Останнім часом усе частіше у міліцейських зведеннях з’явля­­­­ються дані про застосування злочинцями зброї під час скоєння злочинів та про її вилучення у злочинних угрупувань. Так, за даними МВС України, за минулий рік було здійснено низку заходів щодо роззброєння криміналітету. З незаконного обігу вилучено понад
5 тис. одиниць вогнепальної зброї, у тому числі 14 гранатометів, 47 кулеметів, 104 автомати, 575 гвинтівок, 806 пістолетів, понад
480 тис. набоїв, понад 500 кг вибухових речовин. Завдяки цьому злочинів з використанням зброї вчинено на 8,9% менше, а з використанням вибухових пристроїв – на 32,5% менше, ніж у 1999 р.1

У той же час відносини, що виникають внаслідок поширення інституту приватної власності, потребують нових підходів у справі захисту особи та її інтересів, у тому числі життя, здоров’я, честі, гідності й майна. З метою охорони майна та самооборони громадяни вживають заходів щодо придбання спеціальних засобів індивідуального захисту, вогнепальної зброї, наймають особистих охоронців тощо.

Так, лише протягом 2000 р. 730 громадян Харківської області звернулися за отриманням дозволу на придбання газових пістолетів, а згідно з чинним законодавством для придбання газових балончиків зі сльозоточивою та дратівною дією дозволи непотрібні. За станом на 1 січня 2001 р. в області зареєстровано 46 850 мисливців, а деякі з них мають і не одну одиницю зареєстрованої зброї.

Деякі правопорушники після «скорочення» Збройних Сил СРСР незаконно заволоділи вогнепальною зброєю, тобто викрали її. До цього слід додати зброю або пристрої для стрільби, виготовлені кустарним способом. Застосування такої зброї завжди буде неправомірним, тобто незаконним.

На сучасному етапі керівництвом комерційних структур вживаються заходи щодо забезпечення своїх охоронців спеціальними засобами та вогнепальною зброєю.

Окрім цього, представники «силових структур» – міліція, СБУ, податкова міліція, прикордонники, військовослужбовці Збройних Сил України, працівники митної служби, деякі інші категорії посадових осіб – відповідно до чинного законодавства, мають право на носіння, зберігання, застосування спеціальних засобів та вогнепальної зброї.  На більшість з цих категорій осіб розповсюджуються підстави для застосування спеціальних засобів та вогнепальної зброї, передбачені Законом України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 р.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що незнання законів не звільняє від відповідальності за їх порушення, слід відзначити, що зараз існує необхідність у проведенні правової роз’яснювальної роботи серед працівників правоохоронних органів.

На жаль, внаслідок різних причин під час виконання службових обов’язків у справі боротьби зі злочинністю минулого року загинуло 54 працівники та 356 працівників міліції отримали поранення[1].

До основних причин, що призводять до тяжких наслідків, можна віднести такі як:

– недостатність часу для прийняття рішення про застосування спеціальних засобів, вогнепальної зброї;

– нестандартність ситуації, що виникла;

– низький рівень професійної підготовки деяких працівників міліції;

– нечітке знання правових підстав для застосування спеціальних засобів та вогнепальної зброї;

– психологічна непідготовленість окремих працівників міліції до боротьби   з правопорушником віч-на-віч;

– відсутність спеціальних засобів та вогнепальної зброї;

– самонадіяність, необережність тощо.

З метою запобігання порушенням заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю та встановлених законодавством підстав для застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї як працівниками правоохоронних органів, так і громадянами, до складу посібника включено Інструкцію про заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, розглянуто питання та подано ввідні завдання для перевірки знань вимог цієї Інструкції працівниками міліції, курсантами та слухачами навчальних закладів МВС України. А для закріплення знань правових засад застосування сили – ввідні завдання та витяги з Кримінального кодексу України (далі КК України) та Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КпАП України).

Цей науково-практичний посібник буде корисним як для керівників правоохоронних органів під час проведення занять, працівників дозвільної системи в їх бесідах з громадянами, що мають на меті придбати спеціальні засоби чи зброю, так і в цілому для особового складу органів МВС. Він стане у нагоді всім, хто володіє спеціальними засобами та зброєю.

Це видання допоможе зрозуміти, усвідомити та глибше вивчити правові аспекти застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї як одного з видів адміністративного примусу.

1 Див.: Звіт перед українським народом про оперативно-службову діяльність органів внутрішніх справ України в 2000 р. // Богомольця, 10. Іменем закону. 2001. 26 січня. №4.

1 Там  же.