Електронна бібліотекапідручники


Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності)

6.2.2. Незалежність юридичної практичної діяльності


Незалежність юридичної практичної діяльності виключає вплив на рішен­ня або поради юриста будь-який тиск зовнішніх факторів ("телефонного пра­ва", підкупу, залякування тощо), особистого інтересу юриста (бажання одер­жати необґрунтовану додаткову винагороду або інші особисті блага) чи ба­жання догодити іншим суб´єктам — клієнту, суду, органам влади тощо.

Незалежність юридичної практичної діяльності та гарантії її забезпечен­ня, як правило, визнаються та визначаються на законодавчому рівні. Зокре­ма, статтею 3 "Незалежність суддів" Закону України "Про статус суддів" ви­значено, що "судді у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалеж­ними, підкоряються тільки законові і нікому не підзвітні", гарантії їх неза­лежності встановлюються Конституцією та законами України, а держава га­рантує фінансове та матеріально-технічне забезпечення суддів і судів. Згідно із законом незалежність суддів забезпечується:

• встановленим законом порядком їх обрання, зупинення їх повноважень та звільнення з посади;

• передбаченою законом процедурою здійснення правосуддя;

• таємницею прийняття судового рішення і забороною її розголошення;

• забороною під загрозою відповідальності втручання у здійснення пра­восуддя;

• відповідальністю за неповагу до суду чи судді;

• недоторканністю суддів та правом судді на відставку;

• особливим порядком фінансування судів, створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності судів, мате­ріальним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їх статусу;

• системою органів судового самоврядування.

Аналогічно охороняються законом професійні права, честь і гідність ад­воката:

• забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вимаган­ня від адвоката, його помічника, посадових осіб і технічних працівників ад­вокатських об´єднань відомостей, що становлять адвокатську таємницю;

• документи, пов´язані з виконанням адвокатом доручення, не підляга­ють оглядові, розголошенню чи вилученню без його згоди;

• забороняється прослуховування телефонних розмов адвокатів у зв´яз­ку з оперативно-розшуковою діяльністю без санкції Генерального прокуро­ра України, його заступників, прокурорів Автономної Республіки Крим, об­ласті, міста Києва;

• не може бути внесено подання органом дізнання, слідчим, прокурором, а також винесено окрему ухвалу суду щодо правової позиції адвоката у справі;

• адвокату гарантується рівність прав з іншими учасниками процесу;

• кримінальна справа проти адвоката може бути порушена тільки вищи­ми посадовими особами прокуратури України;

• адвоката не можна притягнути до кримінальної, матеріальної та іншої відповідальності або погрожувати її застосуванням у зв´язку з наданням юри­дичної допомоги громадянам та організаціям згідно з законом.

Незалежність юридичної практичної діяльності забезпечується також:

• особистими професійними якостями юриста, зокрема їх чесністю, по­рядністю, справедливістю, щирістю, здатністю діяти вільно, чесно та відпо­відно до законних інтересів клієнта;

• справедливою організацією системи юстиції, яка виключає необґрунтоване обмеження незалежності юристів, втручання у ведення юридичних справ, тиску на них при здійсненні професійних функцій;

• професійними асоціаціями юристів, які повинні створювати і забезпе­чувати реалізацію професійних стандартів та деонтологічних норм профе­сійної поведінки, захищати своїх членів від порушення їх прав, взаємодіяти з інститутами суспільства і держави для реалізації цілей правосуддя;

• забороною чи обмеженням можливостей суміщення здійснення юри­дичної практичної діяльності з іншими видами соціальної діяльності, у тому числі державною або підприємницькою діяльністю, які можуть вплинути на їх незалежність;

• створенням умов для надання юристами вільної, справедливої та кон­фіденційної юридичної допомоги особам, які позбавлені свободи;

• забезпеченням конфіденційності відносин юриста з клієнтом, захистом звичайної та електронної систем юридичного діловодства від незаконного втручання та вилучення інформації;

• реальністю прав юриста здійснювати поїздки у межах країни та за кор­доном, пов´язані з веденням юридичної справи; вільного пошуку, одержан­ня та розповсюдження інформації, яка стосується ведення юридичної спра­ви; надавати в установленому порядку юридичні послуги будь-яким суб´єк­там права.

Незалежність юридичної практичної діяльності гарантується й іншими обмеженнями та заборонами. Так, інші суб´єкти не повинні:

• ототожнювати чи ідентифікувати юриста з його клієнтом, справою клієнта незалежно від популярності чи непопулярності цієї справи, позитив­ної чи негативної оцінки особи клієнта, його діянь (злочинів);

• притягувати юриста до юридичної відповідальності у зв´язку з надан­ням ним юридичних послуг клієнту на законних підставах та відповідно до закону;

• відмовляти юристу у визнанні його права вести юридичну справу, якщо він має необхідний допуск до юридичної практики.

Юрист особисто не повинен прагнути вплинути на суддю, інших офіційних осіб засобами, забороненими законом, а також брати участь у діях, наміром яких є зірвати ведення юридичної справи. Навпаки, він повинен утриму­ватися сам від подібної поведінки, чинити опір незаконним діям інших суб´єктів.



Повернутися до змісту | Завантажити
Інші книги по вашій темі:
Адміністративне право України: тенденції трансформації в умовах реформування
Конкурентне право України
Дипломатичне представництво: організація і форми роботи
Аграрне право України
Історія держави і права України - Ч.1
Юридична деонтологія
Історія вчень про державу і право
Адміністративне право України
Аграрне право України
Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності)
Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади
Правове регулювання застосування сили працівниками правоохоронних органів
Цивільне право України. Загальна частина
Історія вчень про право і державу
Податкове право