є Конституція Автономної Республіки Крим. АРК має особливий статус, оскільки вона не визнається тери­торіальною громадою. Крім того, вона не відноситься і до де­ржавних утворень. Виходячи з цього, в юридичній літературі АРК визначають як автономне утворення, що є специфічним суб´єктом цивільних правовідносин. Законодавство України передбачає багато спільних рис між правовою природою тери­торіальних громад і АРК. При цьому, основна відмінність АРК від територіальних громад полягає у тому, що вона має більшу автономію, як суб´єкт публічних (зокрема конституційних) правовідносин, а в сфері цивільного права - розширений обсяг правоздатності.

Автономна Республіка Крим і територіальні громади є суб´єктами коштів відповідних бюджетів, суб´єктами права власності права власності на майно, яке належить відповід­но Автономній Республіці Крим чи територіальним громадам, суб´єктами відповідних корпоративних та інших прав. Відпові­дальність за неправомірні дії органів та посадових осіб АРК чи територіальних громад покладається відповідно на Автономну Республіку Крим чи територіальні громади.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Адміністративне право України: тенденції трансформації в умовах реформування
Конкурентне право України
Дипломатичне представництво: організація і форми роботи
Аграрне право України
Історія держави і права України - Ч.1
Юридична деонтологія
Історія вчень про державу і право
Адміністративне право України
Аграрне право України
Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності)
Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади
Правове регулювання застосування сили працівниками правоохоронних органів
Цивільне право України. Загальна частина
Історія вчень про право і державу
Податкове право