пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

Загрузка...


Екологія та охорона навколишнього природного середовища

2.1.1. Демографічні проблеми України


Останнім часом демографічна ситуація в Україні вкрай несприятлива. Той факт, що з 1991 року серед населення України смертність перевищила народжуваність, а в 1993 році природний спад досяг вже 180 тис. чоловік, говорить сам за себе. В табл. 2.2 подано дані щодо кількості наявного населення з 1913 р.

В 1964 році жінки народжували в середньому двох дітей. Вже в 1989 р. цей показник становив 1,9 дитини (в містах — 1,8, а в селах — 2,3). Загалом рівень народжуваності в Україні є незадовільним і не може забезпечувати навіть простого відтворення. Табл. 2.3 ілюструє коефіцієнти народжуваності, смертності та природного приросту населення за останні роки.

Крім того, специфіка демографічних процесів (зменшення народжуваності, зростання смертності, деформація статево-вікової структури населення та інше) призвела до того, що знизилась загальна чисельність найбільш продуктивної групи населення. І це не епізодичне явище, а, на жаль, сталий процесу

Рис. 2.2 ілюструє кількість постійного населення України за статтю та віком.

Що ж стосується окремо міста й села, то тут спостерігається різниця. Для населення, що проживає у місті, від´ємний

Таблиця 2.1. Показники соціального та економічного розвитку окремих регіонів і світу в цілому

Показник Населення, мли (1997 р.) Площа суходолу, тис. км2 (1995 р) Густота населення осіб км: (1997 р.) ВНП, млрд дол. 0997 р.) ВНП на душу населення, дол. Очікувана тривалість життя, роки (1996 р.) Міське населення, % 0997 р.) Державні витрати на охорону здоров´я, % від ВНП (1990-1995 рр.) Кількість народжень на одну жінку (1996 р.) Сільськогосподарські землі, % від усісї площі 0996 о.) Орні землі, гектарів на 1 людину (1994— 1996 рр.)
чол. Жін
Світ у цілому 5829 130129 44 29925 5130 65 69 46 3,2 2,8 11 0,24
Країни з низьким і середнім доходом 4903 96158 48 6123 1250 63 67 40 2,7 3,0 11 0,21
У тому числі:











Східна Азія та Океанія 1753 15 869 108 1707 970 67 70 33 1,7 2 2 12 0,09
Східна Європаі снд 471 23 844 20 1105 2320 64 73 68 4,4 1,8 13 0,61
Латинська Америка й Карибія 494 20064 24 1916 3880 66 73 74 2,9 2,8 8 0,28
Середній Схід і Північна Африка 283 10 972 25 582 2060 66 68 58 2,4 4,0 6 0,21
Південна Азія 1289 4 781 260 501 390 61 63 27 1,2 3,4 45 0,17
Африка та південь від Сахари 614 23 628 25 309 500 51 54 32 1,6 5,6 7 0,26
Країни з високим доходом 926 30 971 зо 23802 25700 74 81 78 6,9 1,7
0,41
Землі під охороною, % від усісї площі (1994 р.)
Споживання комерційної енергії, мільйонів тонн у нафтовому еквіваленті (1995 р.) Споживання комерційної енергії, кілограм у нафтовому еквіваленті на 1 людину (1995 р) ВНП на одиницю спожитої енергії, дол./кг 0995 р.) Емісія двооксиду вуглецю, тонн на 1 людину 0995 р.) Експорт товарів і послуг, % від ВНП (1997 р.) Експорт товарів і послуг, млрд дол. (1996 р.) Імпорт товарів і послуг, млрд дол. (1996 р.) Перевезення авіапасажирів, млн (1996 р.) Телевізорів на 1000 осіб (1996 р.) Телефонів на 1000 осіб (1996 р.) Персональних комп´ютерів на 1000 осіб 0996 р) Користувачів Інтернету на 10 000 осіб 0997 р.) Зовнішній борг, млрд дол. (1996 р.)
6,7 8244 1474 2,4 4,0 21 6689 6522 1388 211 211 133 34,75
5,1 3563 751 1,1 2,5 25 1612 1677 309 177 177 52 1,53 2091















6,2 1082 657 0,9 2,5 28 447 422 110 228 228 41 0,57 477
3,6 1279 2712 0,6 7,9 31
- 47 353 353 185 6,53 366
6,5 463 969 2,0 2,6 17 320 318 76 217 217 102 3,48 656
3,0 315 1178 1,8 3,9 28 169 160 36 145 145 65 0,23 212
4,4 286 231 1,7 0,8 13 65 85 22 53 53 14 0,06 152
5,8 136 238 1,9 0,8 28 83 100 15 43 43 14 2,03 227
11,9 4680 5118 3,3 12,5 20 5091 4936 1079 611 611 540 203,46

Таблиця 2.2. Кількість наявного населення з 1013 p.*

Рік Всього, млн У тому числі До загальної кількості населення, відсотків
міське сільське міське сільське
19В 35,2 6,8 28,4 19,3 80,7
1939 40,5 13,6 26,9 33,6 66,4
1959 41,9 19,2 22,7 45,8 54,2
i960 42,5 19,9 22,6 46,8 53,2
1965 45,1 22,8 22,3 50,6 49,4
1970 47,1 25,7 21,4 54,6 45,4
1975 48,9 28,6 20,3 58,5 41,5
1979 49,8 30,5 19,3 61,2 38,8
1980 49,9 30,9 19,0 61,9 38,1
1985 50,9 32,9 18,0 64,6 35,4
1989 51,7 34,6 17,1 66,9 33,1
1990 51,8 34,8 17,0 67,2 32,8
1995 51,7 35,1 16,6 67,9 32,1
2000 49,4 33,3 16,1 67,4 32,6
2001 48,9 32,9 16,0 67,3 32,7
2002 48,5 32,6 15,9 67,2 32,8
2003 48,0 32,3 15,7 67,3 32,7
2004 47,6 32,1 15,5 67,4 32,6

*Дані про населення наведено у 1913 p. у сучасних межах території України, у 1939 р. — за оцінкою по території У PCP без Закарпатської області; у 1959 та 1970 pp. — за переписом на 15 січня, у 1979 р. — за переписом на 17 січня, у 1989 р. — за переписом на 12 січня, у 2002 р. — за переписом на 5 грудня 2001 p., в інші роки — на початок року.

показник вперше зареєстровано у 1992 році, сільське населення цей критичний бар´єр подолало на 10 років раніше. З цього приводу можна сказати, що сільські жителі першими відчули на собі екологічну кризу, бо вони ближче до природи. На це наклались ще й соціально-економічні умови, у першу чергу, незадовільний стан медичного обслуговування.

Тільки на інфекційні недуги щороку хворіють 10—12 млн осіб, тобто кожний п´ятий житель України. Темпи зростання смертності від інфекційних хвороб в 1,2 раза перевищують відповідні показники загальної смертності.

Таблиця 2.3. Коефіцієнти народжуваності, смертності та природного приросту населення (на 1000 наявного населення)

Показник 1985 1990 1995 2000 2001 2002 2003
Кількість народжених
всього 15,0 12,7 9,6 7,8 7,7 8,1 8,5
у міських поселеннях 15,6 12,7 8,8 7,2 7,2 7,7 8,3
у сільській місцевості 13,8 12,7 11,1 9,2 , 8,7 9,0 9,1
Кількість померлих

всього 12,1 12,1 15,4 15,4 15,3 15,7 16,0
у міських поселеннях 10,1 10,2 13,6 13,8 13,8 14,0 14,3
у сільській місцевості 15,9 16,1 19,1 18,8 18,6 19,1 19,6
Природний приріст населення
всього 2,9 0,6 -5,8 -7,6 -7,6 -7,6 -7,5
у міських поселеннях 5,5 2,5 -4,8 -6,6 -6,6 -6,3 -6,0
у сільській місцевості -2,1 -3,4 -8,0 -9.6 -9,9 -10,1 -10,5

Високі темпи смертності зумовлені також захворюванням на туберкульоз, який називають хворобою бідності і який, безперечно, викликаний нинішнім станом соціально-економічного розвитку, низьким життєвим рівнем переважної більшості населення.

Значно підвищився рівень захворюваності сільських жителів, які здебільшого не звертаються до лікувально-профілактичних закладів. Навіть 20 % батьків, у яких хворіють діти, за медичною допомогою не звертаються у зв´язку з віддаленістю житла від медичного закладу, високою ціною транспортних перевезень та ін. До речі, не звертаються за медичними послугами і 16 % міських родин з причин браку коштів на ліки та з інших причин [9].

У результаті порівняно не лише зі СІЛА, а й із Росією демографічні показники в Україні значно гірші (табл. 2.4) [16].

2.2

Рис. 2.2. Кількість постійного населення України за статтю та віком

Таблиця 2.4. Основні демографічні показники в 1998 р.

Показник Україна Росія США
Природний приріст населення, % -6,1 -0,5 0,6
Очікувана тривалість життя, років 67 67 76
У тому числі:


чоловіків 62 61 73
жінок 73 73 79
Коефіцієнт народжуваності 8,7 9 15
Коефіцієнт смертності 14,8 14 9

Фахівці стверджують, що здоров´я майбутньої людини формується ще до її народження. За статистичними даними, хвороби системи кровообігу серед вагітних жінок за останні 10—12 років почали реєструватися вдвічі частіше, хвороби нирок — у п´ять разів, анемії — майже в дев´ять разів частіше. А це негативно позначається на стані здоров´я майбутніх дітей.

В табл. 2.5 наведено дані щодо коефіцієнтів дитячої смертності, а в табл. 2.6 подано відомості, що стосуються причин дитячої смертності.

Таблиця 2.5. Коефіцієнти дитячої смертності (померло дітей віком до одного року на 1000 народжених)

Показник 1985 1990 1995 2000 2001 2002 2003
Всього 15,7 12,8 14,7 11,9 И.З 10,3 9,6
у міських поселеннях 15,7 12,5 14,3 12,0 11,3 10,3 9,6
у сільській місцевості 15,8 13,5 15,3 11,9 11,3 10,3 9,5

Погіршується стан здоров´я школярів, зокрема тих, які навчаються в спеціальних школах. Це зумовлено як зростанням навчального навантаження на дітей, так і погіршенням соціально-економічного становища. До речі, за даними медико-санітарних служб, не кращий стан здоров´я і педагогів, що зумовлено збільшенням навантаження у професійній діяльності. Характерними для них є розлади нервової системи у зв´язку з відсутністю постійного режиму дня, необхідних фізичних навантажень, велике нервове напруження, спостерігається порушений обмін речовин.

2.2.1

Останнім часом у медицині з´явилося поняття "децелерація" — зниження темпів росту й розвитку підростаючого покоління. Особливо помітне погіршення стану здоров´я тих, хто навчається. Кількість здорових дітей за період навчання лише з 1 до 8 класу зменшується в чотири рази, серед студентів за час навчання чисельність хворих зростає в 3,6 раза. А хвора нація неспроможна вирішувати широкомасштабні питання економічного, соціального і духовного розвитку. Відбувається девальвація людського капіталу^

у Подальше зміцнення здоров´я нації як передумови зростання людського капіталу, підвищення життєвого рівня потребують зміцнення матеріальної бази закладів системи охорони здоров´я, вдосконалення її структури.

Існує тенденція, згідно з якою робиться наголос на госпітальній формі лікування, що зашкоджує розвитку первинної медичної допомоги.

Спостерігається також деформація медичних послуг. Обсяги стаціонарної допомоги у 2,5 раза перевищують визначену ВООЗ кількість хворих, які могли б отримати необхідну допомогу в поліклініці чи вдома. Недостатньо використовується така дешева й ефективна форма обслуговування, як стаціонари при поліклініках.

Доцільно також розробити обласні програми з профілактики захворювань. Адже області істотно відрізняються за коефіцієнтами смертності та за основними причинами смертності (табл. 2.7) [23].

Одним із шляхів поліпшення медичного обслуговування населення є раціональне використання наявних ресурсів, зокрема за допомогою забезпечення науково обґрунтованого співвідношення чисельності лікарів і середнього медичного персоналу. Відсутність такого співвідношення — основна причина нераціонального задіяння і лікарів, і середнього медичного персоналу. Наприклад, у СІЛА співвідношення цих категорій працівників становить 1:4,7, а в Україні — 1:1,7.

У Постанові Кабінету Міністрів України "Про чисельність працівників бюджетних установ" від 11 червня 1998 року № 855 зазначається, що в Україні на 10 тис. населення припадає вдвічі більше лікарів, ніж, скажімо, в Німеччині. При

Таблиця 2.7. Коефіцієнти дитячої смертності (померло дітей віком до одного року на 1000 народжених)

Адміністративне утворення Всього померлих У тому числі від хвороб
системи кровообігу новоутворень нещасних випадків, отруень і травм органів дихання
Україна 1600,8 1001,2 194,9 151,8 63,3
Автономна Республіка Крим 1517,5 974,0 194,1 171,1 46,9
Області
Вінницька 1711,4 1199,8 186,9 135,2 59,5
Волинська 1469,9 878,9 151,6 120,2 154,0
Дніпропетровська 1665,3 1052,0 206,2 168,9 63,4
Донецька 1733,1 1069,6 218,4 175,1 58,5
Житомирська 1767,4 1196,1 195,6 168,9 64,8
Закарпатська 1194,8 687,8 141,0 90,5 46,9
Запорізька 1635,4 809,3 234,3 183,7 50,3
Івано-Франківська 1327,9 795,4 161,5 92,1 92,7
Київська 1728,1 1213,9 212,4 155,7 40,1
Кіровоградська 1816,5 997,6 216,1 187,2 69,1
Луганська 1772,7 1117,5 210,2 175,3 85,1
Львівська 1335,5 864,4 152,3 94,7 75,3
Миколаївська 1652,0 743,0 183,4 175,4 47,3
Одеська 1615,6 989,1 201,3 180,5 51,6
Полтавська 1863,9 1187,3 211,3 182,4 75,4
Рівненська 1369,2 890,4 160,3 104,3 40,3
Сумська 1848,8 1192,1 197,8 179,3 98,3
Тернопільська 1488,2 1011,1 183,3 81,9 92,5
Харківська 1625,3 1081,0 192,4 165,8 36,7
Херсонська 1580,9 884,6 215,6 181,3 27,7
Хмельницька 1664,8 946,0 202,2 130,0 83,7
Черкаська 1762,5 1192,6 192,5 145,4 95,8
Чернівецька 1362,8 933,7 178,2 98,0 60,4
Чернігівська 2044,5 1385,2 208,4 187,7 94,7
м. Київ 1069,6 662,1 172,2 112,5 30,5
м. Севастополь 1409,4 824,8 257,1 145,1 39,1

цьому не враховується, що в Німеччині до складу лікарів не входять стоматологи, гігієністи, ті лікарі, які не займаються безпосередньо лікуванням. Не береться до уваги й те, що в Німеччині втричі більше середнього медичного персоналу, ніж в Україні, а це означає, що раціональніше організований процес роботи лікарів. Перевантаження середнього медперсоналу зумовлює його високу плинність, що негативно позначається на обсягах і якості медичних послуг. Державна система охорони здоров´я України нині виявилась недостатньо підготовленою до такого різкого зростання захворюваності.

Послуги ж, які надаються недержавними медичними закладами, практично недоступні для населення з низькими доходами. Недоступні такі послуги і для переважної більшості сільських жителів, безробітних, пенсіонерів.

Незадовільний стан здоров´я населення України зумовлений також нездоровим способом життя, нераціональним харчуванням, що спричинене умовами життя у час здійснення реформ. Встановлено, що погане харчування в дитинстві негативно позначається не лише на стані здоров´я, а й на продуктивності праці в дорослому віці. І навпаки, поліпшене харчування сприяє зниженню захворюваності та смертності і, врешті-решт, збільшенню тривалості життя.

Сучасна структура харчування характеризується низьким рівнем споживання білково-калорійних продуктів, що негативно позначається на здоров´ї населення, провокує збільшення кількості соціальних хвороб, так званих хвороб бідності. Останнім часом в Україні спостерігається підвищення захворюваності органів травлення, ендокринної системи, обміну речовин тощо.

Україна з 1991 р. за рівнем смертності посідає перше місце в Європі. 40 % дітей народжуються з тими чи іншими відхиленнями у стані здоров´я. До школи йдуть практично здоровими всього 10—15 % дітей.

Показники народжуваності і смертності серед сільського населення значно вищі, ніж серед жителів міста.

Різко зростає захворюваність населення та смертність у працездатному віці. Лише за 90-ті роки останній показник зріс більш як на 20 %. Серед причин смертності переважають хвороби кровообігу (понад 55 % ), новоутворення (14 % ), хвороби органів дихання (близько 6 %).

Нині за середньою тривалістю життя населення Україна посідає 57-ме місце у світі серед чоловіків і 45-те — серед жінок. У межах нашої держави найменша тривалість життя спостерігається серед населення південних областей України, де люди живуть у середньому на 3—4 роки менше ніж у західних. Загальновизнано, що хвора нація неспроможна ефективно вирішувати питання економічного, соціального і духовного розвитку. Знижується поріг життєстійкості.

Нині майже всі показники здоров´я населення України є набагато гіршими, ніж, скажімо, у Франції, Англії, Швеції, інших розвинених країнах світу, що зумовлено насамперед складною економічною ситуацією, нездоровим способом життя, низьким рівнем фінансового забезпечення галузі охорони здоров´я. У 1996 р. обсяг фінансування становив 3,7 % ВВП, у 1998 р. — 3,4, у 1999 р. — 3,1 %, тобто 40 % оптимальних потреб.

Особливо треба наголосити на прямій залежності життя людей в Україні від стану навколишнього середовища. Внаслідок постійного втручання людини в природу відбувається порушення екологічної рівноваги і, як наслідок — посилення нервово-емоційного напруження при повній консервативності функцій організму, що може бути причиною погіршення здоров´я населення. Це викликає необхідність розширення і поглиблення наукових досліджень факторів навколишнього середовища.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Екологія людини
Основи екології
Екологія та охорона навколишнього природного середовища