Вище вже було зазначено, що професійна культура та свідомість юристів багато в чому збігаються з поняттям правової культури, що зумовлено пра­вовою сферою їх професійної діяльності. Однак не слід ототожнювати ці по­няття, оскільки, наприклад, юристу для здійснення професійних обов´язків необхідно не тільки знати та розуміти право, складати документи, а ще й вільно і красиво викладати свої думки, елегантно одягатися, знати історію, філософію, політику, ввічливо та уважно спілкуватися з громадянами. Тоб­то потрібно володіти більш значною системою духовних цінностей, які ста­новлять поняття загальної культури особи. У зв´язку з цим у структурі про­фесійної культури юристів виділяють правову культуру, етичну, психологіч­ну, моральну, естетичну, політичну та ін., залежно від мети та конкретизації предмета дослідження.

Перед тим, як аналізувати фактори, що впливають на формування про­фесійної свідомості та культури юриста, необхідно визначитись попередньо з тими завданнями, які постають перед ними в ході виховного процесу. Йде­ться про наявність кінцевої мети — абстрактної моделі або теоретичної кон­струкції професійної свідомості юриста. Спробуємо сформулювати деякі по­ложення та вимоги щодо такої моделі:

•       у визначенні моделі професійної свідомості юристів фундаментальною основою та складовим елементом є логіко-нормативний блок, до якого нале­жать обсяг та глибина правових знань, рівень юридичного мислення. Знан­ня права становлять конкретну вимірювальну категорію, мають свою струк­туру та поділяються на фундаментальні, галузеві, первинні та вторинні, знан­ня про чинне право та про окремі закономірності його функціонування;

•       іншою складовою професійної свідомості, яка має психологічне похо­дження, слід назвати високу повагу до права та глибоку переконаність у не­обхідності свідомого виконання його вимог, сприйняття права як найвищої соціальної цінності;

•       установка на активну правомірну і професійно значущу поведінку, яка передбачає готовність до виконання будь-якого професійного обов´язку, точ­не і неухильне застосування вимог правових норм, принциповість у боротьбі з правопорушеннями, прагнення до справедливості, визнання необхідності самовдосконалення та ін.

Ці складові елементи слід вважати визначальними, тому що вони відоб­ражають структурні блоки людської свідомості, мають свій зміст та виступа­ють як характерні риси загальної моделі професійної свідомості юристів. Залежно від спеціалізації юридичної професії, ця модель може зазнавати певних змін з погляду її змісту, але все-таки видається можливим стверджу­вати про наявність системи загальних вимог щодо свідомості юристів, які й утворюють зміст запропонованої моделі.

Процес формування професійної свідомості та культури юристів відбу­вається в певному соціальному середовищі, яке так чи інакше здійснює вплив на всі процеси, що відбуваються в ньому. Соціальне середовище за структу­рою дуже складне явище, в якому крім суб´єктів слід розрізняти засоби, фор­ми, методи, принципи діяльності, причинні зв´язки тощо. Тому доцільним буде розглянути названі фактори в аспекті їх суб´єктивного та об´єктивного впливу.

Серед факторів суб´єктивного порядку слід назвати правове виховання, яке здійснюється у різноманітних формах та має на меті безпосереднє втру­чання в духовний світ особи, внесення корективів до її світоглядних позицій. Характерною ознакою суб´єктивного фактора слід назвати безпосередність та цілеспрямованість впливу. Нагадаємо, що форми правового виховання такі: правова агітація, пропаганда, правове навчання, юридична практика, самовиховання та самоосвіта. На практиці ці форми реалізуються у функціо­нуванні системи юридичної освіти, проведенні науково-практичних семі­нарів, конференцій, організації стажування, підвищенні кваліфікації. До суб´єктивного фактора слід також віднести умови сімейних відносин та відно­син, що склалися в робочому колективі та характеризують моральний мікро­клімат колективу.

Серед факторів об´єктивного порядку — економічний та політичний устрій, правова система суспільства, домінуючі в суспільстві політико-пра-вові ідеали, результати роботи юридичних установ тощо. І об´єктивні, і су­б´єктивні фактори за природою є невід´ємними речами, які тісно взаємоді­ють та доповнюють одне одного.

Висока якість соціальної обстановки, ефективність правового регулюван­ня, належний стан законності в суспільстві створюють надійну основу для здійснення ефективного впливу на свідомість представників юридичної про­фесії. При цьому високий рівень їх професійної свідомості та культури зумов­лює ефективність функціонування права, стабільність правопорядку, стабільність у багатьох сферах соціального життя.

Література

1.   Афанасьева О.В., ПищелкоА.В. Этика и психология профессиональной деятельности юриста. — М., 2001.

2. Барщевский М.Ю. Адвокатская этика. — М., 2000.

3. Григорович Л А., Марцинковская Т.Д. Педагогика и психология. — М., 2003.

4. Грушевицкая Т.Г., Попков В.Д. Основы межкультурной коммуника­ции. — М.,2003.

5.   Губаева Т.В. Язык и право. Искусство владения словом в профессио­нальной юридической деятельности. — М., 2003.

6. Еникеев ММ. Юридическая психология. —М., 2003.

7. Закомлистов А.Ф. Судебная этика. — М., 2003.

8. Казанцев СМ. (сост.). Дореволюционные юристы о прокуратуре: Сб. ст. — М., 2001.

9. Кармин А.С. Культурология. — М., 2003.

10. Кобликов А.С. Юридическая этика: Учеб. для вузов. — М., 1999.