пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади

Поняття та ознаки правового акта управління


Серед різноманітних форм реалізації повноважень виконавчої влади провідне місце займають правові акти управління, в яких виражаються основні юридичні форми виконавчої та розпорядчої діяльності — правотворчість і правозастосування. Як у правовій науковій літературі, так і на законодавчому рівні відсутній єдиний підхід до визначення "правового акта управління". Як відзначає Н. В. Александрова, найпоширенішими є наступні варіанти тлумачення цього поняття:

1) важлива форма управлінської діяльності (форма управління);

2) управлінське рішення (при цьому термін "рішення" має універсальний характер і встановлює необхідність виконання конкретних дій особами та органами, яким адресоване певне рішення);

3) правовий акт, і в такому разі до них можна віднести й акти, які приймаються органами законодавчої влади, місцевого самоврядування, судом, прокуратурою;

4) дії (або волевиявлення), оскільки вони можуть розглядатись як виконання певних дій правоустановлюючого або правозастосовчого характеру у сфері державного управління;

5) різновид документів (юридичних, службових), оскільки ті приписи, які в них містяться, мають своє документальне оформлення.

Вона виділяє наступні ознаки правових актів управління:

1. Підзаконність.

Правовий акт управління повинен видаватися компетентним суб´єктом державного управління відповідно до Конституції України, інших законодавчих актів, актів вищих органів системи виконавчої влади.

2. Офіційність.

Зміст цієї ознаки полягає в тому, що правовий акт видається від імені органу держави, повноваження якого саме на видання акта такого виду (форми) закріплене Конституцією та законами, а воля, виражена в правових актах управління, є державною.

3. Загальнообов´язковість (авторитарність).

Ця ознака означає, що правовий акт зобов´язані виконувати всі фізичні та юридичні особи, яким він адресований, а також органи (особи), що його прийняли. Невиконання чи неналежне виконання цієї вимоги спричиняє як застосування заходів відповідальності до винних осіб, так і відтворення авторитету самого акта.

4. Компетентність.

Правовий акт має прийматися відповідно до характеру та обсягу компетенції органу держави, що підтверджує його законність.

5. Односторонність волевиявлення.

Правовий акт управління являє собою одностороннє волевиявлення відповідного уповноваженого суб´єкта. При цьому згода на їх виконання з боку тих чи інших осіб або організацій, яким вони адресовані, не потрібна.

6. Належна оформленість.

Ця ознака означає вимогу щодо юридичної форми акта. Характеризується особливою формою викладу інформації, структуризації тексту акта та його побудови за правилами юридичної техніки (глави, статті, норми тощо), нормативної мови, дотримання офіційно встановленої процедури, які передбачає порядок підготовки проекту, його обговорення, експертизи, затвердження.

7. Упорядкувальний вплив на суспільні відносини.

Це і встановлення правових норм, і виникнення, зміни та припинення правовідносин, і забезпечення реалізації правових норм, і основа для прийняття інших актів.

8. Визначеність місця в ієрархії правових актів управління, тобто правовий акт управління "вертикально" підпорядковується актам вищих органів виконавчої влади.

9. Юридичне значення.

Зокрема, юридичні наслідки, які спричиняють правові акти управління, можуть бути наступними:

а) акт встановлює або змінює правила поведінки, що є загальними і не містить вказівок щодо конкретних осіб;

б) акт покладає конкретні обов´язки на суб´єктів чи надає їм певні права;

в) індивідуальний акт слугує юридичним фактом, якщо законодавство пов´язує з ним виникнення, зміну чи припинення конкретних правовідносин у сфері виконавчої влади;

г) індивідуальний акт може носити юрисдикційний (правоохоронний) характер, тобто він може містити правову оцінку тих чи інших фактів, розв´язання спорів про право чи застосування встановленої законом санкції.

Тобто, Н. В. Александрова визначає правовий акт управління як форму управлінської діяльності компетентних органів державного управління (виконавчої влади), яка полягає у здійсненні в односторонньому порядку з дотриманням встановленої процедури певних владних дій, передбачених законом чи на його виконання з метою реалізації завдань та функцій управління, втілених у кінцевому результаті в певну законну форму, і таких, що тягнуть за собою певні юридичні наслідки. При цьому формою управлінської діяльності є видання правового акта управління, а не сам акт.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Адміністративне право України: тенденції трансформації в умовах реформування
Конкурентне право України
Дипломатичне представництво: організація і форми роботи
Аграрне право України
Історія держави і права України - Ч.1
Юридична деонтологія
Історія вчень про державу і право
Адміністративне право України
Аграрне право України
Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності)
Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади
Правове регулювання застосування сили працівниками правоохоронних органів
Цивільне право України. Загальна частина
Історія вчень про право і державу
Податкове право