Вважати, що громадянин чи посадова особа, працівник міліції можуть притягатися до відповідальності лише за неправомірне застосування сили, буде помилковим. І ось чому. Відповідно до Закону України «Про міліцію» (зі змінами та доповненнями), одним з обов’язків, покладених на міліцію по охороні громадського порядку і боротьбі зі злочинністю, є надання невідкладної долікарської допомоги.

Розглянемо таку теоретичну ситуацію: під час несення служби озброєний працівник міліції не вжив заходів до припинення злочину, внаслідок якого потерпілого смертельно травмовано ножем. Працівник міліції мав реальну можливість попередити цей злочин, застосувавши зброю проти нападника.

У цьому випадку теоретично його можна притягти до відповідальності за скоєння злочинів, передбачених ст.136 нового КК України («Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані»), якщо службовець міг надати таку допомогу, або якщо він не повідомив про такий стан особи належним установам чи особам, коли внаслідок цього сталася смерть або тяжкі тілесні ушкодження, а також за ст.367 «Службова недбалість», тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб, чи спричинило тяжкі наслідки.

Чому мова йде про теоретичну кримінальну відповідальність? Тому що це дуже складна справа для збирання доказів та пред’явлення звинувачення, і така відповідальність може наступати лише у випадку тяжких наслідків для потерпілого (тяжкі тілесні ушкодження або смерть). А звинуватити у скоєнні злочину, передбаченого ст.136 нового КК України, у цій ситуації майже зовсім неможливо – необхідно мати спеціального суб’єкта, наприклад, лікаря.

За порушення законодавства про розробку, виготовлення, реалізацію, встановлений порядок придбання, реєстрацію, зберігання, носіння, застосування зброї та боєприпасів громадяни, юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності можуть притягатися до цивільної (матеріальної), адміністративної та кримінальної відповідальності, працівники міліції – до дисциплінарної, матеріальної та кримінальної і у випадках, спеціально передбачених законодавством – до адміністративної відповідальності.

Посадових осіб може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за такі правопорушення, як: стрільба з вогнепальної чи пневматичної зброї в населених пунктах і в невідведених для цього місцях або з порушенням встановленого порядку (ст.174 КпАП України); порушення правил придбання, зберігання, передачі або продажу вогнепальної чи пневматичної зброї та бойових припасів (ст.190 КпАП України); порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і правил взяття її на облік (ст.192 КпАП України); ухилення від реалізації вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї та бойових припасів (ст.193 КпАП України) та інші порушення, передбачені КпАП України (див. Додаток 1).

До кримінальної відповідальності можуть бути притягнені громадяни, посадові особи, суб’єкти підприємницької діяльності, працівники правоохоронних органів при вчиненні злочинів, передбачених Особливою частиною нового КК України.

Так, наприклад, встановлена кримінальна відповідальність за неправомірне поводження зі зброєю, вибуховими пристроями та речовинами: ст.113 «Диверсія»; ст.248 «Незаконне полювання»; ст.257 «Бандитизм»; ст.258 «Терористичний акт»; ст.260 «Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань»; ст.261 «Напад на об’єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення»; ст.262 «Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства»; ст.263 «Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами»; ст.264 «Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів»; ст.267 «Порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами» та деякими іншими статтями КК України (див Додаток 2).

Дії громадянина, представника правоохоронного органу при поводженні з вогнепальною зброєю, боєприпасами, вибуховими пристроями, внаслідок чого заподіяно шкоду життю чи здоров’ю громадянина, будуть кваліфікуватися в залежності від мети, способу їх застосування, наслідків, що наступили (ступінь тілесних ушкоджень, смерть громадянина, матеріальні збитки тощо), передбаченими відповідними статтями Особливої частини КК України.

Коли від неправомірного застосування спеціальних засобів або зброї мають місце майнові збитки, то у цьому випадку може бути встановлена матеріальна відповідальність з метою їх відшкодування.