Безкоштовна бібліотека підручників



Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади

Співвідношення "державного управління" і "виконавчої влади"


Це питання протягом тривалого часу обговорювалося в науковій літературі є достатньо дослідженим. Варто приєднатися до думки В. Б. Авер´янова, що частина функцій державного управління реалізується за межами виконавчої влади, і водночас, частина функцій виконавчої влади може реалізовуватись за межами державного управління.

На його думку, сфера державного управління визначається тим, що воно здійснюється:

1) у межах діяльності органів виконавчої влади, а саме:

— під час реалізації їхніх повноважень щодо керованих об´єктів зовнішнього суспільного (економічного, соціального та ін.) середовища;

— під час виконання місцевими державними адміністраціями повноважень органів місцевого самоврядування, делегованих відповідними місцевими радами, при тому, що власне виконавчій владі ці повноваження первісно не належать;

— під час керування вищими органами виконавчої влади діяльністю нижчих органів;

— під час керування роботою державних службовців всередині апарату кожного органу виконавчої влади;

2) поза межами діяльності органів виконавчої влади, а саме:

— всередині апаратів будь-яких інших (крім органів виконавчої влади) органів державної влади — з боку їх керівників щодо інших службовців (наприклад, в апаратах парламенту, судів, органів прокуратури тощо);

— всередині державних підприємств, установ і організацій — з боку їх адміністрацій щодо решти персоналу;

— з боку тих чи інших уповноважених державою суб´єктів у процесі управління державними корпоративними правами;

— з боку різноманітних дорадчо-консультативних органів, утворюваних державними органами (наприклад, Президентом України), в частині виконання наданих їм організаційно-розпорядчих повноважень щодо інших органів, посадових осіб.

Сфера здійснення виконавчої влади визначається наступними рисами:

1. Не всі напрями реалізації виконавчої влади опосередковуються у вигляді власне державно-управлінської діяльності (державного управління), що підтверджується відсутністю в цих напрямах іманентних рис поняття "державне управління": крім наведених вище прикладів, під час оцінювання кожного конкретного такого напряму слід виходити з характеру закріплених за органами виконавчої влади функцій і повноважень.

2. Навіть у тих випадках, коли здійснення виконавчої влади відбувається у формі управлінської діяльності, слід ураховувати, що в демократичній державі функції та повноваження виконавчої влади можуть реалізовуватись не тільки виключно суб´єктами державної влади, а й недержавними суб´єктами. Зокрема, ці функції та повноваження:

— можуть бути делеговані державою органам місцевого самоврядування;

— можуть бути делеговані державою деяким іншим недержавним інституціям (наприклад, окремим громадським організаціям).

Виконавчо-розпорядча діяльність державних органів поділяється на дві частини. Перша частина, пов´язана з реалізацією владного впливу державних органів на всі інши суб´єкти, належить до державного управління, а іншу частину, пов´язану з реалізацією суб´єктивних прав різних суб´єктів, можна визначити як публічно-сервісну діяльність.



|
:
Адміністративне право України: тенденції трансформації в умовах реформування
Конкурентне право України
Дипломатичне представництво: організація і форми роботи
Аграрне право України
Історія держави і права України - Ч.1
Юридична деонтологія
Історія вчень про державу і право
Адміністративне право України
Аграрне право України
Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності)
Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади
Правове регулювання застосування сили працівниками правоохоронних органів
Цивільне право України. Загальна частина
Історія вчень про право і державу
Податкове право